Як була влаштована козацька держава (система органів правління)​

Ответ:
Козацька держава, або Гетьманщина, була республіканською державою з елементами демократії. Система органів правління Гетьманщини складалася з трьох рівнів:

* **Верхній рівень** — Генеральний уряд, який очолював гетьман. Генеральний уряд був постійно діючим органом управління і складався з генерального писаря, генерального осавула, генерального судді, генерального обозного та генерального хорунжого.
* **Середня ланка** — полковий уряд, який очолював полковник. Полковий уряд складався з полкового писаря, полкового осавула, полкового судді, полкового обозного та полкового хорунжого.
* **Нижній рівень** — сотenny уряд, який очолював сотник. Сотenny уряд складався з сотника, отамана, писаря та хорунжого.

**Генеральний уряд** був найвищим органом влади в Гетьманщині. Він обирався на загальній військовій раді, яка скликалася щороку 1 січня. Гетьман мав найвищу владу в державі і був верховним головнокомандувачем війська. Він затверджував закони, призначав старшину, мав право розпоряджатися державним майном та укладати міжнародні договори.

**Полковий уряд** був органом влади на рівні полку. Полковник був головою полкового уряду і мав аналогічні повноваження, як і гетьман на рівні Гетьманщини.

**Сотenny уряд** був органом влади на рівні сотні. Сотник був головою сотнинного уряду і виконував розпорядження полковника.

Крім того, у Гетьманщині існували також судові органи, які розглядали справи цивільні та кримінальні. Суди були поділені на три рівні:

* **Верховний суд**, який очолював гетьман.
* **Полковий суд**, який очолював полковник.
* **Сотenny суд**, який очолював сотник.

Система органів правління Гетьманщини була досить демократичною для свого часу. Вона давала можливість козакам брати участь у управлінні державою і впливати на її розвиток.

Відповідь:

Пояснення:
  Козацька держава визначалася своєрідною системою органів правління, що відображала особливості того часу та специфіку козацького суспільства.
  На вершині ієрархії стояв великий гетьман, який обирався гетьманською радою. Великий гетьман був головним військовим та політичним лідером козацької держави і відповідав за прийняття важливих стратегічних рішень.
  Разом із великим гетьманом функціонувала Гетьманська рада, що складалася з вищих чиновників та представників шляхти. Цей орган мав великий вплив на прийняття рішень та визначення курсу державної політики.
  Паралельно існувала Старшина, що складалася з козацьких старшин, які відповідали за внутрішні питання та збереження порядку в різних областях козацької держави.
  Однак, слід зазначити, що козацька держава мала складну ієрархію та не завжди відзначалася чітко визначеними межами влади між цими структурами. Важливе значення при цьому відігравала традиція рішення питань загальною консультацією та згодою громади.
  Таким чином, козацька держава була організованою системою, в якій великий гетьман, Гетьманська рада та Старшина грали ключову роль у владарюванні та управлінні державними справами.