СРОЧНО ПРОШУ ДАМ 30 БАЛЛОВ НУЖНО ОЧЕНЬ ​

Відповідь:
1. Особливості розвитку лірики за доби античності:
Розмаїття жанрів і тематики. Антична лірика включала в себе любовну, філософську, громадянську, сатиричну, елегійну лірику.
Традиція колективного авторства. Багато давньогрецьких ліричних творів не мають конкретного автора, а є колективним надбанням.
Музичність. Ліричні твори античності були призначені для виконання під музику.
Співвідношення з міфологією. Антична лірика тісно пов’язана з міфологією.
2. Різновиди давньогрецької лірики:
Любовна лірика. Найдавніший і найпоширеніший вид давньогрецької лірики. Вона відображає любовні почуття людини, її переживання, сподівання. Представниками любовної лірики були Сапфо, Алкей, Анакреонт.
Філософська лірика. Вона присвячена філософським питанням буття, життя, смерті, призначення людини. Представниками філософської лірики були Гесіод, Піндар, Солон.
Громадянська лірика. Вона оспівує героїчні подвиги, мужність, патріотизм. Представниками громадянської лірики були Тіртей, Піндар, Симонід.
Сатирична лірика. Вона висміює людські вади, пороки, несправедливість. Представниками сатиричної лірики були Архілох, Анакреонт, Біон.
Елегійна лірика. Вона передає сумні, меланхолійні настрої, розчарування, тугу. Представниками елегійної лірики були Тіртей, Сапфо, Анакреонт.
3. Різноманітність пісенної лірики еллінів свідчить про багатогранність їхнього духовного життя, про різноманітні інтереси і захоплення людей.
Приклади різноманітності пісенної лірики еллінів:
Пісні на честь богів і героїв.
Пісні про любов і дружбу.
Пісні про природу.
Пісні про війну і мир.
*4. Елегія — це ліричний вірш, який зазвичай має сумний, меланхолійний настрій. Характерні ознаки елегії:
*Тема: сум, туга, розчарування, втрата.
Жанр: ліричний вірш.
Міра: гексаметр або дактиль.
Стиль: простий, безпосередній.
Ямб — це ліричний вірш, який зазвичай має сатиричний, глузливий настрій. Характерні ознаки ямба:
Тема: висміювання людських вад, пороків, несправедливості.
Жанр: ліричний вірш.
Міра: ямбічний триметр.
Стиль: гострий, сатиричний.*
5. У античності елегія — це жанр лірики, який зазвичай має сумний, меланхолійний настрій. Вона виникла в Стародавній Греції в VII-VI століттях до н. е. і була пов’язана з військовими хорами. Пізніше елегія стала використовуватися для вираження різних почуттів і настроїв, але її характерним мотивом залишався сум. У сучасній літературі елегія — це ліричний вірш будь-якої тематики, який має вільний розмір. Вона може бути сумною, але може бути й радісною, життєствердною. Античне й сучасне розуміння терміна «елегія» мають спільне коріння, але в сучасній літературі елегія стала більш різноманітною за тематикою, розміром і стилем.