СРЧНО
1. Художній засіб у творі «Любіть Україну!»:
а) гіпербола;
б) анафора;
в) антитеза;
г) епітет.
2. Україну В.Сосюра називає:
а) могутньою;
б) великою;
в) радісною;
г) вишневою.
3. «Всім серцем любіть Україну свою,— і вічні ми будемо з нею». Дані рядки в композиційній будові твору є:
а) експозицією;
б) кульмінацію;
в) зав’язкою;
г) розв’язкою.
4. Жанр лірики «Васильки»:
а) інтимна;
б) пейзажна;
в) філософська;
г) громадянська.
5. У невідомий час летять( поезія « Васильки»):
а) незабутні роки;
б) щасливі хвилини;
в) хмарки;
г) журавлі.
6. Другий, невідомий час буде сповнений ( поезія « Васильки») :
а) радістю;
б) привітом;
в) бадьористю;
г) золотом.
7.8.Визначити художні засоби поезії «З дитинства: Дощ»
1. Епітети
2. Порівняння
3. Інверсія
4. Метафори
5. Фразеологізм
6. Анафора
А. невеличка (річка), рудобокі (корови)
Б. як птах, як річка, як гніздо
В. вплетена річка невеличка
Г. зелена волосся дощу небо вплетене і плете
Д. весь до нитки
Е. хто пасеться, хто набігається, хто нахитається
9.10. Доведіть, що мова — це засіб спілкування. Як В. Голобородько ставиться до мови у своїй поезії?( 3 речення).
11. 12.Визначити художні засоби поезії «З дитинства: Дощ»
1. Епітети
2. Порівняння
3. Інверсія
4. Метафори
5. Фразеологізм
6. Анафора
А. невеличка (річка), рудобокі (корови)
Б. як птах, як річка, як гніздо
В. вплетена річка невеличка
Г. зелена волосся дощу небо вплетене і плете
Д. весь до нитки
Е. хто пасеться, хто набігається, хто нахитається
Відповідь:
1 аргумент:В українській мові усталене чергування звуків «у» з «в» чи «і» з «й», що допомагає уникнути скупчення багатьох голосних чи багатьох приголосних. Таку ж функцію виконує й спрощення у групах звуків стн, стл, здн, здл, ждн, ждл, скн, зкн. І тому такий мовний малюнок виходить досить плавний, у нас немає складних для вимови звукових скупчень.
1 приклад:Якщо в російській «вошёл в воду», то в нашій солов’їній «увійшов у воду». Якщо для вірменської типові прізвища на кшталт Мкртчан, то в українській, як правило, можуть збігтися аж два приголосних: Шевченко, Франко.
2 аргумент:Пісенном у звучанню нашої мови сприяє й активне використання плавних сонорних, і закон дзвінкості. Українці з прадавніх часів не оглушували у вимові дзвінкі звуки ні перед глухими, ні в кінці слова. Тому наша мова й звучить, як соловейкова пісня.
2 приклад:Наші митці слова завдяки особливостям рідної мови передають найтонші нюанси почувань і переживань. До прикладу, ось як, використовуючи плавні сонорні, висловлює ніжність Т.Шевченко : «Неначе ляля в льолі білій, Святеє сонечко встає».
Пояснення: