(C,3)першу діти (не)знали, як до лося пі(д,т)ступити, щоб (й,)i самим (не)пр(а,о)валитись. Але старший…

2. Знайдіть серед речень не складносурядне. А) Тепер підходили всі, молодиця і діти, і цілували бабу. Б) Одчинилися двері, і в чорний морок сіней вскочив одразу дитячий рев. В) Пливе у сірі безвісті нудьга, і стиха хлипає сум. Г) Стрибає, наче дурне теля, і скоса наводить червоне око.

ОЧЕНЬ НАДО!

Можете, написать пересказ? Короткий!

Дід Мирон

Над степом уже давним-давно зійшов місяць-молодик і почав усе перевертати у срібло: по хлібах побігли блискучі сріблясто-сірі хвилі, на траві заграла роса, здалеку було видно село і садки, наче із тьмяного срібла, а через степ потягся білосніжний, начебто посеред літа снігом притрушений, шлях.

«Ох, як же зоряно, Боже ти мій, як зоряно», — промовив мимохідь дід Мирон, захоплено дивлячись угору на темне небо, де, наче свічки в серці, позапалювались зірки. Видно було і Чумацький Шлях, і Великий Віз, і Стожари, й інші сузір’я. Та так же, як і в церкві, коли не співають, було тихо у степу цієї літньої ночі. Сонце забрало з собою своє золото, свою спеку і разом весь гомін щоденний; земля, як нагодована дитина в колисці, солодко дрімала; тихо, тільки інколи чути свист перепела та нечасто — іржання коней, що паслись на толоці. Дід Мирон підійшов до коней (у нього своїх пара та в синів по одному), перев’язав їм пута і вернувся до чоловіків, що поприводили коней на ніч, а поки сон, сиділи гуртом і потрохи балакали. Товариші Миронові завжди просили щось розказати, і він розповідав їм про давні-предавні часи, про

які сам чув ще замолоду, і про різні чудеса, які з ним траплялись. Вмів дід Мирон і з нечистою силою раду собі давати. Примітивши, що всі чоловіки заснули, він ліг і сам коло них, та заснути не міг, бо всякі думки почали лізти в

1

голову. Не любив дід Мирон спати, через те й ходив сам у степ з кіньми. А то міг би й сина котрого-небудь послати, якби захотів. Не спав же він молодим за роботою та гулянкою, не спав і старим. Все йому кортіло то робити, то балакати, то думати, і такий він був неспокійний. Часом як ляже, то вже двічі півні проспівають, а прокидається тільки- но на світ благословиться. Дід Мирон ще й досі був першим косарем на селі й косив краще за своїх трьох синів. З виду був ще доволі молодий, високий, рівний, як осокір, з

пекучими, темними, як вугілля, очима. Дід Мирон був наче символом села — невтомним трудівником-хліборобом, громадським старостою і мудрим порадником.

Творчий диктант на відновлення. Запишіть текст, уживаючи слова і сполучення слів, що в дужках, у відповідній відмінковій формі. Визначте синтаксичну роль самостійних частин мови, ужи-тих із прийменниками.

Був собі вʼяз. Звичайний вʼяз, привезений багато років тому (якийсь гай) і посаджений (наш двір). Старі пожильці памʼятають його ще підлітком, а тепер — це красень дідуган. Гіллям своїм він затінив мало не все подвірʼя.

(Вʼяз) стояла лавочка, і (вона) однаково добре було спочити і літнім духмяним вечором, і прохолодним ранком. Вʼяз мовби підкреслював вічність жит-19, і хоч би яке горе чи радість траплялися (будинок), він не був байдужий (той). Вʼяз разом (усі) печалився і радів — він знав усі родинні секрети, і не Однієї сімʼї, а багатьох сімей, які здавна жили (наш будинок). Скільки люх-ских сварок і скільки гарячих любовних історій переслухав він (свій вік)

(За В. Земляком).

буде родити. 6. У ліс не/ З’їзд.ш, то на печі змерзн.ш. запізн.шся до праці, то буд.ш тiльки воду сьорбати. 7. Голу кістку й врона не/буде дз.бати. хо ворота зачин.ш, та гостя не/впин.ш. 8. На всякий чмих не/на здоровка.шся ​

Допоможіть будь ласка. 50 балів. Визначте антономічні прийменники.

1. Не той молодець, що за водою пливе, а той, хто проти води. 2. До себе обома руками, а від себе ані пальцем. 3. В очі лисицею, а позаочі вовчицею. 4. Кіт на вербі, а пес під вербою. 5. Тікав від диму, а впав у вогонь.

1 Укажіть складнопідрядне речення з підрядною умови.
А Щоб лиха не знати, треба своїм плугом на своїй ниві орати.
Б Не ставай на граблі, бо дістанеш по чолі.
В Треба старе руйнувати, як є з чого нове будувати.
Г Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.​

У горах жив хлопчина якого звали (П/п)рут. Працював він до/пізна й вирішив заночувати у/в лісі. Уві сні побачив при/ечудову дівчину. Хлопець хотів торкнутися її але незнайомка зникла і він прокинувся. 

     Наступного вечора юнак з/нову вмостився на тому самому місці  але лише вдавав що спить. С/зтемніло і він побачив як з/під землі з.явилась  пре/игарна дівчина наблизилась до н.ого. Хлопець запитав Красуне як тебе звати?  Говерла    відповіла дівчина.

    Вони покохали одне одного. Батько дівчини, цар гір, розізлився і вигнав дівчину з  родини. Говерла стрибнула в/низ із високої кручі. Здійнялася ви/елика буря. Зранку на щастя засяяло сонце люди побачили у долині велику гору. Хлопець піднявся на ту висоту й не повернувся. Потекла зверху стрімка річка  люди прозвали її  г/Говерлою а річку — П/прутом.  (10 б.)

Завдання : в останньому реченні підкреслити УСІ члени речення. (2б.)

Запишіть текст, розставте розділові знаки, підкресліть дієприслівникові звороти Летіла зозуля через сад куючи. Чи гадав той козаченько йдучи на чужину, що вернеться з його серця квітка на Вкраїну? І в давні линучи літа дзвенить легенда золота про Довбуша. Тече Десна ласкавиться ввібравши небеса. Гривасту хвилю розметав Дністер хитнувши кручами немов віками. Усі поспішають шукаючи щастя забувши, що щастя завжди лише в нас. Там б’ють клекочуть пороги здіймаючи піну до дна. I клени хиляться чекаючи весни. I зробившись рідним братом вітру простору і трав кидав я нудну роботу і в зелений степ тiкав.​

Виберіть всі складні речення з рiзними видами зв’язку. (1) Харитон вийшов з хати. (2) о темно, але за якусь хвилину призвичаївся; то просто вiд незвички так було, і він сміливо рушив за хлів там лежали в дровітнику заготовлені ще з лiта дрова. (3) Треба затопити гру бу, бо в хаті холоднувато, прийде мама за город і остовпів: під старою гіллястою яблунею стояло щось страшне, чорне, менше клопоту їй буде. (4) Прийшов як мара. (5) Воно пирхонуло тривожно й загрозливо, не встиг Харитон і пере- лякатись, як те страховисько побiгло в кінець садиби, перестрибнуло через ви- сокий тин. (6) За ним услід промайнуло щось невеличке, схоже на сусідського бузiвка-дволітка. (7) Тільки тоді, коли несподіванi гостi зникли з очей і розта- нули в нiчнiй темрявi вiн збагнув, та це ж лосиха з лосеням ​

Завдання:вставити пропущені букви і розділові знаки.

Дж…р…ло било з-під камі(н,нн)я. Тут дал…ня частина скелі не закривалась землею та зелом. Здавалося неначе якась вел…чезна сила виперла із землі страше(у кам’яну велич, поставивши її так що горішня частина вистромлююч…сь наперед нависала.

Камі(н,нн)я, товсте й тонке, л…жало шарами, мовби складене людс…кими руками. (На)вскоси проти з…млі вганяючис… у скелю воно йшло (в)низ і здавалося доходило аж до осередку землі. В одному місці скеля ро…коловшись згори аж до низу поставила те камі(н,нн)я сторч. І все те, важко і грізно нависаючи, здавалося, грюкне додолу і ро…давить того необачного що насмілит…ся тут бути. А воно так нависало тут сторі(ч,ч)я.

(Із)під того вел…чезного камі(н,нн)я десь узялася вода, витікаючи чистою та холодною течією. Трохи одступивши від скелі, поч…нався гайок, і верхові(т,тт)я найвищих дерев було далеко нижче від скелі.