1)Укажіть безсполучникове речення
А От і горнулися тепер усі чайки до отаманської, мов діти, до матері (А. Кащенко).
Б Минуло тільки два тижні, а вже готові до походу в море півсотні добрих чайок (А. Кащенко).
В Воно хоч і літо, але вже минув Спас (І. Цюпа).
Г Жовтогаряча осінь стоїть над селом, розкинувши високо над землею блакитні небеса (І. Цюпа).
Д На городах уже зібрано гарбузи, викопано картоплю, зрізано капусту на грядках (І. Цюпа).
2)Тире потрібно ставити між частинами складного безсполучникового речення (розділові знаки пропущено)
А Минуло літо настала осінь лелеки згуртувались у ключі й відлетіли (Є. Гуцало).
Б Бери до серця і затям душа творця не переквітне (М. Сингаївський).
В Багато бесіди мало розуму (О. Духнович).
Г Летять стежинки до Дніпра летять хмарки летять дороги (І. Драч).
Д Мудрий син є радістю свого батька дурний приносить горе своїй матері (Народна творчість).
3)Крапку з комою потрібно ставити у складному безсполучниковому реченні (розділові знаки пропущено)
А Стоїть явір над водою на воду схилився сидить козак у неволі тяжко зажурився (Народна творчість).
Б Сонце гляне мла розтане вмить (Олександр Олесь).
В Вже пахло морем ось-ось воно мало з’явитися із-за обрію (О. Гончар).
Г Вдаримо гучно ми у дзвони всесвіт обійде (В. Чумак).
Д Надворі ревла сердита буря стугоніла в сіни вила в димарі гуркотіла у вікна (Панас Мирний).
4)Позначте речення з підрядним і безсполучниковим зв’язком
А Легко й радісно зітхнув густий хуторський парк із столітніми дубами, тихо забриніли маленькі шибки в низенькій хаті-землянці, що притулилась самотня до панського парку (С. Васильченко).
Б Перевіяв Силентій підситком увесь попіл, але червінців не знайшов: викапали вони золотою крівцею у святу землю (Г. Тютюнник).
В Паляник порався в дворі коло воза; його жінка, Одарка, вийшла з хати й простягла руку до старого кострубатого стовбура сухої груші, де на сучках висіли горшки (І. Нечуй-Левицький).
Г 3 одного місця їм удалось побачити дно ями, малу церковцю і білі домочки, де жили сестри (М. Коцюбинський).
Д Церкви підняли високо вгору свої круглі голови, сяяли в прозорому повітрі золотими банями; зеленіли їх залізні покрівлі, мов травою вкриті, біліли білі боки, мов з крейди вистругані (Панас Мирний).
5)Укажіть складне речення зі сполучниковим підрядним і безсполучниковим зв’язком
А Тепер усе ясно: благословляю самого себе, виходячи в далеку дорогу (А. Малишко).
Б Там, де Ятрань круто в’ється, з-під каміння б’є вода; там дівчина воду брала, чорнобрива, молода (Нар. творчість).
В Не поет, у кого думки не літають вільно в світі, а заплутались навіки в золотії тонкі сіті (Леся Українка).
Г Ранішній солодкий сон; страшенно хочеться спати, і сниться: біліє полями туман, а росою — молоко, холодне і смачне-смачне, перекликаються півні (Г. Косинка).
6)Укажіть складне речення, що має чотири частини
А Вітер підганяв їх на снігових белебнях, але як тільки вони скочувались у яр, Сіроманцеві доводилося похекати та попріти (М. Вінграновський).
Б Михайло якраз натрапив на ту розмову чи суперечку, встряв у неї й почав доводити інспекторові, що він не має права лаяти учнів, і сказав щось образливе для самого інспектора (Олена Пчілка).
В Обережні й лякливі, сарни належали лісовій гущині, належали таємниці, і я звідав таке відчуття, наче ця заказана таємниця постала переді мною наяву, тепер я можу приглянутись до неї пильніше (О. Гуцаю).
Г Як верби гарно похилились, мов дивляться, що там робиться внизу, по тих хатках т вулицях, та й собі радіють, що люди відпочивають, що їм затишно та гарно (Б. Грінченко).
Ответ:
Якщо ви мрієте відвідати знамениті Єлисейські поля Парижа, ви побачите зовсім не те, що очікували. Сьогодні — це страшенно галаслива і газована автомобілями центральна вулиця , наповнена до того ж, чудернацькими витворами митців-авангардистів, обабіч багаторядної проїжджої частини .
Справжні єлисейські поля (у розумінні земного раю), збереглися в Україні, а саме на Черкащині, у благословенній Умані. Благословенній тому, що місто лежить в особливій кліматичній зоні, багатій сонцем, насиченій яскравим повітрям і немовби «закритій» від надмірних дощів. Саме тут наприкінці 18 століття граф Потоцький розпорядився спорудити один зі своїх маєтків і розбити навколо 20-гектарний дендрологічний парк, в якому було б зібрано унікальні дерева з усього світу. «Софіївка» — таку назву отримала літня резиденція графа, споруджена на честь його дружини Софії, кохання до якої було вистраждане багатолітньою забороною одружитися і недовгим щастя у шлюбі.
Відомий російський мандрівник І.М. Долгорукий відвідавши «Софіївку» 1810 року писав: «Ніщо не може зрівнятися з тим, що тут бачиш, усе зачаровує, захоплює. Сад цей — один із щасливих
і неодмінних наслідків мистецтва людського.»
Сьогодні «Софіївка» є цінним, науковим і культурно-освітнім центром. Кожний куточок парку, овіяний міфами і легендами стародавньої Греції та Риму, пов’язаний з переказами і та романтичними історіями про сімейне життя Потоцьких.
З якого б боку ви не знайшли до парку, він скрізь прекрасний!