Зробити переказ тексту
На зимових канікулах я щороку відвідую свого
дідуся. Мій дідусь – лісник. Його хата примостилася на
околиці лісу, на невеличкому пагорбку. Мені дуже
подобається невеличка галявина, де стоїть дідусева
оселя. Як я чекав канікул! З хвилюванням підходжу до
хати. Білі дерева, сніг на даху, лісове морозне повітря
зустрічають мене.
Казка зимового лісу
Дідусь заборонив ходити в ліс без
дорослих, але якась невідома сила
тягне мене туди. Я ніяк не міг
дочекатися, коли ми з дідусем
відвідаємо знайомі місця. І нарешті,
тепло одягнувшись, ми вирушаємо в
ліс.
У зимовому лісі стоїть тиша, немов
він спить казковим сном. Сосни стоять
нерухомо, присипані снігом. Всюди,
куди не глянь, все біле. Гілки дерев,
схожі на лапи велетнів, поникли під
вагою снігового покриву. Кущики, наче
величезні снігові замети, нагадують
химерних фантастичних істот. Дивне
творіння природи! І малі, і великі
галявинки вкриті білосніжною
пухнастою ковдрою. Сонце визирнуло з-
за хмар, і очам стало боляче від цієї
білизни. Від морозу сніг під ногами
тихенько поскрипує. Морозне повітря
пахне свіжістю. У лісі тихо та
неймовірно гарно.
Разом з нами цій зимовій казці радіють лісові мешканці.
Де-не-де поміж дерев зустрічаємо пухнастих білочок. На
снігу багато слідів, залишених дикими тваринами. Під
невеликим кущиком причаївся заєць. У своїй витонченій
білій шубці він зливається із загальною білою картиною,
тому його важко розгледіти.
Аж раптом сонна галявина прокинулася: пролетів вітерець,
затанцювали сніжинки. Захвилювалися навколишні дерева.
Міріади сніжинок затанцювали у своєму танку. Не витримуючи
ваги, гілля струшує сніг. Вітер зробився сильним, завив, а потім
ніби заридав, наче голодний звір.
Взимку сонце швидко сідає. А хочеться ще гуляти…Та
хуртовина все танцює, крутить, засипає сліди. Пора додому!
Ответ:дерева(називний відмінок), снігом (орудний відмінок)
Объяснение: