ІСТОРИЧНЕ ДЖЕРЕЛО
2. Установіть, про що йдеться в текстах історичних джерел. Обгрунтуйте історичне значен-
ня подій, про які йдеться у джерелах.
А. «Ми, русини, особливо в Галичині, з давен-давна хлопська нація. Майже все, що підне-
слося понад хлопа, — чи мо шляхта, чи міщани, — все ме за польських часів зробилося по-
ляком; за Австрії зразу німцем, а пізніше знов поляком. При руській мові, при руськi на
родностi лишалися тільки прості чорні хлопи і вбогі та маловчені сільські священники.
Вищi духовнi особи, епископи та каноніки говорили й писали по-польськи або по-латині.
Цікава річ, що в перших 50 лiтах австрійського панування польська мова серед галиць-
кого духовенства, навіть у менших містах і у селах, була розширена далеко більше, ніж
за часів Польської держави. Так само й мi мiщанські родини, що в початку австрійського
панування ще були лишилися при рущинi, до 1820 року майже зовсім спольщилися>>
(І. Франко).
Б. «Найновіший, однак, твiр малоросійської літератури, який дійсно можна рекоменду-
вати кожному любителю слов’янської літератури, особливо філологам і граматикам,
насамперед ради пізнання тієï мови, якою розмовляє більше мільйона слов’ян, є надруко-
ваний мум, у Будi, 1837 р. під назвою «Русалка Дністрова. Це перша книга, написана про-
смою народною малоросійською мовою i надрукована нашими гражданськими буквами
(Т. Павлович, редактор часопису «Србскій народний листъ»).
В. .В день перед знесенням панщини зібралися Русини у Львові, заснували товариство
Головну руську раду для оборони прав руського народу, в котрій обняв провід тодішній
Епископ (опiсля митрополит) Григорій Яхимович. З’явився тоді перший руський часопис
«Зоря Галицька», а восени 1848 р. заходом поета Миколи Устияновича і Івана Борискевича
з’їхалися у Львові руські учені, щоби порадитися над розвитком руської мови і руського
письменства, і заснували товариство Галицько-руська матиця, котре мало видавати
книжки для просвіти народу» (К. Левицький).
Ответ: А. І. Франко: «Ми, русини.»
Йдеться про політичні та культурні зміни в Галичині під час австрійського панування. Автор вказує на те, що русини (українці) в Галичині від давніх часів були суспільством хлопським, але під владою різних держав (польської та австрійської) перебували під впливом їхньої еліти. Зазначається, що під австрійським владарюванням влада та духовенство активно уподібнилися польській культурі та мові, і цей процес навіть посилився.
Історичне значення: Текст вказує на складний процес формування ідентичності та збереження культурно-мовного спадку українців під час нав’язливого впливу інших національних груп.
Б. Т. Павлович: «Найновіший, однак, твiр малоросійської літератури.»
Текст говорить про важливий момент в історії української літератури та мови. Зазначається, що книга «Русалка Дністрова», видрукована в 1837 році, є першою книгою, написаною прозою мовою народу та друкованою гражданськими буквами.
Історичне значення: Цей текст вказує на важливий етап в розвитку української літератури та мови, підкреслюючи значення збереження та розвитку національної культурно-мовної ідентичності.
В. К. Левицький: «.В день перед знесенням панщини.»
Цей текст описує важливі події в історії Галичини під час визвольних рухів. Зазначається про заснування руської ради для захисту прав народу, створення руських видань, та заснування Галицько-руської матиці.
Історичне значення: Текст вказує на важливість громадянського об’єднання і діяльності в галузі освіти та культури в контексті національного відродження під час знесення панщини.
Объяснение: