У реченні „Цінь! Цінь!»-затягли нескладну пісеньку вертляві синички вигук належить до групи?

1. Пунктуаційну помилку допущено в рядку

А «Ракета така, як і його літак, – киває старий на сина й зауважує: – Опецькувата, блискуча. Викапаний літак, тільки крила обрубані».

Б Тоня, нахилившись до матері, шепоче їй у захваті: «Гляньте, мамо, у нашого Петруся гагарінська усмішка! Це в них тепер, видно, мода така.»

В «Кожне ягнятко через твої руки перейде, – ожвавів Демид, у якого де й глухота поділась. – Отару ведеш – не присядеш, усе попереду та попереду!»

Г «Діди й прадіди пішки ходили, хоч, мабуть, не один у душі сокола носив»: про щось роздумуючи засмучено каже батько.

Д «Не кузьки ви й не комахи, – хотів би відповісти їм льотчик. – І з найбільшої висоти бачу я ваші руки загрубілі та ваші обличчя, опалені вітрами, бачу вас у куряві чорних бур і в холодних дощах.»

2. Пунктуаційну помилку допущено в рядку

А – Який тут Дніпро широкий! – захоплено вигукнула одна з дівчат, білолиця, жвава, з гострими плечиками. – Звечора, коли ми лягали спати, береги були зовсім близько, хоч рукою дістань. А зараз он як розступились.

Б – Широко, просторо, аж дух забиває, – озвалася інша й вигукнула: – Роздолля!

В – Йдемо Самарською затокою, – пояснила найстарша з гурту. – Незабаром пороги.

Г – Пороги?, – студентки тісніше оточили свою подругу, збуджено, довірливо зазираючи їй у вічі. – Це ж так цікаво. Ті самі пороги?

Д – Ті самі. – відповіла вона. – Оце вже вони й починаються.

Оберіть рядок, у якому вжито сурядний сполучник.
А. Як глянеш упростяж-дорога в намисті.
Б. Шуліка з неба видивляє мишу.
В. Хотіла жити, а життя не вийшло.
Г. Шаблі там не ржавіють у коморах, і кінську збрую миші не гризуть ​

на дві групи 1. речення з однорідними членами 2. речення з кількома граматичними основами
1. Та ось землю виорано, ярину засіяно, хури навантажено. 2. Господиня готує останній обід, а чоловік відміряє в коморі на дорогу харчів. 3. Господар-чумак вийшов на ганок, глянув на ряд навантажених возів, на волів в кутку двору. 4. Сусіди й навколішні приятелі сходяться подивитися на проводи. 5. Сонце звертає на захід, чумаки сумно завертають. 6. Далекий, безпечний шлях безлюдним степом мимоволі бентежить. 7. Одягнені всі чумаки у вимащені в дьоготь сорочки для захисту від дощу, пилу, всілякої зарази й мошки.​

«Гомін, гомін по діброві» належить до пісень:

а) бурлацьких; б) кріпацьких; в) козацьких.

2. У якій пісні розповідається, що солдатська служба для козака небажана і немила:

а) «Стоїть явір над водою» (II); б) «Гомін, гомін по діброві», в) «Ой на горі та женці жнуть».

3. Пісня «Ой у степу криниченька» належить до пісень:

а) чумацьких; б) козацьких; в) наймитських.

4.Коломийки за своїм змістом переважно:

а) філософські; б) жартівливі; в) історичні.

5.Кому належать ці слова: «У коломийках бачимо сльози і радощі, турботи і забави, серйозні мислі й жарти нашого народу:

а) О.Довженко; б) І.Франко; В) П.Шафарик.

6. З якої пісні ці слова: «Вернись, сину, додомоньку, змию тобі головоньку»

а) а) «Ой у степу криниченька»; б) «Стоїть явір над водою»(I); в) «Гомін, гомін по діброві».

СРОЧНО! Допоможіть будь-ласка ДАЮ 50 БІЛЛІВ.

Випиши із поданих речень вставні слова
Укажи, до якої тематичної групи вони належать.

1.)Вернусь каже хоч погляну на дочку та сина.

2.) Синиця славу розпустила що море буцімто згорить.

3.) Я звісно мрійник був ще той.

4.) Здається розгадав нарешті причину своєї невдачі з виступом.

Складним із сполучниковим сурядним і безсполучниковим зв’язком є

речення

А Біда не в тім, що свище вітер лютий, що січень на вікні малює мертві квіти.

Б Ось тут ніч, а там, за стіною, видно, як удень: трава зелена, пташки

літають.

В Дідусь вимовляє, виспівує гарячі прості слова — і все давниною сивою в

очах моїх ожива.

Г Коли навколо ні душі, коли моя не може спати, чомусь так хочеться мені

для тебе пісню заспівати.

Пісня чи пісьня. Чому?

Перепишіть речення, підкресліть однорідні члени речення як

члени речення (підмети, присудки, означення, додатки, обставини).

Синє, глибоке небо розгортало своє безкрає поле (Панас Мирний). Вечір був

чарівний, зоряний, пісенний (О. Гончар). Лив дощ, дрібний, ясний

(М.Коцюбинський). Шаблі й набої, кайдани й пістолі хай гинуть у морі

(С.Фоменко). А літа пливуть за ними, пливуть собі стиха, забирають за

собою і добро, і лихо (Т. Шевченко). Чорнобиль та м’ята, барвінок та рута,

калина верба над водою, вишневий садок над ставочком, солом’яні стріхи

та чорна пухкая рілля сняться щоночі шпакові (Дніпрова Чайка). Ті пісні

мене найперше вчили поважати труд людський і піт, шанувать Вітчизну

мою милу, бо вона одна на цілий світ (В. Симоненко). Люблю я осінні квіти,

прощальну красу вечорів, і сині оголені віти, і вітру холодного спів

(В.Сосюра). На синіх долонях вечора темним смутком горбатився старий

вітряк і в благанні простягав змерзлі руки чи до неба, чи до людей

(М.Стельмах).

— Прочитайте уривок із повісті В. Близнеця «Женя і Синько».

— Визначте типологічну будову тексту: доведіть, що в ньому поєднано різні типи мовлення.

Женя і Синько

Коли Женя виходила на балкон, їй видно було весь двір. Перед

їхніми вікнами стояла кочегарка – незграбна цегляна споруда з високою трубою чорною від диму. За кочегаркою стримів баштовий кран, а поряд поволі підіймалися стіни дев’ятиповерхового будинку, позираючи на сонце порожніми вікнами. На цьому майданчику, оточеному кочегаркою, купами цегли, а далі за горожею, і розкинувся їхній двір.

У дворі збереглися сліди колишніх стареньких особнячків – залишки дикого винограду, квітників, кілька фруктових дерев, струхлявілі парканчики, уже де-не-де повалені, з діромахами вибитих дошок.

У дальньому кутку, закриваючи двір од північних вітрів, стояв новий багатоповерховий будинок, облицьований білою плиткою. В тому будинку, на другому поверсі, проживав Андрій Кущолоб, тобто Бен.

З Беном Женя познайомилась давно, чи не з дитячих колясок. А у нього вдома побувала пізніше, коли вони разом ходили до школи. Уже не пригадує, по що її послала мати до Кущолобів. Здається, позичити ключа, ще закривати консервні банки. Не без деякого страху вона відправилась у сусідній будинок. Уже парадні двері свідчили, що тут проживає войовник-мілітарист: скло вибите, фанера порізана, стіни повидряпувані до рудої цеглі. Скрізь грізні написи.

Женя, тоді ще мала й простодушна, злякалася цих написів. А попереду було ще страшніше. Бенові двері – наче вхід у печеру розбійників. Чорний дерматин хтось порубав, здавалося, шаблею чи прострочив з кулемета – із дірочок і проріх виглядала біла скловата. Угорі намальовано череп з кістками й написано:

Fantomas, а нижче пістолет, що стріляє вам у вічі, і гостинне запрошення: Ласкаво просимо! (В. Близнець)

— Знайдіть у тексті опис будинку, де мешкав Бен (інтер’єр) і опис двору (екстер’єр). Перекажіть письмово ці частини висловлювання.

Допоможіть будь ласка

Правильно розставлено розділові знаки при прямiй мовi в реченні

А) зажди! — просить хлопчин: Не пiд мене, пiльми мене із собою, переве

б) . Чого ж тебе понесло в поле? Чого. допитувалась мати (С. Васильченко).

В) для цісї пори року існувало золоте правило, що опредметнилося в прислів’y: • У хліба короткі ноги. -як утече, то не доженеш! (В. Скуратівський)

Г .)Де ж він, де. тукнув Бертольдо. — Що ж красться між нами?

(Леся Українка)
д) .Я пісу пісні ніколи не чум — смалап студентові Тopac. — Bit 11 всю нете?​