Установіть відповідність між афоризмом Г. Сковороди та темою промови 1 Уміння любити й бути щасливим…

У якому реченні допущена помилка при звертанні?

1. Чим тобі, любий краю, віддячу, де слова-самоцвіти зберу?

​(Л.Дмитерко ).

2. Бідна, волошко, чому ти У житі, а не на клумбі волієш рости?

​(М.Рuльський).

3. Ні, не клич мене, весно, — казала я їй, — не чаруй і не ваб надаремно

(Леся Українка).

4. Не всихайте, пишні квіти, цвітіть хоч до літа! (Леся Українка).

5. На світі за все наймиліше лиш юність, о друзі мої (В. Сосюра).

твір на тему «що робить людину щасливою»

Розставити розділові знаки .

1.Володимир Мономах мудро радив Не забувайте того доброго що вмієте а чого не вмієте того навчайтеся.

2. Продовжуйте будь ласка попросив агроном юнака.

3. Людство писав М.Рильський ніколи не мовчить.

4. О.Гончар писав що хто зневажливо ставиться до рідної мови не може й сам викликати повагу до себе.

5. Ліна Костенко в романі «Берестечко писала

Не допускай такої мислі

Що Бог дарує нам неласку.

Життя людського кроки стислі.

Немає часу на поразку.

6.Продавці мають запропонувати альтернативу поліетиленовим пакетам зазначає розробник а далі пропонує Це можуть бути біологічні полімерні чи паперові пакунки багаторазові торбинки тощо.

7. Учися серденько колись з нас будуть люди ти сказала.

8. Скажу я Разом плачмо брате мій!

9. Татусю, що таке діалог

Це синку розмова двох людей

Ага це тоді коли ти розмовляєш з мамою.

О ні! То вже монолог мами.

10. А може, краще молоком кепкує Олег У твоєму віці я пив молоко замість води.

11.Святослав Вакарчук повідав що на творчість його надихають і люди і події.

12.Скільки зла таїться всередині за гарною подобою : гадюка ховається в траві. Г .Сковорода

1. Виберіть безсполучникове складне речення. A) Грицько побачив, що Семен рве ягоди, і зупинився (Б. Грінченко). Б) В селі бігли з дворів назустріч чумакам дівчата, діти, поважні діди з палицями (С. Васильченко). B) Хмари пливли низько над землею, можна було сподіватися дощу (О.Десняк). Г) Сонце, мабуть, упливло за обрій, і в лісі ходив уже важкий присмерк (М. Хвильовий). 2. Позначте речення, у якому допущено пунктуаційну помилку. A) Грицько стулив рота: вода вже сягала йому до очей (Б. Грінченко). Б) Сашко задихався і зморився: більше години вони бігли з Сіроманцем лісом до глинищ (М. Вінграновський). B) Час твій прийде з долею битися, сон пропаде (Леся Українка). Г) Вдарили козаки веслами у воду – одскочив дуб од берега (А. Кащенко). 3. Позначте розділовий знак, який пропущено в реченні. Пан гуляв у себе в замку_ у ярмі стогнали люди (Леся Українка). A) Кома; Б) двокрапка; B) тире; Г) крапка з комою. 4. Укажіть, з якої кількості частин складається речення. Сумно і смутно людині, коли висихає і сліпне уява, коли, обертаючись до найдорожчих джерел дитинства і юності, нічого не бачить вона дорогого, небуденного, ніщо не гріє її, не будить радості, ані людяного суму (О.Довженко). A) Дві; Б) три; B) чотири; Г) п’ять 5. Укажіть, які види зв’язку наявні в реченні. Є для серця така покута: забувати скоріше зло, аніж те, що мусило бути і чого в житті не було (Л. Костенко). A) Сполучниковий сурядний і підрядний; Б) безсполучниковий та сполучниковий сурядний; B) безсполучниковий та сполучниковий підрядний; Г) безсполучниковий та сполучниковий сурядний і підрядний. 6. Укажіть речення із сполучниковим сурядним та підрядним зв’язком. A) Щоб шанувати, треба мати талант; щоб заздрити, таланту не треба (Г. Тютюнник). Б) Серце в нього щеміло, немов хто стискав його в жмені, однак він не міг спинити бажання хоч раз у житті зазнати того щастя (М. Коцюбинський). B) Але землю вкриває асфальт і бетон, небо затягується димами і ревом моторів, і кудись шалено, в метушливій тривозі летить життя, засмоктує і не залишає тієї чистої години для душі, коли можна замислитись над собою і подумати про головне (Є. Сверстюк). Г) Я подумав: як то добре отако вірити в когось, покластися на когось, але все те до пори, бо надходить час, і ти мусиш узяти на себе всю відповідальність не тільки за власне життя, а й за життя інших, близьких, а часом і не близьких людей та справи (Ю. Мушкетик).

Допоможіть будь ласка!

► Змоделювати й записати афоризми, поєднавши частини їх . Довести, що вислови сфор­мульовано у формі складних синтаксичних конструкцій. Ви­значити вид їх.

1. Я зробив усе, що зміг;

2. Хто шукає — знаходить,

3. Утрачаючи все, не забудь зберегти

добре ім’я;

4. Ти не вважай, що з-під хвилі

спокійної дно про­глядає;

5. Поки щасливо живеш, то й рахунку

не матимеш дру­зям,

6. Коли будеш у Римі, живи римським

звичаєм;

.а хто стукає — відчинять йому.

.якщо його втратиш, потім будеш ніщо.

.хто може, хай зробить кра­ще.

.коли будеш в іншому місці,

живи, як там живуть.

.а спохмурніє твій день —

бути самотнім тобі.

.там, де спокійна вода,—

може, найбільша глибінь

Прочитайте афоризми. Випишіть лише ті, у яких між підметом і присудком потрібно поставити тире.

❑ Лише на добро земля обізветься добром. (М.Сингаївський)

❑ Любов така ж опора душі як ноги для тіла. (К. фон Сієна)

❑ Любов до батьків основа всіх чеснот. (Цицерон)

❑ Доброта риса надлишок якої не шкодить. (Голсуорсі Джон)

❑ Великі люди здатні на велику доброту. (Сервантес)

❑ Доброта це єдине вбрання, яке ніколи не псується. (Торо

Генрі)

❑ Доброта, висловлена нам якою-небудь людиною, прив’язує нас до неї. (Руссо Жан-Жак)

СРОЧНО!Написанная тексту в публіцистичному стилі!

Мистецтво спілкування

Як відомо, взаємини між людьми можуть обмежуватися посмішкою, кивком голови та іншими жестами, але зазвичай це привітання, а далі йде вже весела розмова чи поважна бесіда. Якщо художники мислять образами, музиканти – звуками, вчені – почуттями, то всі разом (а з ними і людство в цілому) послуговуються мовою слів як основним засобом виявлення думок. Звісно, навчитися думати неможливо, якщо не вміти говорити, і навпаки. Що ж потрібно, щоб оволодіти вмінням говорити? Напевно, замало знати мову, треба ще й свідомо розмовляти. Здавна людство намагається опанувати мистецтво спілкування. На основі багатовікового досвіду виробилися основні правила бесіди, а кожне нове покоління вносить свої особливості. Ще стародавній філософ Епіктет зазначив, що людина має слухати вдвічі більше, ніж говорити. Він також наполягав на тому, що краще слухати, ніж говорити. Чому? Тому що Бог дав людині один язик і пару вух.

Відомим на Русі є «Повчання до дітей князя Володимира Мономаха» (початок XII століття), де дітям князів та дружинників при веденні бесіди рекомендувалося мовчати в присутності старших, слухати мудрих, з рівними собі й молодшими в любові перебувати, якомога більше вдумуватися, не шаленіти словом, не осуджувати мовою і небагато сміятися…

У XVII столітті у Франції видано книгу, що згодом стала відомою по всій Західній Європі під назвою «Мистецтво галантних бесід», «Як стати людиною з добрими манерами». Дотримуючись приписів таких видань, багато поколінь оволоділи вміннями вести світську бесіду на вільні теми: про погоду, лови, перегони тощо.

Простий спосіб стати найцікавішим співрозмовником пропонує Дейл Карнегі: по-перше, для цього треба бути уважним слухачем від початку до кінця розмови, заохочуючи інших розповідати про себе, бо набагато більше їх цікавлять власні проблеми, ніж ваші; по-друге, треба зрозуміти погляди співрозмовника. А якщо людина хоче дізнатись, як змусити людей уникати її, сміятися з неї поза очі або навіть зневажати її, то не треба ніколи нікого довго вислуховувати, а слід безперестанку говорити про себе самого. Коли з’являється певна думка в той момент, коли розмовляє співрозмовник, не варто чекати, поки він закінчить, задля чого витрачати час, вислуховуючи його пусту балаканину! Відразу ж треба перебити його на середині фрази! Підсумовуючи, Карнегі запевняє, що такі люди є нудними і невихованими, самозакоханими та самовпевненими, вони не стануть добрими співрозмовниками, бо не вміють слухати.

Кажуть, що розумних і приємних співрозмовників мало тому, що більшість людей думає над тим, що вони хочуть висловити, а не як треба відповідати. Найкмітливіші та найввічливіші тільки роблять уважний вигляд, а в їхніх очах і на обличчі простежується байдужість до того, що їм кажуть, а також прагнення якнайшвидше повернутися до того, що самі хочуть сказати. Мало хто розуміє, що таке намагання подобатися самому собі є кепським засобом сподобатися іншим чи переконати їх. Без сумніву, вміння слухати та доречно відповідати є однією з неодмінних якостей, притаманних мудрому й коректному співрозмовнику

Перепишіть речення, розставляючи розділові знаки.

1. Моя любове я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни (Л. Костенко)
2. Опісне Ти плескіт рік ти переливи мідні. (М. Рильський) 3. Майстре прадавній яку
таіну ти осягнув у хвилину пророчу? (А. Кащенко) 4. Прощай мій зошите Спасибі тобі
друже що ти думок моїх не відцуравсь (В. Симоненко). 5. Спи мій малесенький Пізній
бо час (Л. Українка). 6. Мене тривожили думки яким громадянином якою людиною ти
станеш малюк (В. Сухомлинський). 7. Місяченьку Наш голубоньку Ходи до нас
вечеряти (Т. Шевченко). 8. Бандуристе орле сизий! Добре тобі брате: маєш крила, маєш
силу, є коли літати (Т. Шевченко). 9. Зеленiйся рідне поле українська ниво! (І. Франко).
10. Розваж мене Музо моя ти порадо! Так важко на серці в сей вечір мені!
(Л. Українка). 11. Це ж добре друзі! (Я. Шумило). 12. Нічко дивна Тобі я корюся, геть
всі темнії думи сумні! (Л. Українка). 13. Ох пісне чому, як той птах не летиш?
(М. Рильський) 14. Ой Дніпре мій Дніпре широкий та дужий багато ти батьку у моря
носив козацької крові (Т. Шевченко). 15. Слово моя ти єдиная зброє ми не повинні
загинуть обоє! (Л. Українка) 16. Лети жо ніч, щоб день тобі на зміну прийшов новий
(В. Сосюра). 17. Не стелись тумане не шуміть тополі не печальте очі ви берізки голі!
(В. Сосюра)​

-Перепишіть, розкриваючи дужки. Поясніть уживання не, ні зі словами.1. (Не) до жартів рибі, коли і під жабри
зачепили (Народна творчість). 2. Хто (не) робить, той (не) помиляється (Народна творчість). 3. Хай розквітне
веселково у (не) виданій красі наша мова калинова, (на) че сонце у росі (П. Тичина). 4. Слово, моя ти єдиная
зброє, ми (не) повинні загинуть обоє (Леся Українка). 5. Ми — (не) безліч стандартних «я», а безліч всесвітів
різних (В. Симоненко). б. Шкода краси, де розуму (не) має (Народна творчість). 7. (Ні) (3) ким (не) говорив, (ні)
(до) кого (не) ходив (Гр. Тютюнник). 8. (Не) легко бути людиною (Л. Первомайський). 9. Краса
відображення земного у (не) земному дзеркалі душі (1
) Жиленко). 10. Холодні зірки мерехтіли в темному небі, і
(не) скінченний Чумацький Шлях простягся у вічність (О. Довженко). 11. Ми (ні) коли (не) скаржилися, доля
наша завжди була (не) легка, але наша, наша, (ні) (В) кого (не) позичена, (не) дарована ніким, (ні) (в) кого (не)
просили, самі виривали власними руками і (не) хочемо іншої, (не) зміняємо на іншу (П. Загребельний). 12. Хто
(не) жив посеред бурі, той ціни (не) знає силі, той (не) знає, як людині боротьба і праця милі (Леся Українка).-
Виконайте завдання онлайн​

Напишіть гумористичну розповідь за фразеологізмом «Кобила за вовком гналась:одна грива зосталась» на тему «Хочете вірте,хочете ні»​