1. Целенаправленное развитие мотивационно – ценностной сферы личности составляет сущность .
1) обучения 2) социализации
3) образования
4) воспитания как педагогической деятельности
2. В структуру личности (по С.Л.Рубинштейну) входят.
1) направленность, биологическая подструктура, особенности протекания психических процессов
2) направленность, подструктура неосознаваемых процессов, репертуар социальных ролей
3) оно, Я, сверх-я
4) направленность, подструктура опыта, индивидуально – типологические свойства личности
3. Высший уровень психического отражения и саморегуляции, присущий только человеку, называется.
1) ощущением 2) сознанием
3) воображением 4) мышлением
4. Прием воображения, с помощью которого человек выделяет какую-либо часть целого и делает её доминирующей, называется .
1) акцентированием 2) агглютинацией
3) аналогией 4) типизацией
5. Формирование личностных качеств, соответствующих требованиям общественной морали, составляет цель ______ воспитания
1) нравственного 2) трудового
3) интеллектуального 4) эстетического
6. Человек как носитель типичных, природно-обусловленных свойств – это.
1) личность 2) субъект деятельности
3) индивид 4) индивидуальность
7. Акцентирование в воображении представляет собой .
1) увеличение или уменьшение предмета, а также изменение отдельных его частей
2) сочетание отдельных элементов различных образов предметов в новых, более или менее необычных комбинациях
3) подчеркивание тех или иных черт
4) создание новых образов на основе «склеивания» представлений
8. Оценка личности самим себя, своих возможностей, качеств и места среди других людей называется .
1) рефлексией 2) притязанием
3) интроспекцией 4) самооценкой
9. К виду воображения можно отнести .
1) агглютинацию 2) идеи
3) инсайт 4) мечты
10. Способность человека самому принимать ответственные решения и реализовать их в деятельности – это .
1) принципиальность 2) целеустремленность
3) настойчивость 4) решительность
1)Зародження педагогічної психології у давньому світі
Перші згадки про використання психологічних знань у педагогічній практиці зустрічаються ще в давніх культурах, наприклад у давній Китаї, Індії та Греції.
2)Ідеї педагогічної психології у середньовіччі та епоху Відродження
У середньовіччі зароджується ідея про індивідуальний підхід до навчання та виховання дітей, а також про важливість мотивації у навчанні. У епоху Відродження починають розуміти важливість врахування особливостей розвитку дітей при організації навчального процесу.
3)Розвиток педагогічної психології в епоху Просвітництва
У XVIII столітті з’являються ідеї про значення розвитку мислення та критичного мислення у навчанні. Починають формулюватися принципи наукової організації навчального процесу та використання методів наукового дослідження для вивчення проблем педагогіки