ПОМОГИТЕ ПОЖААААААААААЙЙЙЙЛУСТА 1. Білки представляють собою високомолекулярні біополімери,
мономерами яких є:
А. моносахариди
Б. залишки амінокислот
В. вуглеводи
Г. ліпіди
2. Амінокислоти, які синтезуються в організмі людини та тварин з інших
сполук (з продуктів обміну речовин), називають:
А. незамінними
Б. частково замінним
В. замінними
3. Пептидним називають зв’язок між:
А. карбоксильною групою однієї амінокислоти і аміногрупою іншої
Б. карбоксильними групами двох амінокислот
В. аміногрупами двох амінокислот
4. Найбільша відмінність різних білків проявляється у:
А. первинній структурі білка
Б. вторинній структурі білка
В. третинній структурі білка
Г. четвертинній структурі білків
5. Незворотній процес порушення первинної структури білків називається:
А. ренатурацією
Б. денатурацією
В. деструкцією
6. Міозин та актин – білки, які:
А. забезпечують зсідання крові, що запобігає великим крововтратам у разі
ушкодження кровоносних судин
Б. входять до складу мікротрубочок
В. входять до складу м’язових та деяких інших клітин і забезпечують їхню
здатність до скорочення
Г. переносять кисень і вуглекислий газ по клітинам людини, хребетних і
багатьох безхребетних тварин
7. Основна функція нуклеїнових кислот – це….
8. Одиницею будови ДНК є ….
9. Де в клітині знаходяться нуклеїнові кислоти?
Ответ:
Особливості функціонування імунної системи людини
В організмі людини умовно розрізняють два види імунітету: неспецифічний та специфічний.
Неспецифічний (вроджений) імунітет здійснюється речовинами (HCl, жовч, молочна кислота, лізоцим, інтерферони, білки плазми) та клітинами (фагоцити, NK-лімфоцити) на всі чужі білки та мікроорганізми незалежно від їхньої природи. Цей імунітет має спадковий видовий характер і позбавлений імунологічної пам’яті.
Специфічний (адаптивний) імунітет здійснюється імунокомпетентними речовинами (гуморальний імунітет) та клітинами (клітинний імунітет), що діють і знищують тільки певний вид чужих білків або мікроорганізмів. В основі специфічності імунітету — молекулярне розпізнавання чужорідних антигенів за допомогою специфічних рецепторів клітин імунної системи та антитіл. Ця форма імунітету має неспадковий набутий індивідуальний характер і характеризується наявністю імунологічної пам’яті.
Імунна відповідь розвивається внаслідок здійснення цілого комплексу імунних реакцій, що характеризуються імунологічною індивідуальністю. Для кожного організму властивий свій генетично зумовлений тип імунної відповіді. Основними формами імунної відповіді організму людини є клітинний імунітет, гуморальний імунітет, імунологічна пам’ять та імунологічна толерантність.
Таким чином, імунна система має цілу низку унікальних особливостей функціонування: багатоетапність й багаторівневість захисту, високі специфічність, чутливість, здатність до регенерації, імунологічну індивідуальність, імунологічну пам’ять та ін.