напишіть будь ласка, дуже срочно треба, хоча би речень з 5, короткий ідейно-художній аналіз вірша Анни Ахматової »О тебе вспоминаю я редко.»
ось вірш-
О тебе вспоминаю я редко
И твоей не пленяюсь судьбой,
Но с души не стирается метка
Незначительной встречи с тобой.
Красный дом твой нарочно миную,
Красный дом твой над мутной рекой,
Но я знаю, что горько волную
Твой пронизанный солнцем покой.
Пусть не ты над моими устами
Наклонялся, моля о любви,
Пусть не ты золотыми стихами
Обессмертил томленья мои,—
Я над будущим тайно колдую,
Если вечер совсем голубой,
И предчувствую встречу вторую,
Неизбежную встречу с тобой.
Ответ:
Як часто ми забуваємо про те, що ми люди,
Вкриваємо свої почуття нав’язливими рутинами,
Забиваємо серця та думки гучними інформаціями,
Іноді, ми не розуміємо, що насправді потрібно нам.
Та хай би як, людина — це більше ніж просто слово,
Це буття, що має відчувати, думати і діяти,
Має знати, що змінити можна тільки з собою,
Що не існує зовнішньої сили, що все змінить у нас.
Ти знаєш, що ти людина, коли вмієш любити,
Коли твоє серце наповнене коханням і милосердям,
Коли ти готовий допомогти тим, хто потребує тебе,
Коли ти бачиш красу навколо і знаєш, що це не зрадить.
Ти знаєш, що ти людина, коли вмієш прощати,
Коли не тримаєш образи і не мстять в своєму серці,
Коли ти віриш у краще і не губиш надії,
Коли ти не стоїш на місці, а йдеш далі й рухаєшся вперед.
Тож згадай про те, що ти людина, коли все здається втраченим,
Коли душа зазнає розчарувань та гіркоти,
Коли ти чуєш внутрішній голос, що кличе тебе до дії,
І коли ти вмієш посміхатись, не зважаючи на біль та злигарії.