МОЛЮ ВАС ДРУЗI Написати всі епiтати I мэтафори з тексту. Як чудово на прогулянці в зимовому лісі! Все…
МОЛЮ ВАС ДРУЗI Написати всі епiтати I мэтафори з тексту. Як чудово на прогулянці в зимовому лісі! Все навкруги біле, вкрите пухнастим м’яким снігом. На гілках дерев, особливо на широких лапах ялинок, лежать купи снігу, схожі на шапки. Всі гілки схилилися під вагою снігу. Коли сніг падає з дерева, гілка розпрямляється. Небо чисте, блакитне. На сонці сніг блищить, переливається і грає всіма барвами веселки, навіть дивитися боляче на цю розкіш. Мороз. Сніг вискрипує і хрумає під ногами. Якщо взяти в руки трохи снігу і уважно роздивитися, то кожна сніжинка — як витвір мистецтва, ніби якийсь казковий майстер-ювелір зробив ці крихітні ажурні зірочки. Дерева вкриті не тільки снігом, на гілках — іній і паморозь. У лісі дуже тихо, здається, що всі сплять під білосніжною ковдрою. У морозному повітрі звуки розносяться дуже швидко і лунають на далеку відстань. Ось ворона каркнула, ось сорока застрекотіла, ось ще якась зимова пташка подала голос. А це синичка цвірінькає. Насиплю їм хліба і борошна, їм важко знаходити їжу взимку. Ні, не всі заснули. Ось і чиїсь сліди на снігу. Хто тут бігав? Може, заєць в білому зимовому кожушку рятувався від рудої красуні-лисиці або від сірого зголоднілого вовка. Сонце взимку сідає рано. Ось вже рожевіє сніг на капелюшках ялинок, а білі берізки самі стають золотаво-рожевими. Спочатку блакитні, а потім сині і фіолетові тіні лягають на сніг між дерев. Небо червоніє на заході, а зі сходу іде темрява, навіть тоненький серпок місяця вже можна побачити. Вечоріє, холодно. Повертаємось додому, по своїх слідах ідемо назад по хрусткому снігу. Вийшли з лісу, озирнулись — а він вже чорний на синьому сніговому килимі.
Ответ:
На зимові канікули я завжди їжджу до дідуся, який живе на краю лісу. Його будинок розташований на маленькому пагорбі, і мені особливо подобається галявина, на якій він стоїть. Я завжди з нетерпінням чекаю цих відвідин. Приїзд до дідуся завжди здається мені казковим: оточення з білих дерев і снігове покриття створюють особливу атмосферу.
Попри дідусеву заборону ходити в ліс самому, я відчуваю непереборне бажання піти туди. І коли ми з дідусем все ж вирушаємо до лісу, мені відкривається його зимова краса. Ліс здається сплячим, але неймовірно красивим з своїми сніговими ландшафтами. Дерева, присипані снігом, і кущі, що нагадують фантастичних істот, створюють враження казкового місця. Лісові мешканці, такі як білки та інші тварини, залишають свої сліди на снігу, додаючи живості цій зимовій казці.
Під час прогулянки лісом ми насолоджуємося красою зимового ландшафту, спостерігаємо за тваринами та радіємо разом із ними цій чудовій порі року. Сніг під ногами скрипить від морозу, а сонце, що виглядає з-за хмар, робить білосніжний пейзаж ще яскравішим. Втім, день короткий, і з настанням хуртовини настає час повертатися додому.