Блог для маленьких школьников и их родителей
ШколаЛа

Відмовляючись від соціалістичних і федералістських принципів Драгоманова І.Франко писав: «Глибока і…

Автор:
Предмет: История
Уровень: 5 - 9 класс

Відмовляючись від соціалістичних і федералістських принципів Драгоманова І.Франко писав: «Глибока і сильна віра в західноєвропейські ідеали соціальной рівності і політичної волі заслонювала перед його очима ідеал національної самостій. ності. Для нас тепер не підлягає сумніву, що брак віри в національний ідеал був голов- ною трагедією в житті Драгоманова, був причиною безплідності його політичних змагань». Таку сувору оцінку діяльності М. Драгоманова висловив Франко на схилі віку. А чим приваблювали політичні погляди Драгоманова молодого Франка? ​

Ответов к вопросу: 1
  • Белла500
    06.07.2024 | 20:12

    Ответ:
    Філософські погляди І. Франка пройшли суттєву еволюцію. Серед науковців існує декілька підходів до їх періодизації: концепція «триступінного розвитку» (М. Зеров, О. Білецький), класифікація А. Музички. Продуктивний підхід запропонований Б. Тихолазом [3], який виділяє 4 періоди еволюції світоглядних та соціально-політичних поглядів І. Франка. Останню періодизацію вважаємо найбільш досконалою, бо вона дозво-ляє адекватно усвідомити позицію класика української філософії щодо національної ідеї.

    Четвертий етап творчості І. Франка (1900-1907) Б. Тихолаз визначає як «Філософія влади творчого духу та національної ідеї» [3, с. 113-114]. На наш погляд, його загальною характеристикою є те, що І. Франко остаточно переходить на позиції національної ідеї.

    Метою нашого дослідження є аналіз філософських поглядів І. Франка на українську ідею, що передбачає розв’язання таких завдань: по-перше, з’ясувати роль національного ідеалу в розбудові української держави; по-друге, дослідити філософський контекст поглядів І. Франка; по-третє, проаналізувати його позицію щодо ролі української інтелігенції в реалізації національного ідеалу.

    Виклад основного матеріалу

    У праці «Поза межами можливого» (1900) І. Франко доводить, що ідеали відіграють суттєву роль у процесі розв’язання суперечностей між суб’єктами соціальної діяльності. Франко-філософ критикує тих представників української інтелігенції, які спиралися на здоровий глузд як на найвищий критерій розуму. Він підкреслює, що «простий хлопський розум не може бути ніяким критерієм в пи-танні про межі можливого і неможливого, так як і загалом у жоднім питанні, що вимагає дрібнішого досліду і ширшої критики» [6, с. 278]. Тоді як представники «хлопського розуму» наполягали на тому, що соціально-економічний розвиток мусить мати пріоритет над політичними та духовними цінностями в українському суспільстві, І. Франко заперечує подібні твердження й зазначає, що «жолудкові ідеї» не можуть мати пріоритету перед необхідністю завоювання Україною політичної самостійності. Так, філософ пише: «жолудкові ідеї, тобто національно-економічні питання самі собою, з заліною консеквенцією пруть усяку націю до виборювання для себе політичної самостійності, а в противнім разі розкривають перед нею неминучу перспективу економічного невільництва, занидіння, павперизації, культурного застою і упадку» [Там само, с. 280]. Критика І.Франком «простого хлопського розуму» має надзвичайно актуальний характер, бо в суспільно-політичному житті України до цього часу панує цей тип мислення, який вважає здоровий глузд за найвищий критерій розумності.

    І. Франко піддав критиці й погляди М. Драгоманова та іронізував із його позиції, коли останній боявся займатися політикою й пропонував розвивати лише українську мову, літературу, освіту. Щодо точки зору М. Драгоманова І. Франко зробив висновок, що «вона повстала на ґрунті політично несвободнім.» [Там само, с. 281] і це сталося тому, що М. Драгоманов абсолютизував західноєвропейські ідеали. Із цього приводу класик української філософії зауважив, що «глибока і сильна віра в західноєвропейські ідеали соціальної рівності й політичної волі заслонювала перед його (Драгоманова – B. C.) очима ідеал національної самостійності.» [Там само, с. 283]. Це дійсно так. М. Драгоманов не знайшов в українській філософії гідної традиції й беззастережно перейшов на марксистські позиції. Підсумовуючи свої роздуми щодо позиції М. Драгоманова, І. Франко зазначив: «Для нас тепер не підлягає сумнівові, що брак віри в національний ідеал, продуманий до крайніх консеквенцій <.> був головною трагедією в житті М. Драгоманова, був причиною безплодності його політичних змагань.» [Там само]. Розвиток історичних подій лише підтвердив пророчі передбачення І. Франка.

Ответить на вопрос:
:p :-p 8) 8-) :lol: =( :( :-( :8 ;) ;-) :(( :o:
Нажимая на кнопку я даю согласие на обработку персональных данных и принимаю политику конфиденциальности.