Підмет виражений словосполученням у реченні А Незамовкаюче серед темноти «ура» підіймалося все вище,…

Виділіть речення, у якому відокремлене означення стосується особового займенника.
a) Над головами простиралося небо, повне загадкових світів (Петро Панч).
б) А на серці стоїть тиха, світла радість, навіяна пахощами молодої трави (М. Iвченко).
в) li вражала розкішна картина осінньої природи, обсипана сонячним промінням під чистим блакитним небом (М. Коцюбинський).
г) Квітчайтесь юністю. Вона, завзята, усі квітки земні перевершить (М. Рильський).​

Підкреслити головний член речення. З’ясувати, чим він виражений.

1. У малиннику тихо.

2. Так сумно стало на душі.

3. Усіх покарано цією зимою.

4. Зробилося так легко, так радісно.

5. Петрові перехопило дух.

6. Унизу скреготало, гуло, вищало гальмами.

7. І дня не минуло.

8. Не хочеться спускатись униз.

9. Хочеться ще далі, на той бік, у снігову вершину гори.

10. Як хороше тут.

11. Йому хотілося створити щось неповторне, казкове, не бачене у світі диво.

Складне речення є в рядку

А Блискуче зелене листя цієї квітки не в’яне ні взимку, ні влітку.

Б За рідною землею і в раю скучно.

В Облетів весняний цвіт, літо вже минуло…

Г Темно-зелена красуня і біля людських осель росте.

3. Пунктуаційну помилку допущено в усіх реченнях, ОКРIМ

А Нарешті з морської пелени виникло й саме сонечко,

і заграло по вершках рухливих хвиль щирим золотом.

Б Раз у раз доводилось спотикатися, намацувати дорогу, падати,

чіплятись за клунки, вставати, і знов спотикатися.

В Я сiв на лавку в скверику, й усміхався деревам,

сонцю, пошматованим хмарам і перехожим.

Г I в небі й на землі було розлите розкішне

щастя пишного літнього ранку.

Д Сьогодні ми прокинулися ні світ ні зоря.

Частки НЕМАЄ в реченні

Не вмирає душа наша, не вмирає воля (Т.Шевченко).

Нехай усміхнеться серце на чужині (Т.Шевченко).

Хотіла б я піснею стати (Л.Українка).

На кінець літа вересові килими вкриваються рясним бузковим цвітом (В. Пархоменко).

Підмет виражений словосполученням у реченні
а)Михайлик з Любою пішли до лісу. б)Поїхав би я в гості, та люди не кличуть. в)Обманюючи, людина обманює передусім саму себе.
г)Довкруги широкого обійстя стояли господарські будинки, стодоли, стайні на рогату тварину, обороги на сіно. ​

Прошу зробити з поясненням

1. Вставним словом ускладнено речення:

Виберіть одну відповідь:

a. Нам здавалося наче з дерев сиплеться золотий дощик осені.

b. Біліло небо білястим здавалося тонко вібруюче повітря.

c. Раптом земля затряслась і ось-ось здавалося будинки заваляться.

d. Тиша стояла якась неспокійна, а світле безмежжя здавалося крихким.

Підкресліть прикметники як члени речення.

Ніч була місячна, хороша. Тоненькою смужкою гомінлива річечка спуска- лась із зелених гір. Дні погожі та безхмарні налилися світом. Жде спрагла земля плодотворної зливи, і вітер над нею гуляє бурхливий. Усе здавалось прекрасним і простим.

Складним із сполучниковим сурядним і безсполучниковим зв’язком є

речення

А Біда не в тім, що свище вітер лютий, що січень на вікні малює мертві квіти.

Б Ось тут ніч, а там, за стіною, видно, як удень: трава зелена, пташки

літають.

В Дідусь вимовляє, виспівує гарячі прості слова — і все давниною сивою в

очах моїх ожива.

Г Коли навколо ні душі, коли моя не може спати, чомусь так хочеться мені

для тебе пісню заспівати.

Вибірковий диктант Прочитати текст. Визначити стиль мовлення. Виписати дієслова, що означають дії, пов’язані з павутинням.
Надворі летіло павутиння. Усе синє небо було ніби засноване білим, як пух, легким, як шовкові нитки, павутинням. Проти сонця павутиння лиснiло, наче легка літня біла хмара порвалася на неб та й полетіла на землю. розпалась на нитки, на тонкі пасма Павутиння летіло пучками, нитками, ніби клубочками, починками, то гнулося великими дугами, то місцями стояло просто, рівними, як очерет, стеблами. Воно обснувало тополі, верби, стіжки, тини; маяло на вершечках садків, метлялось коло хрестів та бань на церкві і знов летіло та летiло; хто його зна, де воно й бралося. ​