Поможіть Назвіть Негативні риси Скруджа з різдвяної історії​

1. Складним є речення А Опівдні насунулися хмари, зависли над молодими са- дами. Б Ще виблискують кришталеві роси, милують око весе- лим сяйвом. В Верби схилилися над тихим Дінцем, розчісують коси зелені. Г Спадала безмісячна ніч, на ґанку ще точилася розмова.​

1. Поширене означення НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)

А І місяць травень буде гомоніть рудим джмелем наляканим до краю.

Б Над луками залитими квітневою повінню холонув оранжевий вечір.

В Покрите хмарами сонце на сей день червоно вибилося з-за гори.

Г Дуби наповнені темінню стоять безшелесно в якійсь шляхетній величі.

Д Мої дні течуть тепер серед степу серед долини налитої зеленим хлібом.

2. Поширене означення НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)

А Зачарований прекрасним вечором я довго блукав понад берегом річки.

Б Світ до захмеління прекрасний розступався на всі чотири боки.

В Не відомий нікому сідаю на лавку слухаю і дивлюся.

Г Край моря сонце золотить укриті лісом гори

Д Обігріте й нагодоване затріпотіло пташенятко крильцями.

3. Поширене означення НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)

А Селища натомлено поринулі в сон спочивають у теплих обіймах ночі.

Б Легенький попілець підхоплений силою вогню злітав догори та розходився навколо.

В Найдовше сніг тримається в затінку або в присипаних листям чи землею ровах.

Г Застебнутий на всі ґудзики він стояв справді як соняшник у цвіту і тішив мені очі.

Д Озеро оточене густими кущами та високими вербами було не широке а довге.

4. Поширене означення НЕ ТРЕБА відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)

А Над озером стояв оповитий серпанком загадковості ранок.

Б На горах за шпилями вкритими лісом пишно горів вечірній світ сонця.

В Темна ніч напоєна степовими пахощами пропливала над Асканією.

Г Оперезане синьо-зеленим поясом на пагорбі стоїть місто-замок.

Д З себе краплі молодик отряс добре втерся хмаркою пухнатою і увесь порожевілий враз завис над хатою.

5. Поширене означення треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)

А Наближається повний спеки й світла південь.

Б Хто це там оповитий в туман заховався за сиві каштани?

В Мечем і кров’ю писані кросворди ніхто уже повік не розгада.

Г Шумлять білим цвітом налиті сади навесні.

Д Раз добром нагріте серце вік не прохолоне.

6. Непоширене означення НЕ ОБОВ’ЯЗКОВО відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущено)

А Морозний сніг блискучий та легкий здається падає на серце прямо.

Б Птиці кричать уночі десь у високості невидимі летять вони над хатою.

В Був вечір свіжий запашний після довгої задушливої спеки.

Г Волохатий джміль неповороткий і вайлуватий домовито гуде над чебрецем.

Д Обмерзла й знесилена вона зупинила біля кам’яниці коня й кинула йому під ноги сіна.

118 Спишіть вислови, знявши риски.
1. Хто дрімає, той щастя не/мас. 2. Любов, як перстень, не/має кінця.
3. Хто літом жари боїться, той зимою не/має чим погріться. 4. Хто себе
надміру любить, той друзів немає. 5. Не/має що робити, то пішов воду
гасити. 6. Не/має зла без добра. 7. Не/має казок кращих за ті, які
створив сам народ. 8. Без солі, без хліба не має обіду. 9. Не/має бджо-
ли без жала, а троянди без колючок. 10. Коли не/має риб, то добре і гриб.
71​

Поставити всі пропущені розділові знаки

1. Пісня полилася журно повільно заповнивши навколишню

темряву.

2. Здається ніби на гори впала оксамитова зелена тканина

гарно побгалась складками, позападала в вузькі долини тисячами оборок.

3. Буде ще після цього і простір лиману і вітер попутний і

біла заметіль чайок над головою.

4. Повні вуха маю того дивного гомону поля того шелесту шовку того безупинного пересипання

зерна.

5. Стерня свіже литво полукіпків снопи все виблискує золотом

все бризкає жнив’яним сонцем.

6. Ні парку ні фронтону школи ні вітродвигуна з його

пропелером ні павутинок телевізійних антен нічого не розрізниш усе там злилось.

7. Важкі сірі хмари густо вкривають небо.

8. Чимало мабуть довелося долати йому всіляких перешкод не

раз боронити честь і життя дивитися смерті у вічі.

9. Серед пасіки десь взялась картопляна огудина сплелась з

бадилиною березкою та широким листом огірків і побігла до вулика довгою зеленою

стежкою.

10. На світанні жінки збирали цілюще зілля звіробій ромашку

полин деревій.

11. Навколо нас великі перелоги і дикі пущі і високі кручі і

темні води.

12. Раз у раз поривами налітав вітер кидав у обличчя лапатий

сніг рвав поруділе листя завивав у хащах.

ЗРОБИТИ СИНТАКСИЧНИЙ РОЗБІР РЕЧЕННЯ

1.Школа відкриває перед тобою дивовижний світ.

2.Не забувайте вживати у спілкуванні з людьми

лагідні, приємні слова.

3.Рибка сплеснула в прозорій воді, блиснула

проти сонця й сховалась

4.Стежка звивалась у високій траві попід насипом.

5.Холод скував дерева і запорошив їх снігом.

6.Бiлим снігом занесло лісові доріжки.

7. Українська вишивка багата на різноманітні

орнаменти.

8.На кущах шипшини з’явились вогнисті ягідки.

9.Вiйськовий захоплено розповідав про свою

пригоду

Скласти діалог на одну із запропонованих тем.

Скласти діалог на тему «Шкідливі звички – шлях у езодню» (10-12 реплік).

Опорні слова і вислови:

Серйозна проблема молоді (тема)

ДОПОМОЖІТЬ БУДЬ ЛАСКА

Написати текст переказу наукового стилю

«Моральні стосунки в українській громаді»

Життя українських сільських громад ґрунтувалося на певній системі моральних стосунків. Такі стосунки виявлялися під час праці та відпочинку, у середовищі рідних та знайомих, а також серед чужих людей. Найбільше норми поведінки виявлялися у праці, а також під час спілкування у традиційних місцях: на вулицях, ярмарках, біля церкви, у крамниці, млині, кузні, на весіллях, хрестинах тощо. Тут можна було спостерігати стереотипи індивідуальної й колективної поведінки у ставленні до праці, до літніх людей, жінок, дітей. Місцем масових зустрічей була церква. Біля церкви відбувався обмін інформацією, обговорювалися господарські питання. Після богослужіння чоловіки збиралися перед церквою, щоб прослухати урядові накази або розпорядження сільського старости. Обговорення новин переносилося до корчми. Сюди в години дозвілля прямували чоловіки й жінки для спілкування зі знайомими чи приятелями. Тут відбувався обмін думками з різних питань, оцінювалися різні події. У корчмі з’ясовувалися стосунки між односельцями, вирішувалися суперечки, укладалися угоди. Групувалися тут, як і біля церкви, за віком. Молодь, як правило, сходилася під корчму для розваг. Колективне дозвілля на виду всього села давало можливість молодим із розмов старших дізнаватися про сучасне й минуле, засвоювати звичаї. Старше покоління, спостерігаючи за дозвіллям молоді, одержувало про дівчат та юнаків додаткову інформацію. Одночасно корчма була уособленням лиха. Лихварі, споюючи селян, розорювали їх, залишаючи без землі. Ядро сільської громади становили літні чоловіки — старійшини. Їх присутність була обов’язковою під час вирішення важливих громадських справ, особливо таких, що стосувалися суперечок за межу, спадок, власність. До старійшин зверталися як до знавців традицій села. Крім того, літні люди були носіями практичного досвіду: з ними радились, коли орати, сіяти, щодо якості грунту. Важлива роль належала старим людям у виховному процесі. Вважалося нормою, коли стороння літня людина робила зауваження юнакові чи підлітку за порушення спокою, за втручання у розмову старших тощо. Великою пошаною користувалися в громаді господарі похилого віку. Поняття «господар» у народному розумінні означало не тільки «заможний» чи «багач», а насамперед — поважний, чесний, досвідчений селянин, який мав землю, обійстя, а в громаді — славу добродія. Бабусі були носіями знань щодо господарювання, виховання дітей, хатніх занять. Дівчата переймали від них секрети ткання й вишивання, жінки — основи городництва, кулінарії, лікування. В Україні завжди цінували жінку-матір, жінку-трудівницю, і до розуміння цього дітей готували з раннього віку. Маті привчала дочку підтримувати лад у житлі, доглядати молодших членів сім’ї. майбутня жінка повинна була вміти виконувати всю хатню роботу, доглядати господарство, прясти й шити. Жіноча хазяйновитість і спритність у роботі цінувалися більше, ніж врода чи багатство. Стосунки в українській родині будувалися з урахуванням громадської думки. Для багатьох це був чи не найголовніший засіб впливу. Дуже часто страх громадського осуду скеровував поведінку жінки в сім’ї, де не було злагоди. Вона могла витримувати навіть побої, лише б не пустити неславу про свій дім, адже з повагою до її роду пов’язувалася подальша доля дітей. Про авторитет і місце української жінки в громаді свідчить той факт, що повсюдно на Україні ще у 15-18 ст. мали юридичну силу заповіти, складені не тільки чоловіками, а й жінками. Вдова була господинею в домі. Заступаючи покійного чоловіка в громаді, вона вирішувала спірні питання, укладала угоди , брала участь у народних сходах, маючи там право голосу. Кожній віковій групі громада неофіційно визначала межу її можливостей. Задавалася «програма» , яку можна окреслити так: спочатку — набратися розуму й досвіду, потім — створити сім’ю і господарство, далі — досягати матеріального добробуту. Для українських селян було характерним постійне намагання досягти вищого рівня в усіх ділянках життя. Найзаповітнішою мрією молодої людини було дорости до пори, коли з нею почнуть рахуватися старші. У щойно одружених парубків була своя мета — здобути серед односельців репутацію доброго господаря. У людей старших були свої орієнтири — одружити дітей, примножити успадковане від батьків, залишити добрий спомин у громаді. Формуючи взаємини між собою українські селяни завжди пам’ятали про досвід попередніх поколінь: «Так діди наші робили й нам веліли». Пам’ять роду, культ предків посідали в духовності українців чільне місце. Зламати звичаї, зганьбити пам’ять предків було, за народними переконаннями, найтяжчим гріхом.

ЗАПИТАННЯ ДО ТЕКСТУ

1. Що було місцем масових зібрань зустрічей людей ?

2. З чим в українській громаді оусоблювались корчма?

3. Яку роль відігравали старішини в сільській громаді?

4. Що цінувалось у жінках більше ніж врода та багатство?

5. Як ви розумієте поняття «культ предків?»

Однорідними додатками ускладнено речення.
Село стоїть на спадистій горі
й красується в яблунях.
Кругом ставка біліє смуга з
Вишневих і черешневих садів.
Старезні дерева пахнуть
свіжим хлібом, вощиною і
медами.
Навкруги нашої школи
ростуть троянди, айстри,
Гвоздики.​

Запишіть текст, вписавши прикметники;

зазначте відмінок кожного із них.

Сніжинки народжуються у . хмарці.

Завдяки . промінню вода випаровується із зем у повітрі містяться часточки пилу, пара осідає на них і перетворюється на . краплин такі ., що кожну окремо неозброєним оком не побачиш. Вони й

утворюють хмари. краплини зливаються

одна з одною, ростуть. На хмарах, які піднімаються вище, де нує . холод,

краплини замерзають, утворюються .

крижинки-кристалики. Це ще не ті жинки, які падають на землю, вони ще дуже .

Але шестикутний кристалик весь час роск

збільшується і, нарешті, стає . зірочкою, повільно опускаючись на землю. Отже, сніжинка кристалик льоду.

Место точек напишить відповідь!

Допиши спорідннені іменники до прикметників і дієслів Страшний-

Огидний-

Сором’язливий-

Дивуватися —

Цікавитися —

Хвилюватися-