Розповідь про лицарів — оборонців рідної землі-України

Ответ:
Протягом століть напруженої боротьби за національне і соціальне визволення український народ творив сувору, мужню й водночас ліричну поезію — думи та історичні пісні. В них відбито світогляд народу, його морально-етичні норми, погляди, естетичні смаки. Розрізняють декілька основних тематичних груп історичних пісень, які були пов’язані з певними подіями, важливими для українського народу. В кожній з них маємо свій тип героя.Розквіт історичних пісень пов’язаний з піднесенням козацького руху. У творах цього періоду з’являється образ воїна-козака, справжнього лицаря своєї землі. Характерними рисами такого героя є військова доблесть, мужність, лицарська відвага, незалежність («Ой з-за гори чорна хмара, мов хвиля, іде», «Ой ти, Морозенку»). Сірко в пісні «Та ой як крикнув же та козак Сірко» порівнюється з сизим орлом («Та що сизий орел по степу літає, — Аж то Сірко на конику виїжджає»), у пісні «Гей, та то ж не грім в степу гуркотає» — з місяцем («Гей, ми ж думали — то місяць зійшов, Аж то батько Сірко та з військом пішов») та соколом («Гей, ми ж думали, що то сокіл летить, Аж то батько Сірко кониченьком грає»), часи визвольної війни 1648—1654 років народжується своєрідний цикл історичних пісень про боротьбу українського народу з польсько-шляхетськими поневолювачами. Народ не хотів миритися зі смертю своїх улюблених героїв. Тому нерідко в історичних піснях спостерігаємо відхід від історичної правди. У пісні «Ой усе лужком та все бережком» легендарний Максим Кривоніс виступає учасником подій, які відбувалися вже після його загибелі.

Історичні пісні про боротьбу українців проти поневолювачів представляють багато виняткових особистостей, та все ж, у першу чергу, засвідчують істину, що рушійною силою історії завжди був і є народ.
Объяснение: