Упізнай персонажа пʼєси «Наталка Полтавка» за поданими фрагментами.
• «Гріх вам над бідною дівкою глумитися; чи я вам рівня? Ви пан, а я сирота; ви багатий, а я бідна; ви возний, а я простого роду; та й по всьому я вам не під пару».
• «А що тут довго думати? Старостів посилати за рушниками, та й кінець. Стара Терпилиха не зсунулась іще з глузду, щоб вам
одказати».
• «Ox, ox, ox. Стара не страшна, так молода кирпу гне! Я уже їй говорив, як то кажуть, надогад буряків
тес-то як його
так
де! Ні приступу!»
• «… схаменись! Ти у мене одна, ти кров моя: чи захочу я тебе погу-
бити? Убожество моє, старость силують мене швидше замуж тебе оддати. Не плач, дочко! Я тобі не ворог. Правда, Петро добрий парубок, та де ж він? Нехай же прийде, нехай вернеться до нас; він не лежень, трудящий, з ним обідніти до злиднів не можна. Але що ж! Хто відає — може, де запропастився, а може, і одружився де, може, забув і тебе».
• «Один собі живу на світі, як билинка на полі; сирота — без племені, без талану і без приюту. Що робить —
без роду,
і сам не знаю.
Був у городі, шукав міста, но скрізь опізнився. Одважусь в пе-кло на три дні! Піду на Тамань, пристану до чорноморців. Хоть із мене і непоказний козак буде, та єсть же і негіднійші од мене».
«Коли вона свободна, то скажи за мене, а коли заручена, то лучче
не говори. Нехай один буду я горювати і сохнути з печалі. Нащо ій вспоминати об тім, якого так легко забула!»
Ответ:
«Гріх вам над бідною дівкою глумитися; чи я вам рівня? Ви пан, а я сирота; ви багатий, а я бідна; ви возний, а я простого роду; та й по всьому я вам не під пару» Наталка
«А що тут довго думати? Старостів посилати за рушниками, та й кінець. Стара Терпилиха не зсунулась іще з глузду, щоб вам
одказати» Выборный
Ox, ox, ox. Стара не страшна, так молода кирпу гне! Я уже їй говорив, як то кажуть, надогад буряків Возный
схаменись! Ти у мене одна, ти кров моя: чи захочу я тебе погу-
бити? Убожество моє, старость силують мене швидше замуж тебе оддати. Не плач, дочко! Я тобі не ворог. Правда, Петро добрий парубок, та де ж він? Нехай же прийде, нехай вернеться до нас; він не лежень, трудящий, з ним обідніти до злиднів не можна. Але що ж! Хто відає — може, де запропастився, а може, і одружився де, може, забув і тебе». Горпина Терпилиха
Один собі живу на світі, як билинка на полі; сирота — без племені, без талану і без приюту. Що робить -без роду, і сам не знаю.
Був у городі, шукав міста, но скрізь опізнився. Одважусь в пе-кло на три дні! Піду на Тамань, пристану до чорноморців. Хоть із мене і непоказний козак буде, та єсть же і негіднійші од мене». Микола
Коли вона свободна, то скажи за мене, а коли заручена, то лучче
не говори. Нехай один буду я горювати і сохнути з печалі. Нащо ій вспоминати об тім, якого так легко забула!» Петро
Объяснение: