Сюжет твору «сто тисяч» Дам 21 бал

Ответ:
Роман «Сто тисяч» авторства Івана Франка розповідає історію Миколи Кулиша — молодого селянина, який поїздивши за кордон, повертається додому з багатством, нажитим удачею в Америці.

Сюжет розгортається навколо проблеми влади грошей та її наслідків. Повернувшись до села, Микола стикається з недовірою та неприйняттям зі боку оточуючих. Він користується своїм багатством в намаганні вирішити загальні проблеми села, проте його ініціативи зустрічають опір. Люди збуджені, ворожі до змін, і хоча вони бачать в Миколі світлий приклад успішності, заздрість та підозри переслідують їх.

У романі наведені приклади конфліктів між Миколою та його співвітчизниками, які провоковані шкідливим впливом грошей. Вирішення проблеми влади грошей виявляється неможливим, і Микола відчуває постійний внутрішній біль через неврівноваженість своєї матеріальної і духовної складових.

Відображаючи соціальні та етичні проблеми, роман «Сто тисяч» дає низку моральних питань стосовно ролі грошей у суспільстві.

»Сто тисяч» Карпенко-Карий
Головний герой п’єси Герасим Никодимович Калитка, сільський багатій. На початку п’єси він зустрічається з невідомим євреєм, який пропонує йому махінацію — купити 100 тис. фальшивих рублів, заплативши за них тільки п’ять тисяч. Він залишає Калитці зразки фальшивих грошей, які начебто неможливо відрізнити від справжніх, для перевірки якості підробки. Калитка сам боїться піти в банк з фальшивими асигнаціями, і вмовляє зробити це свого кума. Тим часом інший єврей, фактор Гершко Маюфес, пропонує Герасиму надійнішу справу — позичити п’ять тисяч рублів поміщику під залогу його земель. Поміщик не зможе повернути гроші, й земля опиниться в руках Калитки.
Кумова поїздка до міста вдалася. «Фальшиві» гроші прийняли. Тоді Герасим зважується на махінацію в повному об’ємі, отримавши мішок «грошей». Втім «гроші» виявилися звичайним папером, і тільки зверху в мішку було кілька пачок зі справжніми купюрами. Втративши п’ять тисяч (Насправді, у останню мить він дає три тисячі замість п’яти) Калитка пробує повіситися, але його врятував копач Бонавентура. Прийшовши до тями обдурений «махінатор» промовляє: «Пропала земля Смоквинова! Нащо ви мене зняли з вірьовки? Краще смерть, ніж така потеря», на чому п’єса завершується.
Окрім основної лінії п’єса містить також і побічні, мета яких краще розкриття характеру головного героя. Одна з побічних ліній — кохання сина Калитки Романа з наймичкою Мотрею, одруженню яких перешкоджає батько. Він мріє поріднитися з мільйонером Терентієм Пузирем. Однак, коли Роман відвідав Пузиря, там з ним обійшлися як з челяддю, що вкрай обурило батька. Коли кум повернувся з міста з радісними звістками, Калитка, бажаючи потайки відсвяткувати подію, погоджується на заручини Романа і Мотрі, аби не виникло підозр щодо справжньої причини свята. Лінія копача Бонавентури вводить у комедію протилежність Калитці — мрійника, який присвятив своє життя тому, щоб ураз розбагатіти, знайшовши закопаний скарб. Образ дружини Калитки, працьовитої простої жінки, допомагає показати скупість Герасима — він, наприклад, змушує її ходити три версти до церкви пішки, жаліючи коней.

перепрошую, якщо мали на увазі твір іншого автора