132 Прочитайте речення. Випишіть фразеологізми, пояснюючи їх. Зразок: Пiд лежачий камінь вода не тече…

Допоможiть завдання до вправи. Дякую

Запишіть речення. Знайдіть однорідні члени речення і поставте пропущені розділові знаки. Обґрунтуйте їх вживання. Підкресліть однорідні члени речення відповідними лініями.

І. Все частіше то тамі то тут чувся веселий сміх (Ю. Збанацький). 2. Ні човна ні весел ні квіток ні співів, тільки сніг і вітер і весна (В. Сосюра). 3. Запахла осінь в’ялим тютюном та яблуками та тонким туманом (М Рильський). 4. Реве стогне хуртовина котить верне полем (Т. Шевченко). 5. Шумить і шепче і тривожить зрадливий дощ із-за кутка (М Рильський). 6. Вже відгукувався йому святковий гомін слов’янської столиці плескіт переможних знамен музика і сонце і квіти на майданах (О. Гончар). 1. Над широким Дніпром у промінні баакить і висока і тиха могила (В. Сосюра). 8. Усі заговорили про вчорашню війну як про щось давно минуле сповнене не стільки жахів як героїчних подвигів (Я. Пани). 9. Вожак тільки журно курликає над нашою хатою над селом чи над містом над полем чи над лісом (О. Сизоненко). 10. Тече вода в синє море та не витікає (Т. Шевченко)- 11. Думи українського народу, висловлені нашими геніями, ні в огні» не згоряють ані в воді не тонуть (Я. Тичино). 12. Він бачив себе коло вагонеток з цукром або біля апарата (М Коцюбинський). 13. Від чабанів пахло і вітром і сонцем запашними травами духмяним степовим зіллям (О. Гончар). 14. На ходу Соломія висмикувала стебло або корінь водорості (М Коцюбинський)

Списати речення, підкреслити граматичні основи в кожному реченні. Вкажіть у дужках види складного речення (сполучниковий безсполучниковий) чи

1. То сонце усміхнеться нам крізь хмари, то дощик рясно землю полива (Г. Чубач). 2. Ще молоко на губах не обсохло, а він женитися надумав (Народна творчість). 3. По білих снах рожевії гадки легенькі, гаптували мережки, і мрії ткались золото-блакитні, спокійні, тихі, не такі, як літні. 4. У ново побудовану хату насамперед вносять ікони і вішають їх у красному куті; під ними, на покутті, ставлять діжу; на стіл кладуть хліб із сіллю (Г. Вулашев). 5. Прикмети ясної сухої погоди: вночі було тихо, вранці піднявся вітер, вдень він посилився, в надвечір’я стих (Нар. прикмети) 6. Ронила сльози дрібнії, збирала в кінви срібнії. 7. Якщо ви хочете мати однодумців, ставтесь із співчуттям до думок і бажань інших. 8. Ніколи не кажіть людині, що вона помиляється.​

1. Дієсловами є всі слова в рядку

А гнів, забутий, пекти

Б виїхати, підтримка, бігаючи

В сьомий, позеленілий, танцювати

Г пофарбований, зліпити, прийшовши

2. Прочитайте уривок з поезії (цифра в дужках позначає наступне слово).

От і все. (1) Скінчилось (2) потепління

I (3) попливло на південь назавжди.

(4) Захмарилось небесне все склепіння,

I йдуть на нашу землю холоди.

Дієсловами є всі слова, позначені цифрами, ОКРІМ

А1

Б 2

в 3

Г4

3. Прочитайте речення (цифра в дужках позначає наступне слово).

Після дощу стало (1) тихо, а потім (2) забуяло життя – свистять, цвірінькають, (3) стрибаючи по деревах, птахи, літають

метелики, (4) повзають комахи.

Дієсловами є всі слова, позначені цифрами, ОКРІМ

А1

Б 2

В 3

Г4

4. Інфінітив ужито в реченні

А У холоднім надвечір’ї тремтіло наїжачене сонце.

Б Рiка дибилась холодними свинцевими хвилями.

В Захід сонця поволі почав блідніти.

Г Осінь сипала холодним дощем.

5. З’ясуйте, яким членом речення є виділене дієслово в реченні Глибше орати – більше хліба мати.

А підмет

Б присудок

В додаток

Г обставина

6. З’ясуйте, яким членом речення є виділене дієслово в реченні Мав кухоль звичку ходити по воду, аж поки йому вуха не відбили.

А присудок

Б додаток

В означення

Г обставина

7. Усі дієслова доконаного виду подано в рядку

А читати, постукати, записати

Б зустріти, виконати, ухвалити

В переказати, поїсти, спати

Г посадити, сплатити, клеїти

8. Усі дієслова недоконаного виду подано в рядку

А закутати, пекти, бігти

Б лічити, сипати, переживати

В лити, писати, закінчити

Г виховувати, виявляти, переночувати

9. НЕ МАЮТЬ видової пари обидва дієслова в рядку

А існувати, заважати

Б розлити, заборгувати

В коштувати, виконувати

Г стрепенутися, написати

10. Прочитайте уривок із поезії (цифра в дужках позначає наступне слово).

Осінній ранок. Небо чисте-чисте.

Мороз (1) прикрасив квіточці чоло.

Веселе сонце (4) дивиться згори.

У теперішньому часі вжито всі дієслова, позначені цифрами, ОКРІМ

А1

Б 2

В 3

Та (2) сходить сонце ніжне, променисте

Й (3) несе на землю радісне тепло.

Все оживає й серденько чарує.

Г4

Накресли схеми складнопідрядних речень, визнач їхні типи 1. Витри піт солоний із чола і трудись, забувши про утому, бо людина ціниться по тому, чи вона зробила, що могла (М. Луків). 2. Пишіть листи і надсилайте вчасно, коли їх ждуть далекі адресати, коли є час, коли немає часу і коли навіть ні про що писати (Л. Костенко). 3. Лиш той гідний світлого майбутнього, хто свято шанує минуле, хто пишається героїчною історією свого народу, хто все робить для того, щоб сучасне було не менш славне, щоб вписалося воно золотими сторінками на скрижалі історії (І. Цюпа). 4. Як би ми з тобою не говорили, все рівно не зрозуміємо один одного, бо говоримо на різних мовах (Г. Тютюнник). 5. Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись (Л. Костенко). 6. Аби втратити віру до людини, не потрібно, щоб вона двічі обдурила вас (І. Вільде). 7. Коли мені не дано крил міцних, щоб я могла орлицею підбитись геть високо понад найвищі гори, то прагну я собі потоків сліз нестриманих, раптових, шо рвуться з глибини самого серця джерелами живущої води (Леся Українка). 8. Ріка шумить, мов млин, що мрії меле (Б.-І. Антонич).​

Необхідна допомога.Даю 40 балів,Буду вдячний.
Спишіть речення, розкриваючи дужки й розставляючи розділові знаки. Підкресліть головні члени речення, обведіть квадратиком сполучники на межі частин речення. Накресліть схеми речень. Пам’ятайте, що кількість граматичних основ має відповідати кількості складників схеми!
1.Ти зовсім мене (не)кохала а я повинен був тебе забу(д,т)ть (Олександр Олесь).
2.Вітер напинає вітрило а (в)далині височіють вітряки повернувши крила вітрові (на)зустріч (Ю. Белічко).
3.Дерева мене ч(е,и)кають і падає листя на сте(ж,ш)ку і падають зорі в долоні і падає сон у траву. (І. Драч ).
4.То комин упаде в око то дим тріпоче в повітрі. (М.Коцюбинський).
5.Ні людей ні хат не було але смужечка синього диму снувалася (по)між деревами (Б. Лепкий).
6.Минає дощ та від його краплин не стане на душі моїй т(е,и)пліше (Л. Гудзь).​

Вправа 1. Перепишіть речення і вставте в словах пропущені букви. Поясніть правопис виділених слів. 1. З розпеченими обли…ями, обі…яні потом, замазані болотом метушаться люди коло вогню (М. Коцюбинський). 2. Його сірі з проси…ю очі світились лагідністю і добротою (Ю. Збанацький). 3. Я попросив Софію розповісти про сім’ю, яка прийняла її по замі…ю (Ю. Збанацький). 4. Скупе промі…я осі…ього сонця самітньо відсвічує немічною прозолотою на білому тілі беріз (О. Донченко). 5. Скільки ще пісень, ще стільки слів несказа…их у серці (В. Сосюра). 6. Місяць другий вже ведеться нескінче…а та облога (Леся Українка).​

100 балів

5) Визначте речення, ускладнене відокремленою обставиною.

А Там, здавалось, без утоми одбувався танець праці (В. Винниченко).

Б А пісня, наростаючи, пливла над берегом (О. Гончар).

В Він, вісімнадцятилітній хлопець, повертався з весняного лісу, засіяного синім рястом і прозоро-голубими дзвониками (М. Стельмах).

Г Крім спеціальної освіти, потрібне ще яскраве обдаровання (Й. Кисельов).

6) Укажіть речення з поширеним звертанням (розділові знаки пропущено).

А Який ти світе теплий і широкий! (А. Малишко).

Б О спинися прекрасна ранкова ця мить (Г. Донець).

В Кобзарю знаєш нелегка епоха оцей двадцятий невгамовний вік (Л. Костенко).

Г Вийся жайворонку вийся над полями розважай людську тугу ти піснями (М. Рильський).

7) Познач речення з узагальнювальним словом при однорідних членах (розділові знаки пропущено.)

А Діти грали на різних інструментах кларнеті трубі скрипці.

Б Спокійно розважливо тече розмова між друзями.

В Теплий дощ полив і птахів і людей оживляючи все навколо.

Укажіть речення з прямою мовою (розділові знаки пропущено).

А Співають у пісні що нема кращого на вроду як ясна зоря в погоду (П. Куліш).

Б Хан Батий невільник мовив повелів усім сказати що коли життя вам миле то повинні Київ здати (В. Малик).

В От спинивши його й питаю чи давно він з коша і чи далеко Господь несе? (Т. Шевченко).

Г Господи як не хочеться лишати нагрітого місця як тяжко розлучатися з солодким ранішнім сном (М. Коцюбинський).

9) Укажіть правильно побудоване речення з непрямою мовою.

А Гриць запитав, чи бачиш, хлопче, скелю, на якій живе Мати Вітрова.

Б Хлопчик сказав, що не хочу, і глянув угору.

В Мені натякнули, що краще не втручатися в мої справи.

Г Ще древні єгиптяни говорили, що на світі немає нічого кращого за книги.

10) Укажіть правильне твердження.

А Коли слова автора стоять після прямої мови, то перед ними ставиться двокрапка.

Б Чуже висловлювання, передане від імені оповідача разом із словами автора, називається непрямою мовою.

В Цитати завжди пишуться з великої літери.

Г У діалозі слова автора завжди відсутні.

11) Установіть відповідність між поняттями й реченнями.

Поняття

1 Діалог

2 Пряма мова

3 Цитата

4 Непряма мова

Приклад

А «Слова – полова, але вогонь в одежі слова.» – писав Франко.

Б Запала тиша, як в страшному сні, Горбань сказав: «Причому тут пісні?» (Л. Костенко).

В Батько гукнув з подвір’я, щоб Василько йшов до нього.

Г – Навіщо ти зібрала сміття? – запитала Оля. – Це ж у лісі. Ніхто не бачить.

– Соромно перед соловейком, – тихо відповіла Ліда (В. Сухомлинський).

Д Яке високе блакитне небо висне в нас над головою! (І. Цюпа)

12) Установіть відповідність між схемами та реченнями (розділові знаки при прямій мові пропущено).

Схема

1 «П, — а, — п»

2 «П», — а.

3 А: «П?»

4 «П, — а: — П».

Речення

А Ніхто не питає Де ти була, що робила (Т. Шевченко).

Б Іди, доню каже мати не вік дівувати (Т. Шевченко).

В Пізно, Володько, сказала і додала тим самим легким смішком Ех ти сторож! (І. Сенченко)

Г А я знаю, як тебе звати довірливо каже дівчина (М. Стельмах).

Д А що дітки? питає бабуся Чого прийшли мої соколятка? (Марко Вовчок).

Увідповідніть за подібністю синтаксичного значення підкреслені фрагменти простих і складних речень.

Просте речення

1 Повій, вітре, незважаючи на дощ. 2 Учень не з’явився на залік через

хворобу.

3 Він зробив це навмисно. 4 Удома і стіни помагають.

Складне речення

А Хай суд іде так, як велять йому народи. Б Скажи мені що-небудь, щоб я тебе

побачив.

В А попереду вічність, бо велика

любов і велика творчість невмирущі. Г Не забули Дем’яна в рідному селі, хоч і довго не повертався в рідний

край.

Д Скрізь, куди сягали тьмяні відсвіти

ліхтарів, уся земля була встелена

тінями.

1.Чуже мовлення, передане не дослівно, а тільки зі збереженням змісту, називається

діалогом

прямою мовою

цитатою

непрямою мовою

2. Правильно розставлено розділові знаки в реченні

Молоденькі гіллясті берізки, може тільки вночі покрились листям.

Мати перша навчила мене любити роси, любисток , м’яту, і калину.

Народна мудрість навчає «Маленька брехня за собою велику веде».

Повітря склом виблискує ламким, і тиша ніжно дзвонить над полями.

3. Допущено пунктуаційну помилку реченні

— Невже ви справді нездужаєте, шановний Іване Степановичу?

— Вдаю! — відповів гетьман і вказав на крісло. — Сідай, князю!

— Спасибі милості вашій. Висидівся на раді.

— Я також. І досидівся, бачите, до чого — промовив гетьман.

4. Пряма мова є в реченні

Візниця спитав у Тараса Шевченка звідки він родом.

Он із тих панів, що косять сказав Тарас Мої брати і сестри ще й досі роблять на панщину.

Учителька подякувала учням і запитала хто з них буде продовжувати цю благородну справу.

Вона сказала що школа вимагає від людини всього її життя.

5. Чуже мовлення, передане дослівно, називається

складним реченням

простим реченням

прямою мовою

діалогом

6. Яким розділовим знаком починається кожна репліка діалогу

крапкою

двокрапкою

тире

комою

7. Допущено пунктуаційну помилку при прямій мові в реченні

«Скільки ж це буде верстов?» — запитав Григорія наш дід Семен, тоді ще живий.

«А хто їх там лічив, стримано відповів мандрівник. Там їх ніхто й не злічить».

— Та багато. Може, й двадцять набереться, хіба диво.

— Ну, гаразд, — допитували сусіди. — А чого ж ви повернулися з далеких країв?

8. Цій схемі «П, — а. — П».

відповідає речення

Що ж іди Іванку покірно обзивалась Марічка Така нам доля судилась.

Майстро десь зірвався сказав Оверко Половець і оглянув степ.

Одчини перше ворота озвався Шрам а потім біжи собі куди хоч.

Он бачиш там питає дика рожа Чи я хороша?

Прізвище ім’я клас

9. Неправильно оформлено пряму мову в реченні

«А там ті де?» — спитав гетьман.

«Обідати пішли», відповів старший.

Орлик несміливо запитав: » Ваша милість теж зволять прийняти обід».

Гетьман заперечив: «Не хочу».

10. Пунктуаційну помилку допущено в реченні

Синій вечір тихо бродить, квіти колихає, і навшпиньки в хату входить, вікна затуляє.

Люблю чернігівську дорогу весною, влітку , восени.

Ми не зложимо зброї своєї, ми збудуємо землю і волю.

Ми йшли в поля доріжкою вузькою, вечірній вітер бігав по вівсі.

11. Знайдіть речення з прямою мовою

Богдан розсміявся що ж я вам дам коли маю тільки один пейзажний вірш та ще й про дощ.

Недарма деякі люди життя своє присвячують щоб вибудувати й вислідити своє генеалогічне дерево.

Мені здається серед поля колос гойдається і пташка десь дзвенить.

Дід став на коліна гукнув униз щоб хлопці пильнували біля лебідки.

12. Правильно розставлено розділові знаки в реченні

Крізь ці кущі, здається ніхто не пробереться.

Мороз усе дужав а сонце ще вище підбилось.

Народна мудрість навчає «Без роботи день роком стає».

Падав сніг, і ні в чому не відчувалася зима.

Перепишіть, розкриваючи дужки.

I. Ми (по) новому розумієм світ, (по) іншому і любим, і страждаєм. (А.

Малишко.) 2. (Від) давна смілості й одвазі шумить по всесвіту хвала. (М.

Рильський.) 3. (По) моєму, кожна людина мусить хоч раз коли-небудь сягнути

свого зеніту. (О. Гончар.) 4. Яка ціна за день, (по) пустому прожитий? (О.

Гончар.) 5. Я єсть той, який шоде(н,нн)о на будові, на посту. Запалився я

вогне(н,нн)о і з країною росту. (П. Тичина.) 6. Над ними сонце ю(н,нн)о сяє, і

тьмі не буде вороття. (В. Сосюра.) 7. Генерал (по) довгу дивився на свою карту.

(В. Собко.) 8. Коні знялись з місця і нешвидко побрели (по) глибокому снігу.

(М. Коцюбинський.)