Розповідний твір про зозулю! Будь ласка❤️

СРОЧНО! 100 баллов

Переписати і розставити розділові знаки при діалозі.

Квітка щастя

Малою дитиною він не раз чув, як люди говорили про щастя.

Що таке щастя питав у матері цікаво вдивляючись своїми оченятами в її заклопотане обличчя.

Щастя дитино то доля повторяла мати і не знала як пояснити малій дитині те дивне слово «доля».

А що таке доля продовжував запитувати син у матері.

Доля дитино каже мати то такий цвіт що його тяжко дістати.

А гарний він той цвіт знов запитує.

Авжеж гарний навіть дуже гарний намагається пояснити синові. Як дивитися на його то очі

радуються а на серці робиться весело й мило.

Мамо я хочу того гарного цвіту просить хлопець крізь сльози. Скажіть де він росте я піду за ним чі

принесу його для вас і для себе.

Тепер тобі годі дитино казала мати цілуючи сина в русяву голівку ти ще такий маленький.

Помогите пожалуйста сочинить За що я люблю свою мама? И записка повідомлення

будь ласка твір на тему моя улюблена акторка 200 слів пжппжпжп допоможіть ​

Твір-роздум на морально-етичну тему

Допоможіть будь ласка !

Допоможіть будь ласка

Скласти розповідь про вивчені Частини Мови

Дякую

Допоможіть будь ласка! ​

СРОЧНО! ДАМ 100 БАЛОВ
контрольний твір-роздум «Яке спілкування краще: живе чи віртуальне​»

Допоможіть будь ласка) ​

1 речення про козака

БУДЬ ЛАСКА НАПИШІТЬ ПЕРЕКАЗ

Я прокинувся вдосвіта від якогось невиразного

гулу.

Кинувся до вікна. Крізь світанковий морок побачив,

як гойдаються дерева під могутніми ударами

рвучкого вітру. Почув, як важко й нестримно

стугонить море. Уночі почався шторм.

Заснути я вже не міг. Я люблю море завжди, а

надто, коли воно штормить.

Одразу ж вирішив, що в школу виберуся з дому

раніше, щоб ще завернути до берега та помилуватися

штормом.

Ледве діждався, поки повставали тато й мама.

Мама почала готувати сніданок, але мені не

терпілось. Коли спішиш, то й п’ять хвилин здаються

тобі вічністю.

Під яскравим ранковим сонцем, під зовсім

чистим, без жодної хмаринки небом від берега і

до молочно-синьої смужки небосхилу гойдалося

море. Гналися одна за одною високі хвилі. Вода

була в одному місці темна, в другому — сіро-

зелена, а в третьому — чорно-синя. Коли по ній

пробігав дужий і пружний вітер, вона швидко

міняла свої кольори. Схоже було, ніби поверхня

води знизу, з самих морських глибин,

освітлюється різнобарвними вогнями.

Бувають шторми з чорним низьким небом, з

важкими кошлатими хмарами, з густими й

холодними дощами. Тоді море — темне, люте і

неприступне.А це був сонячний шторм. Сонячний і іскристий.

Вода манила до себе. Хотілося роздягтись і кинутись

в оту веселу, дзвінку водоверть. Водночас два

предмети привернули мою увагу. Перший — то

парусник, що йшов з моря. Я впізнав парусно-моторну

шхуну «Зоря», вона часто погойдувалась у бухті на

якорі або на тросах біля причалу. Але зараз цей

парусник, немов велетенський птах з білими крилами,

стрімко мчав до берега. Вітер і хвилі гойдали його,

клали на обидва борти, він занурювався носом

глибоко у воду, провалювався серед хвиль так, що

було видно лише вершечок клівера, а згодом знову

вискакував на гребінь хвилі і линув-линув на всіх

парусах.

Друге, що привернуло мою увагу, був собака.

Великий каштановий собака з красивим пухнастим

хвостом. Він стояв на причалі і безвідривно дивився у

море, на парусник.

Я НЕ МАЮ БАЛЛІВ БУДЬ ЛАСКА ДОПОМОЖІТЬ