1)За дядька Лева й Лукаша заступається через наміри Русалки їх залоскотати: варіанти відповідей А) Перелесник;…

СРОЧНО! ПОМОГИТЕ ПОЖАЛУСТА!

1. Виділіть речення, у якому дієприслівник стоїть

після слова, від якого ставимо запитання до діс-

прислівника.

А) А він, ховаючись, плете сильце і братові під ноги

простирає (Леся Українка).

Б) Дівчата йдуть, співаючи, з ланів. (Леся Укра-

їнка).

В) Лотосу квіти блакитні, в’янучи, гнулись додолу

(Леся Українка).

Г) Раптом передній погонич, ідучи, спіткнувся.

(Леся Українка).

Ґ) І раб копає землю, теше камінь, статуї великі,

запрігшись, возить самотужки й ставить.

(Леся Українка).

-Перепишіть, розкриваючи дужки. Поясніть уживання не, ні зі словами.1. (Не) до жартів рибі, коли і під жабри
зачепили (Народна творчість). 2. Хто (не) робить, той (не) помиляється (Народна творчість). 3. Хай розквітне
веселково у (не) виданій красі наша мова калинова, (на) че сонце у росі (П. Тичина). 4. Слово, моя ти єдиная
зброє, ми (не) повинні загинуть обоє (Леся Українка). 5. Ми — (не) безліч стандартних «я», а безліч всесвітів
різних (В. Симоненко). б. Шкода краси, де розуму (не) має (Народна творчість). 7. (Ні) (3) ким (не) говорив, (ні)
(до) кого (не) ходив (Гр. Тютюнник). 8. (Не) легко бути людиною (Л. Первомайський). 9. Краса
відображення земного у (не) земному дзеркалі душі (1
) Жиленко). 10. Холодні зірки мерехтіли в темному небі, і
(не) скінченний Чумацький Шлях простягся у вічність (О. Довженко). 11. Ми (ні) коли (не) скаржилися, доля
наша завжди була (не) легка, але наша, наша, (ні) (В) кого (не) позичена, (не) дарована ніким, (ні) (в) кого (не)
просили, самі виривали власними руками і (не) хочемо іншої, (не) зміняємо на іншу (П. Загребельний). 12. Хто
(не) жив посеред бурі, той ціни (не) знає силі, той (не) знає, як людині боротьба і праця милі (Леся Українка).-
Виконайте завдання онлайн​

СРОЧНО!

1.Яким відокремленим членом речення є виділені в реченні слова?

Тут, під кронами білих розпашілих каштанів, причаїлися наші, повні

щастя, літа. (Д. Луценко)

а)відокремлене означення;

б) відокремлена уточнююча обставина;

в) відокремлений додаток;

г) відокремлена прикладка.

2. Укажіть правильне твердження.

Відокремлюватися можуть:

а) підмет, присудок, обставина;

б) додаток, означення, обставина;

в) підмет, присудок, означення;

г) підмет, додаток, обставина.

3. Укажіть правильне твердження.

Уточнюючими називають члени речення, які:

а) розширюють зміст речення;

б) звужують зміст речення;

в) уточнюють або пояснюють зміст головного чи другорядного члена

речення;

г) конкретизують зміст сказаного.

4. Укажіть речення з відокремленим додатком.

а) Нікого тут нема, крім мене й господині. (М. Рильський)

б) Польова билина, вона не призвичаєна до густої садової тіні. (Панас

Мирний)

в) Гей, був у Січі старий козак, на прізвище Чалий. (Нар. творч.)

г) І от тепер, ставши начальником, він раптом заспівав отакої. (О. Гончар)

5. Укажіть речення, у якому відокремлена обставина виражена іменником з

прийменником.

а) Співають усі, за винятком Ліни Яцуби, дочки відставника… (О. Гончар)

б) Незважаючи на вітрець, робилося душно. (Г. Тютюнник)

в) Звучав потемнілий дзвін, пудів на тридцять. (М. Стельмах)

г) У лісі, опріч мене, є ще хтось. (Є. Гуцало)

6. Укажіть речення, у якому відокремлене означення виражене

дієприкметниковим зворотом.

а) Зачаровані подорожні сиділи й мовчали. (М. Коцюбинський)

б) Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав. (П. Панч)

в) В імлистій далині, осяяні срібним промінням місячним, стояли широкі

лани золотого жита та пшениці. (М. Коцюбинський)

г) А он старе Монастирище, колись козацькеє село. (Т. Шевченко)

7. Установіть відповідність між реченням і другорядним членом у ньому.

1. Відокремлений

уточнюючий член

речення

2. Відокремлений додаток

3. Відокремлене

означення

4.Відокремлена обставина

а) Спить вітер на колінах у беріз, окутаних

у молоко туману. (Б. Чіп)

б) Лев упав і довго, лежачи, стогнав. (Л.

Глібов)

в) Тут, під кронами білих розпашілих

каштанів, причаїлися наші, повні щастя,

літа. (Д. Луценко)

г) Здається, вогнем чудесним сяють зорі з

дніпровських круч. (Д. Луценко)

ґ) Не маю іншого тепла, окрім отчого краю.

(В. Баранов)

8. Виконайте синтаксичний розбір речень.

а) Матір моя, Марія, читати мене навчила. (М. Нагнибіда)

б) Кожен птах, свою пісню співаючи, здіймається до небес. (Нар. творч.)

19. НЕправильно розставлено розділові знаки в реченні:

А​ Максим Рильський закликав: «Як парость виноградної лози, плекайте мову!»

Б​ «Книги для мене необхідні, як хліб насущний», — говорив Т. Шевченко.

В ​«У слова немає крил, але воно літає»: говорить узбецьке прислів’я.

Г​ «Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати», — писав В. Симоненко.

Зарання дякую за допомогу!·ω·

1)Укажіть безсполучникове речення

А От і горнулися тепер усі чайки до отаманської, мов діти, до матері (А. Кащенко).

Б Минуло тільки два тижні, а вже готові до походу в море півсотні добрих чайок (А. Кащенко).

В Воно хоч і літо, але вже минув Спас (І. Цюпа).

Г Жовтогаряча осінь стоїть над селом, розкинувши високо над землею блакитні небеса (І. Цюпа).

Д На городах уже зібрано гарбузи, викопано картоплю, зрізано капусту на грядках (І. Цюпа).

2)Тире потрібно ставити між частинами складного безсполучникового речення (розділові знаки пропущено)

А Минуло літо настала осінь лелеки згуртувались у ключі й відлетіли (Є. Гуцало).

Б Бери до серця і затям душа творця не переквітне (М. Сингаївський).

В Багато бесіди мало розуму (О. Духнович).

Г Летять стежинки до Дніпра летять хмарки летять дороги (І. Драч).

Д Мудрий син є радістю свого батька дурний приносить горе своїй матері (Народна творчість).

3)Крапку з комою потрібно ставити у складному безсполучниковому реченні (розділові знаки пропущено)

А Стоїть явір над водою на воду схилився сидить козак у неволі тяжко зажурився (Народна творчість).

Б Сонце гляне мла розтане вмить (Олександр Олесь).

В Вже пахло морем ось-ось воно мало з’явитися із-за обрію (О. Гончар).

Г Вдаримо гучно ми у дзвони всесвіт обійде (В. Чумак).

Д Надворі ревла сердита буря стугоніла в сіни вила в димарі гуркотіла у вікна (Панас Мирний).

4)Позначте речення з підрядним і безсполучниковим зв’язком

А Легко й радісно зітхнув густий хуторський парк із столітніми дубами, тихо забриніли маленькі шибки в низенькій хаті-землянці, що притулилась самотня до панського парку (С. Васильченко).

Б Перевіяв Силентій підситком увесь попіл, але червінців не знайшов: викапали вони золотою крівцею у святу землю (Г. Тютюнник).

В Паляник порався в дворі коло воза; його жінка, Одарка, вийшла з хати й простягла руку до старого кострубатого стовбура сухої груші, де на сучках висіли горшки (І. Нечуй-Левицький).

Г 3 одного місця їм удалось побачити дно ями, малу церковцю і білі домочки, де жили сестри (М. Коцюбинський).

Д Церкви підняли високо вгору свої круглі голови, сяяли в прозорому повітрі золотими банями; зеленіли їх залізні покрівлі, мов травою вкриті, біліли білі боки, мов з крейди вистругані (Панас Мирний).

5)Укажіть складне речення зі сполучниковим підрядним і безсполучниковим зв’язком

А Тепер усе ясно: благословляю самого себе, виходячи в далеку дорогу (А. Малишко).

Б Там, де Ятрань круто в’ється, з-під каміння б’є вода; там дівчина воду брала, чорнобрива, молода (Нар. творчість).

В Не поет, у кого думки не літають вільно в світі, а заплутались навіки в золотії тонкі сіті (Леся Українка).

Г Ранішній солодкий сон; страшенно хочеться спати, і сниться: біліє полями туман, а росою — молоко, холодне і смачне-смачне, перекликаються півні (Г. Косинка).

6)Укажіть складне речення, що має чотири частини

А Вітер підганяв їх на снігових белебнях, але як тільки вони скочувались у яр, Сіроманцеві доводилося похекати та попріти (М. Вінграновський).

Б Михайло якраз натрапив на ту розмову чи суперечку, встряв у неї й почав доводити інспекторові, що він не має права лаяти учнів, і сказав щось образливе для самого інспектора (Олена Пчілка).

В Обережні й лякливі, сарни належали лісовій гущині, належали таємниці, і я звідав таке відчуття, наче ця заказана таємниця постала переді мною наяву, тепер я можу приглянутись до неї пильніше (О. Гуцаю).

Г Як верби гарно похилились, мов дивляться, що там робиться внизу, по тих хатках т вулицях, та й собі радіють, що люди відпочивають, що їм затишно та гарно (Б. Грінченко).

2. Визначте складнопідрядне речення, в якому підрядна частина стоїть перед головною.
А. Там де порушується закон мов там негайно деформується мова переможця. (Д. Павличко.)
Б. На Україну подивлюсь і любо серце відпочине.
В. А я люблю як у вечірній час сопілка заспіває переливна. (М. Рильський.)
Г. Коли в похід виходила батава її піснями плакала Полтава. (З тв. Л. Костенко.)
Помогите пожалуйста, ДАЮ 20 БАЛОВ!
​

Допоможіть будь ласка

Правильно розставлено розділові знаки при прямiй мовi в реченні

А) зажди! — просить хлопчин: Не пiд мене, пiльми мене із собою, переве

б) . Чого ж тебе понесло в поле? Чого. допитувалась мати (С. Васильченко).

В) для цісї пори року існувало золоте правило, що опредметнилося в прислів’y: • У хліба короткі ноги. -як утече, то не доженеш! (В. Скуратівський)

Г .)Де ж він, де. тукнув Бертольдо. — Що ж красться між нами?

(Леся Українка)
д) .Я пісу пісні ніколи не чум — смалап студентові Тopac. — Bit 11 всю нете?​

1. Виберіть рядок, де е непряма мова. (Окремі розділові знаки про nyщeнo.) А Боже, яка краса! обізвалась тіточка Олена (М. Олійник).

Б Ми йдемо до жінки, запитуємо Хто посадив цю тополю? (В. Су

хомлинський).

В Не кидайте хлібом, він святий! каже дiд старий. Г Сахно запитав, як здоров’я Степаниди Петрівни. (В. Собко).

2. Виберіть речення, яке вiдповiдає схемі . а. (Окремі роздi лові знаки пропущено.)

А Нi, не клич мене, весно, казала я ïй, не чаруй (Леся Українка).

Б На шляху Люба сказала Ти б колись, Михайлику, до нас за скочив (М. Стельмах).

В Важливо не те, як малюю я, а що в тому бачать iншi сказав Валерiй Я ніколи не стану художником. (Ю. Мушкетик). Г Вмивайся, вмивайся, дитино! квапить мене мати (М. Стель

мах). 3. Виберіть речення, у якому розділові знаки при прямiй мовi по

ставлено правильно. А .3 щастя та горя скувалася доля — каже поговірка (Панас Мирний).

Б «Ну, добре, стримав образу Аркадій Петрович. — Не одрікаюсь од своїх слів. (М. Коцюбинський).

В Струна бринить: «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!» (Леся Украïнка)

Г Леоніде,- Адріана відірвала обличчя вiд долоні а ви чита ли .У пошуках утраченого часу. Марселя Пруста?» (Р. Іванчук).

4. Укажіть речення з прямою мовою. (Розділові знаки пропущено.) А Одна сказала Гляньте, гарно як! Немов облита снігом кожна гiлка! (М. Рильськuu)

Б Слова диктора про те що переможця буде визначено через кiлька хвилин, глядачі так і сприймають (В. Собко).

СРЧНО

1. Художній засіб у творі «Любіть Україну!»:

а) гіпербола;

б) анафора;

в) антитеза;

г) епітет.

2. Україну В.Сосюра називає:

а) могутньою;

б) великою;

в) радісною;

г) вишневою.

3. «Всім серцем любіть Україну свою,— і вічні ми будемо з нею». Дані рядки в композиційній будові твору є:

а) експозицією;

б) кульмінацію;

в) зав’язкою;

г) розв’язкою.

4. Жанр лірики «Васильки»:

а) інтимна;

б) пейзажна;

в) філософська;

г) громадянська.

5. У невідомий час летять( поезія « Васильки»):

а) незабутні роки;

б) щасливі хвилини;

в) хмарки;

г) журавлі.

6. Другий, невідомий час буде сповнений ( поезія « Васильки») :

а) радістю;

б) привітом;

в) бадьористю;

г) золотом.

7.8.Визначити художні засоби поезії «З дитинства: Дощ»

1. Епітети

2. Порівняння

3. Інверсія

4. Метафори

5. Фразеологізм

6. Анафора

А. невеличка (річка), рудобокі (корови)

Б. як птах, як річка, як гніздо

В. вплетена річка невеличка

Г. зелена волосся дощу небо вплетене і плете

Д. весь до нитки

Е. хто пасеться, хто набігається, хто нахитається

9.10. Доведіть, що мова — це засіб спілкування. Як В. Голобородько ставиться до мови у своїй поезії?( 3 речення).

11. 12.Визначити художні засоби поезії «З дитинства: Дощ»

1. Епітети

2. Порівняння

3. Інверсія

4. Метафори

5. Фразеологізм

6. Анафора

А. невеличка (річка), рудобокі (корови)

Б. як птах, як річка, як гніздо

В. вплетена річка невеличка

Г. зелена волосся дощу небо вплетене і плете

Д. весь до нитки

Е. хто пасеться, хто набігається, хто нахитається

.

ВПРАВА 196. Прочитайте речення. Підкресліть лише прості дієслівні присудки і визначте спо-

1. Скресання криги — завжди свято для дітвори і тривога для матерів (М. Стельмах). 2. Все було

тут незвичне: і безмежжя просторів, і виття хуртовини вночі, і здичавлений вигляд залоги, що повер-

талася з мурів фортеці в намерзах снігу, кутаючись у баранячі та вовчі шкури до п’ят (В. Малик).

3. Праця — це основа людського життя і культури (А. Макаренко). 4. Буду мріяти й жити на крилах

надій (Д. Луценко). 5. A Рось кипіла в кам’яному ложі, між голих віт кричало вороння, і дві вербички

стали на сторожі, щоб ту могилу час не зарівняв (Л. Костенко). 6. Будуть груди пекти ті залишені в

полі гранати, те покиддя війни на грузьких слідах череди (Л. Костенко). 7. Вітчизна в нас одна

(М. Рильський). 8. Я вибрала долю собі сама, і що зі мною не станеться, у мене жодних претензій нема

до Долі, моєї обраниці (Л. Костенко).