Розставити пропущені знаки і зробити схему 1)У ті давні часи коли йде наше оповідання долина не була…

Спишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Обґрунтуйте вживання

тире або двокрапки. Підкресліть однорідні члени речення та

узагальнювальні слова відповідно до їхньої синтаксичної ролі

(як члени речення.

1. У наших лісах ростуть хвойні дерева ялини сосни

кедри смереки тис (О. Шуша). 2. Ніколи не

повертаються назад три речі час слово можливість

(Англійське прислів’я). 3. Вишні у цвіту журлива річка й

запашний луг усе це пов’язано з образом матері (І.

Вихованець). 4. Просинаюсь я і чую пісню звідусіль з

неба, з повітря, із землі (О. Довгоп’ят). 5. Жито

пшениця й овес усе разом поспіло й присохло (І.

Нечуй-Левицький).

Записати речення, підкреслити в кожному частки, охарактеризувати кожну з часток . І. Ні, такої ще зими не стрічали ми. 2.Небо смугастилося досхочу, але хоч дощем не пригощало. З.Хотів би я злетіти в небеса. 4.Нехай це сонечко посвітить. 5.Насували хмари шапку аж до віч. 6. Чи справді так було, чи, може, хто збрехав? 7.Моя рідна земля найпрекрасніша.​

Поставити розділові знаки, зобразити схематично, визначити вид підрядності: 1. Я мрію так життя прожити щоб кров і піт віддать землi своїй щоб у плодах моï хилились вİти щоб розроставсь в глибинах корінь мiй.
2. Коли пiснi мойого краю пливуть у рідних голосах мені здається що збираю цілющі трави я в лугах.
3. Я син народу що вгору йде хоч був запертий в льох.
4. Треба було ще глибоко розуміти що мова тільки та невичерпно багата й гарна яка виплекана ТВОЇМ рідним народом яка живиться із народних джерел що ніколи не замулюються.​

переписати речення, зробити його синтаксичний розбір; виписати з речення іменники, позначені цифрою 3 та зробити їх морфологічний розбір письмово.

Людина 3 з давніх часів мріяла пізнати неосяжний Всесвіт 3.

Людина з давніх часів мріяла пізнати неосяжний Всесвіт

Записати речення. Знайти обставини, визначити вид.

1. Природа є причиною всього, вона існує завдяки самій собі, вона буде існувати і діяти вічно .

— 2. Поки люди не знають закони природи, вони сліпо підкоряються їм, а раз вони дізналися їх, тоді сили природи підкоряються людям.

— 3. Хто поверхнево розглядає природу, той легко губиться в безмежному «<Все>>, але хто глибше слухае її чудесам, той постійно наводиться до Бога, Володаря світу

4. У нерозвинених країнах смертельно небезпечно пити воду, а в розвинених — дихати повітрям.
​

Перепишіть, замінюючи дієслова в неозначеній формі відповідними дієсловами умовного способу.

1. Сад (розбудити) пташині пісні. 2. (Спинитися) я і довго (слухати) пісні. 3. На крилах орлиних (прилинути) до саду, на срібний листочок росою (упасти). 4. Та до кого ж я (літати), кому в очі (заглядати)? 5. У задумі (стояти) сад. 6. Я (принести) із саду пізні квіти, і дощ до ранку (шепотіти).

Підкреслити граматичні основи, намалювати схеми речення. Розставити розділові знаки.

1. Холодна вода не врятує від спеки і випити пам’ять душа не дає і очі твої то моя небезпека і ті ж самі очі то щастя моє.

2. Моя любов чолом сягає неба, а Гриць ходив ногами по землі.​

Спробуйте самі! Перепишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. В простих реченнях підкресліть граматичну основу червоним олівцем, а в складних — зеленим.
І ось упиріщив дощ зашумів над полями над пасікою.
Коли зграя залетить далеко і в тумані стане тихо я зупиняюся і наслухаю що робиться попереду.
Літа ніколи не повертаються до людини а людина завжди повертається до своїх літ.
Прилетіли ластів’ята сіли край віконця​

Розставте розділові знаки, визначте вид речення.

Знов зустріча земля годину літню і дерево пахучо зацвіта.

Накресли схеми складнопідрядних речень, визнач їхні типи 1. Витри піт солоний із чола і трудись, забувши про утому, бо людина ціниться по тому, чи вона зробила, що могла (М. Луків). 2. Пишіть листи і надсилайте вчасно, коли їх ждуть далекі адресати, коли є час, коли немає часу і коли навіть ні про що писати (Л. Костенко). 3. Лиш той гідний світлого майбутнього, хто свято шанує минуле, хто пишається героїчною історією свого народу, хто все робить для того, щоб сучасне було не менш славне, щоб вписалося воно золотими сторінками на скрижалі історії (І. Цюпа). 4. Як би ми з тобою не говорили, все рівно не зрозуміємо один одного, бо говоримо на різних мовах (Г. Тютюнник). 5. Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись (Л. Костенко). 6. Аби втратити віру до людини, не потрібно, щоб вона двічі обдурила вас (І. Вільде). 7. Коли мені не дано крил міцних, щоб я могла орлицею підбитись геть високо понад найвищі гори, то прагну я собі потоків сліз нестриманих, раптових, шо рвуться з глибини самого серця джерелами живущої води (Леся Українка). 8. Ріка шумить, мов млин, що мрії меле (Б.-І. Антонич).​