Перепишіть речення, підкресліть граматичні основи, дужках напишіть , яке це рецення , — розповідне,…

Запишіть речення до вiдних колонок таблиці ОЗНАЧЕНО-ОСОБОВІ НЕОЗНАЧЕНО- ОСОБОВІ РЕЧЕННЯ РЕЧЕННЯ 1. Як одягалися в давнину. 2. На чиїх раменах стоїмо, 3. Вона підкорила Європу. 4. За що цінують дуб? 5. Про що розповідають кольори? 6. Бережімо багатства природи. 7. Чого не знайдеш в Україні? 8. Падають зірки. 9. Як виникають озера? 10. Коли копають картоплю, 11. В Україні дослiджують атом. 12. Топчу, топчу ряст. I ДВОСКЛАДНІ РЕЧЕННЯ​

1)Складним є речення в рядку

Виберіть одну відповідь:

Над широкими сіножатями, над зеленими ярами встав легесенький туман.

По садах пустинних їде гордовито осінь жовтокоса на баскім коні.

Тепла липнева ніч пролітає садками, посадками, скиртами в полях.

Українська мова мене не тільки вабить як письменника, вона дивує й захоплює.

2)Односкладним простим реченням з головним членом, вираженим присудком, є речення

Виберіть одну відповідь:

Так ніхто ще не вірив у мене!

Серед лісу ставок, очеретом з одного боку прикрашений.

Ніхто ніде не гомонів.

Все віддав би, що жить осталось, за гарячий дотик руки.

3)Непоширеним є речення в рядку

Виберіть одну відповідь:

Між коморою та будиночком ворота й хвіртка.

Хмельницький був іншої думки.

Хліб і рушник – одвічні людські символи.

На південь стікає зоряна імла Чумацького Шляху.

4)Прочитай текст і виконай завдання.

(1) Земля дитинства, стежки ранньої юності! (2) Кому не снилися вони в далеких мандрівках, хто не відчував їхнього поклику, чия чутлива душа не прагла повернутися на схилі літ у чарівну казку дитинства. (3) Усе, як сказав один з філософів, скороминуще в цьому світі. (4) Але чи так уже й все – пам’ять, якщо вона не полишає людину, не робить її забудькуватою, неодмінно житиме отим далеким спогадом дитинства. (5) І чим далі людина відпливає роками, тим більшатиме тяга до нього.

Познач просте речення.

Виберіть одну відповідь:

(5)

(3)

(1)

(4)

5)Прочитай текст і виконай завдання.

(1) Вишитий рушник створював настрій, формував естетичні смаки, був узірцем людської працьовитості. (2) Він пройшов крізь віки, він і нині усимволізовує чистоту почуттів. (3) Хліб-сіль на вишитому рушникові були високою ознакою гостинності українського, як і інших сусідніх народів. (4) Кожному, хто приходив з чистими помислами, підносили цю давню слов’янську святиню. (5) Цей звичай пройшов віки, став доброю традицією в наш час.

Познач прості речення

Виберіть одну відповідь:

a. (3), (4), (5)

b. (2), (4), (5)

c. (1), (2), (5)

d. (1), (3), (5)

Дуже треба, будь ласка, без пояснення

ДОПОМОЖІТЬ БУДЬ ЛАСКА

Написати текст переказу наукового стилю

«Моральні стосунки в українській громаді»

Життя українських сільських громад ґрунтувалося на певній системі моральних стосунків. Такі стосунки виявлялися під час праці та відпочинку, у середовищі рідних та знайомих, а також серед чужих людей. Найбільше норми поведінки виявлялися у праці, а також під час спілкування у традиційних місцях: на вулицях, ярмарках, біля церкви, у крамниці, млині, кузні, на весіллях, хрестинах тощо. Тут можна було спостерігати стереотипи індивідуальної й колективної поведінки у ставленні до праці, до літніх людей, жінок, дітей. Місцем масових зустрічей була церква. Біля церкви відбувався обмін інформацією, обговорювалися господарські питання. Після богослужіння чоловіки збиралися перед церквою, щоб прослухати урядові накази або розпорядження сільського старости. Обговорення новин переносилося до корчми. Сюди в години дозвілля прямували чоловіки й жінки для спілкування зі знайомими чи приятелями. Тут відбувався обмін думками з різних питань, оцінювалися різні події. У корчмі з’ясовувалися стосунки між односельцями, вирішувалися суперечки, укладалися угоди. Групувалися тут, як і біля церкви, за віком. Молодь, як правило, сходилася під корчму для розваг. Колективне дозвілля на виду всього села давало можливість молодим із розмов старших дізнаватися про сучасне й минуле, засвоювати звичаї. Старше покоління, спостерігаючи за дозвіллям молоді, одержувало про дівчат та юнаків додаткову інформацію. Одночасно корчма була уособленням лиха. Лихварі, споюючи селян, розорювали їх, залишаючи без землі. Ядро сільської громади становили літні чоловіки — старійшини. Їх присутність була обов’язковою під час вирішення важливих громадських справ, особливо таких, що стосувалися суперечок за межу, спадок, власність. До старійшин зверталися як до знавців традицій села. Крім того, літні люди були носіями практичного досвіду: з ними радились, коли орати, сіяти, щодо якості грунту. Важлива роль належала старим людям у виховному процесі. Вважалося нормою, коли стороння літня людина робила зауваження юнакові чи підлітку за порушення спокою, за втручання у розмову старших тощо. Великою пошаною користувалися в громаді господарі похилого віку. Поняття «господар» у народному розумінні означало не тільки «заможний» чи «багач», а насамперед — поважний, чесний, досвідчений селянин, який мав землю, обійстя, а в громаді — славу добродія. Бабусі були носіями знань щодо господарювання, виховання дітей, хатніх занять. Дівчата переймали від них секрети ткання й вишивання, жінки — основи городництва, кулінарії, лікування. В Україні завжди цінували жінку-матір, жінку-трудівницю, і до розуміння цього дітей готували з раннього віку. Маті привчала дочку підтримувати лад у житлі, доглядати молодших членів сім’ї. майбутня жінка повинна була вміти виконувати всю хатню роботу, доглядати господарство, прясти й шити. Жіноча хазяйновитість і спритність у роботі цінувалися більше, ніж врода чи багатство. Стосунки в українській родині будувалися з урахуванням громадської думки. Для багатьох це був чи не найголовніший засіб впливу. Дуже часто страх громадського осуду скеровував поведінку жінки в сім’ї, де не було злагоди. Вона могла витримувати навіть побої, лише б не пустити неславу про свій дім, адже з повагою до її роду пов’язувалася подальша доля дітей. Про авторитет і місце української жінки в громаді свідчить той факт, що повсюдно на Україні ще у 15-18 ст. мали юридичну силу заповіти, складені не тільки чоловіками, а й жінками. Вдова була господинею в домі. Заступаючи покійного чоловіка в громаді, вона вирішувала спірні питання, укладала угоди , брала участь у народних сходах, маючи там право голосу. Кожній віковій групі громада неофіційно визначала межу її можливостей. Задавалася «програма» , яку можна окреслити так: спочатку — набратися розуму й досвіду, потім — створити сім’ю і господарство, далі — досягати матеріального добробуту. Для українських селян було характерним постійне намагання досягти вищого рівня в усіх ділянках життя. Найзаповітнішою мрією молодої людини було дорости до пори, коли з нею почнуть рахуватися старші. У щойно одружених парубків була своя мета — здобути серед односельців репутацію доброго господаря. У людей старших були свої орієнтири — одружити дітей, примножити успадковане від батьків, залишити добрий спомин у громаді. Формуючи взаємини між собою українські селяни завжди пам’ятали про досвід попередніх поколінь: «Так діди наші робили й нам веліли». Пам’ять роду, культ предків посідали в духовності українців чільне місце. Зламати звичаї, зганьбити пам’ять предків було, за народними переконаннями, найтяжчим гріхом.

ЗАПИТАННЯ ДО ТЕКСТУ

1. Що було місцем масових зібрань зустрічей людей ?

2. З чим в українській громаді оусоблювались корчма?

3. Яку роль відігравали старішини в сільській громаді?

4. Що цінувалось у жінках більше ніж врода та багатство?

5. Як ви розумієте поняття «культ предків?»

СРОЧНО!Тест с украинского языка.

1 простим є речення: а) між сосен стелиться стежина, гойдає вітер царство трав (м. луків). б) чого ж ти журишся, ромашко, чого ти гнешся до землі? (о. донченко ). в) по діброві вітер виє, гуляє по полю, край дороги гне тополю до самого долу (т. шевченко). г) самовар кипить, та нікому чай пити (нар. творчість). 2. складений дієслівний присудок є в реченні: а)два джмелі із самісінького ранку пораються коло квіток (п. загребельний ). б) а тепер будемо вечеряти всі разом (в. собко). в) в розквітлих келихах тюльпанів ти дарував мені любов (о. довгоп’ят). г) понад берегом кошлатим сосни почали дрі (л. боровиковський). 3. поширеним є речення: а) гостям весело. б) зазвучала музика. в) очі — як волошки. г) літо студене. 4. односкладним є речення: а) пили водицю чисту, славили березу густолисту (а малишко). б) дихаю найдорожчим у світі чистим степовим повітрям (о. донченко ). в) в калюжах грозяна вода (а. малишко). г) нащо, вітре, ти голубиш в серці мрію золоту? (олександр олесь). 5. відокремленим означенням ускладнено речення: а) пригнувшись до самої землі, друзі ясніше побачили обриси двох доріг (м. стельмах). б) зло нічого не дає, крім зла (м. луків). в) шукаймо в людях хороше, мов скарби, що давно забуті (м. сингаївський). г) акації стояли саме в цвіту, заквітчані безліччю білих китиць (і. не- чуй-левицький). 6. відокремленою обставиною можна замінити підрядну частину складного речення: а) коли ми вийшли з машини, несподівано пішов дрібний дощ. б) квіти гарно ростуть, коли клумбу поливають теплою водою. в) ми побігли до озера на краю села, коли прокинулися вранці.г) щойно настав вечір,на небі з’явився повний місяць

5. Розставити розділові знаки, підкреслити граматичні основи в складних реченнях

Ви чули як шумлять бори у вересневі вечори. Ясен листя осипає і дуб нахмурений стоїть.

6.Списати речення з прямою мовою, розставити розділові знаки, побудувати схеми:

Гостям українці кажуть Ласкаво просимо!  Над усе бережи честь! часто повторювали козаки.

7.Виписати спочатку власне українські слова, а потім слова іншомовного походження

Багаття, математика, кипарис, мрія, жовтень, таксі, бульйон, безумовно, парус, багаття.

8. Уставити , де треба, пропущені літери

Брут.о, коміс.ія, ап.арат, Ген.адій, крос.ворд, віл.а, мадон.а, груп.овий, хоб.і, трас.а, гол.андець.

9. Виписати у дві колонки слова іншомовного походження:

                  з м»яким знаком                       з апострофом

П.єса, вол.єр,  прем.єра, грил.яж, кар.єра, , шампін.йон, біл.ярд, ін.єкція, бультер.єр, ател.є.

10. До слів-архаїзмів дібрати загальновживані слова:

Глас — ., рать — .,   зигзиця — .,  десниця — .,  свічадо — .,  рало — .,  піїт — .,  уста — . , цирульник -.

11. Випишіть стилістично забарвлені слова:

Дорога, спортклуб, ледащо, дивитися, вранці, монітор, низький, загальнонародний, префікс, довідка.

12. Пояснити значення фразеологізмів і їхнє джерело походження:

Передати куті меду — ., вавилонське стовпотворінння — ., гордіїв вузол -., Борітеся — поборете! -.,

ще й кіт не валявся — ., хліб-сіль -., знімати стружку -., тридесяте царство -., дрижаків упіймати

ВЫ МОЯ ПОСЛЕДНИЯ НАДЕЖДА,ДАМ ВСЕ БАЛЛЫ

В одному із рядків немає риторичного запитання. Укажіть цей рядок.
1) Людському захвату неситому Невже не вистача мети? (Микола Бажан)
2) Хто Ви: Борджія чи Клеопатра, Жанно Д’Арк українських степів? (Євген Маланюк)
3) Передо мною розлягалося широке, без кінця і без краю, глибоке українське море (П. Майорський).
4) Як впаду і скажу, що не маю снаги, — Чи хто буде мене рятувати, Як почнуть кепкувать з мене злі вороги — Чи хто буде і з них кепкувати? (Максим Рильський)​

помогите пожалуйста!

1.Укажіть рядок дієслів наказового способу:

А) сідай, скажемо, листуватися, вибачте

Б) плекаймо, почекаймо, дихаймо, нахмарилося

В) напишімо, стривайте, не журися, пообідаймо

Г) згляньтеся, покращало, сходив би, бійтеся

2.Укажіть рядок дієслів, що належать до II дієвідміни:

А) вишивати, вирізнятися, хитати, читати

Б) учити, говорити, шумить, летіти

В) полоти, миритися, боротися, думати

Г) загорітися, міркувати, їхати, пекти

3.Укажіть рядок, у якому дієприкметник з НЕ треба писати окремо:

А) Не/перевірений твір учня.

Б)Своєчасно не/завершена робота.

В) Не/завершена розмова друзів.

Г)Не/скошена трава.

4. Дієприслівники одного виду подано в рядку:

А) розірвавши, покохавши, радіючи

Б) перекладаючи, переконавши, пронісши

В) існуючи, атакуючи, позичивши

Г) сказавши, побіливши, зрозумівши

5. Укажіть рядок, у якому в процесі творення простої форми вищого ступеня порівняння прислівника відбувається чергування:

А) низько, ясно

Б) швидко, мудро

В) вузько, дорого

Г) легко, темно

6. Укажіть прийменник, утворений поєднанням непохідних прийменників:

А) піді

Б) у середині

В) поміж

Г) біля

7. Укажіть сурядний сполучник:

А) щоб

Б) але

В) аби

Г) коли

8. Укажіть частку, яка утворює форми умовного способу дієслів:

А) хай

Б) нехай

В) би

Г) не

9. ( 1 бал). Запишіть відповідно до правопису : будь/коли, як/не/будь, аби/то, до/речі, за/для, з/по/між, у/ві/сні, не/мов/би/то.

10. (1 бал). Запишіть, розкриваючи дужки:

Вечір (у/в)місті, живе (у/в) Одесі, зайшла (у/в)свій будинок, пішла (у/в) село, човен (у/в)очереті, працював (у/в) Умані

11. (2 бали ). Спишіть речення, поставивши розділові знаки.

Максим і Миколка сиділи на березі звісивши ноги і стежачи за вудочками тихо розмовляли.

Українська сорочка вишита вручну оздоблена орнаментом символізує щедрість і гостинність нашого народу.

12. ( 4 бали ). Складіть і запишіть 4 речення з поданими словосполученнями: оспіваний у піснях, оповитий славою, читаючи книги, допомагаючи мамі.

8. Замінити особові речення безособовими: Скасували угоду. На луках скосили траву. Настала темрява. Сьогодні хлопець чогось не спав.
9. Складіть і запишіть неповне речення, у якому слід поставити тире.​

У якому реченні вжито вставне слово, що вказує на невпевненість?

Ні, справді, не можна читати нашу історію без брому.

Знаєш, у студентські роки мені казали: «Твоє завдання — навчитися вчитися».

Я, либонь, прийду до вас завтра опівдні.

Кажуть, кропивою лікують од ревматизму.

ТОЛЬКО ВЕРНЫЙ ОТВЕТ ЕСЛИ НЕ УВЕРЕНЫ, ПРОХОДИТЕ

7 клас

Українська мова

Диктант

Записати речення, уставляючи пропущені букви, зняти риски, розставити розділові знаки.

1.У ж.ття дороги стел.ться мені.

2. Коли ти не/озброїшся проти нудьги то дивися що/б ця тварюка не/зіпхнула тебе з чесноти на моральне зло.

3. Коли говор.ш з усіма то значить ні/до/кого.

4. Доки не/висохне кр.ниця не/будеш знати цін.ості води.

5. Хто свою матір поважає чужої не/буде кривдити.

6. Позбувшися хвоста лисиця й інших до того буде намовляти.

7. Робл.чи добро не/оглядайся.

8. Вирушаючи в дорогу ро.питай про супутника.

9. Як/би ми раділи як/би матері не сивіли.

10. Батьки пер.живають за/те що/б діти були ситі про/те не/завжди турбуються що/б були тямковиті.

11. Дурник говорить про/те що він їв про/те не ро.казує що прочитав.

12. Світ мені усміхається тепло і розлуки немає/таки.