У зимову пору відпоч (е/и)вають лісові рослини. Сховані під шаром снігу, Вони готуються до в(и/е)сни…

установіть відповідність 1 складносурядне 2 Складнопідрядне 3 Безсполучникове 4 складне з різними видами звʼязку A) Праворуч, позначаючи обрій, порскають іскрами вогненні острівки — то горять селища. Б Якщо журавлі пізніше звичайного відлітають у вирій та ще й при західному вітрі, то зима запізниться. B То хмара затягне все небо аж до горизонту, то сонце сховається за високими гірськими вершинами. 0 Береги річки положисті, з великими піщаними плесами, з рідкими кущиками верболозу, нагадували мальовничі акварелі Левітана. Сонце і повітря лоскочуть щоки, а зелень ялинкових гілок виглядає з-під снігу так свіжо, що, здається, надворі стоїть весна.

МОЛЮ ВАС ДРУЗI Написати всі епiтати I мэтафори з тексту. Як чудово на прогулянці в зимовому лісі! Все навкруги біле, вкрите пухнастим м’яким снігом. На гілках дерев, особливо на широких лапах ялинок, лежать купи снігу, схожі на шапки. Всі гілки схилилися під вагою снігу. Коли сніг падає з дерева, гілка розпрямляється. Небо чисте, блакитне. На сонці сніг блищить, переливається і грає всіма барвами веселки, навіть дивитися боляче на цю розкіш. Мороз. Сніг вискрипує і хрумає під ногами. Якщо взяти в руки трохи снігу і уважно роздивитися, то кожна сніжинка — як витвір мистецтва, ніби якийсь казковий майстер-ювелір зробив ці крихітні ажурні зірочки. Дерева вкриті не тільки снігом, на гілках — іній і паморозь. У лісі дуже тихо, здається, що всі сплять під білосніжною ковдрою. У морозному повітрі звуки розносяться дуже швидко і лунають на далеку відстань. Ось ворона каркнула, ось сорока застрекотіла, ось ще якась зимова пташка подала голос. А це синичка цвірінькає. Насиплю їм хліба і борошна, їм важко знаходити їжу взимку. Ні, не всі заснули. Ось і чиїсь сліди на снігу. Хто тут бігав? Може, заєць в білому зимовому кожушку рятувався від рудої красуні-лисиці або від сірого зголоднілого вовка. Сонце взимку сідає рано. Ось вже рожевіє сніг на капелюшках ялинок, а білі берізки самі стають золотаво-рожевими. Спочатку блакитні, а потім сині і фіолетові тіні лягають на сніг між дерев. Небо червоніє на заході, а зі сходу іде темрява, навіть тоненький серпок місяця вже можна побачити. Вечоріє, холодно. Повертаємось додому, по своїх слідах ідемо назад по хрусткому снігу. Вийшли з лісу, озирнулись — а він вже чорний на синьому сніговому килимі.

Виправ у тексті помилки.

Осінь прикрасна пора року. Який же пригарний восени ліс! Серед золотих беріз пробиваєтся та зпалахує чирвоне ли- стя кленів і горобин. Кружляє й зпадає з дирев жовте листя, можна преслухатися та впіймати тихий шерих. Прерода по- ступово готується до земового сну. СРОЧНООО

СРОЧНО ПОМОГИТЕ!
Прочитайте текст. Доберіть заголовок. Перепишіть текст, продовживши його власними думками (5–6 речень) так, щоб були наявні всі структурні компоненти: зачин, основна частина, кінцівка.

Навесні, узимку, в інші періоди року звірі іноді потрапляють у біду. У таких випадках людина повинна негайно допомогти. Перед весняною повінню в місцях, які затоплюються, доцільно споруджувати плотини із хмизу або іншого матеріалу. У літній сухий період у лісі може спалахнути пожежа. Єдина допомога — не дати вогню розгорітися (За В. Бондаренком).

помогиет пажалуйста найти все прикметники.вот текст. Минулої осені ходив я до дальнього лісового озера. Тихо і світло буває в лісі ясним осіннім днем. Листя обсипалися і не затінюють землю. Вітер не шумить кроною, і птахів не чути. Вони вже відлетіли на південь. Стовбури дерев підпирають небо. Між ними розстеляється м’який килим з сухого листя. Рідко трапляються молоді дубки.

В такому лісі далеко чути кожен звук. Скаче чи заєць, хрусне гілка, зашуршат опале листя.

Я присів і дивлюся. Раптом прямо на мене котиться візок з листям. «Їжачок! — здогадався я. — Тягне сухе листя в нору на підстилку.»

Їжаку дуже зручно збирати листя. Чи знайде містечко, де їх багато, розчепірить голки і котиться, з боку на бік перевалюється. Встане на лапки їжак, а його під листям не видно. Так і біжить він до золотого одязі в свою нору.

Зробіть синтаксичний розбір речень. 1. Холодне молоде срібло сонця пізньої осені розлите по землі. 2. Серце б*ється як згадаю теплі ночі тихі зорі.3. Широкі безкраї простори.4. Легке і м*ягке повітря все пройняте і облите сонячним промінням.5. Була темна задушлива ніч на початку місяця червня.​

Записати речення, підкреслити в кожному частки, охарактеризувати кожну з часток . І. Ні, такої ще зими не стрічали ми. 2.Небо смугастилося досхочу, але хоч дощем не пригощало. З.Хотів би я злетіти в небеса. 4.Нехай це сонечко посвітить. 5.Насували хмари шапку аж до віч. 6. Чи справді так було, чи, може, хто збрехав? 7.Моя рідна земля найпрекрасніша.​

Зробити переказ тексту

На зимових канікулах я щороку відвідую свого

дідуся. Мій дідусь – лісник. Його хата примостилася на

околиці лісу, на невеличкому пагорбку. Мені дуже

подобається невеличка галявина, де стоїть дідусева

оселя. Як я чекав канікул! З хвилюванням підходжу до

хати. Білі дерева, сніг на даху, лісове морозне повітря

зустрічають мене.

Казка зимового лісу

Дідусь заборонив ходити в ліс без

дорослих, але якась невідома сила

тягне мене туди. Я ніяк не міг

дочекатися, коли ми з дідусем

відвідаємо знайомі місця. І нарешті,

тепло одягнувшись, ми вирушаємо в

ліс.

У зимовому лісі стоїть тиша, немов

він спить казковим сном. Сосни стоять

нерухомо, присипані снігом. Всюди,

куди не глянь, все біле. Гілки дерев,

схожі на лапи велетнів, поникли під

вагою снігового покриву. Кущики, наче

величезні снігові замети, нагадують

химерних фантастичних істот. Дивне

творіння природи! І малі, і великі

галявинки вкриті білосніжною

пухнастою ковдрою. Сонце визирнуло з-

за хмар, і очам стало боляче від цієї

білизни. Від морозу сніг під ногами

тихенько поскрипує. Морозне повітря

пахне свіжістю. У лісі тихо та

неймовірно гарно.

Разом з нами цій зимовій казці радіють лісові мешканці.

Де-не-де поміж дерев зустрічаємо пухнастих білочок. На

снігу багато слідів, залишених дикими тваринами. Під

невеликим кущиком причаївся заєць. У своїй витонченій

білій шубці він зливається із загальною білою картиною,

тому його важко розгледіти.

Аж раптом сонна галявина прокинулася: пролетів вітерець,

затанцювали сніжинки. Захвилювалися навколишні дерева.

Міріади сніжинок затанцювали у своєму танку. Не витримуючи

ваги, гілля струшує сніг. Вітер зробився сильним, завив, а потім

ніби заридав, наче голодний звір.

Взимку сонце швидко сідає. А хочеться ще гуляти…Та

хуртовина все танцює, крутить, засипає сліди. Пора додому!

Із вірша В. Геращенка випиши складне речення, підкресли в ньому граматичні основи. Добери до слова дощ порівняння та 3-4 епітети.Молотить ціпом дощ зернистий, Б’є горошинами в шибки.

Приходить осінь падолистом,

Міняє воза на санки.

Шумлять дощевопружні струни,

Їх звуки всотує земля,

В озимини зеленім вруні

Сховався вітер не гуля

І заколисана, сповита.

Землиця наша тихо спить,

Щоб урожайним бути літу.

Ій теж потрібно відпочить

Що ж, відпочинь, безкрая ниво,

Аж до наступної весни,

Нехай тобі і в сніг, і в зливи

Веселі, щедрі сняться сни.

Зимою у лісі ми натрапили на заячий слід. повний синтаксичний розбір
Будь ласка ​