Помогите пж отдаю все свои балы ето укр мова
1. Укажіть словосполучення, в якому залежне слово стоїть перед головним:
а) тихо підійшов;
б) читати вголос;
в) каша з молоком.
2. Укажіть пару неправильно побудованних словосполучень:
а) сонячний день, доглядати тварин;
б) подякувати мамі, пішов по хліб;
в) скучив за сестрою, писав на українській мові.
3. Укажіть словосполучення, в якому головне слово виражене іменником:
а) чисте небо;
б) поглянув на небо;
в) побачив небо.
4. Укажіть речення, в якому правильно поставленно тире між підметом і присудком:
а) Книга то — джерело знань.
б) Найбільще — багатство здоров’я.
в) Природа — основа людського суспільства.
5. Укажіть речення, в якому є однорідні члени:
а) Ліс якусь хвилину стояв нерухомо.
б) Мудрим ніхто не родився, а навчився.
в) Солов’їні пісні навітрівали на мене теплі спомини.
6. Укажіть речення , в якому правильно розставлено розділові знаки:
а) І плащі, й костюми, й блузки — усе це можна купити в магазині одягу.
б) Ми назбирали: боровиків, маслюків, лисичок, сироїжок.
в) Вийшов з хати Юрко, і побачив велику крижану бурульку.
7. Укажіть речення, в якому правильно виділене звернення:
а) Ні брате, я не залишу тебе самого.
б) Їж, Мартине, мати ще підкине.
в) Ловись рибко, ветика та все велика.
8. Укажіть речення, в якому є вставне слово або словосполучення (розділові знаки не розставлені):
а) Журавлі ключем витягнулись в небі прощально закурликали.
б) Хвилі накочувались одна на одну і розбивались об каміння.
в) Як відомо ластівки на зиму відлітають у вирій.
9. Укажіть складне речення, в якому правильно розставлені розділові знаки:
а) Сонце вже заховалось, і по житньому полю потяглися вечірні тіні.
б) Якщо погода не зміниться ми, відкладемо турпохід на кілька днів.
в) Зранку піднімався легкий туман, а перед обідом, почав накрапати дощик.
10. Діалог — це:
а) чуже мовлення, передане кимось;
б) розмова двох або кількох осіб;
в) висловлювання, які супроводжуються словами автора.
11. Висловлювання якоїсь особи, передане дослівно, без змін — це:
а) пряма мова;
б) діалог;
в) слова автора.
12. Діалог складається з:
а) однорідних членів речення;
б) реплік
в) тільки слів автора.
ПРАКТИЧНО ВИКОНАЙТЕ:
1.Підкресліть у реченнях граматичну основу, укажіть у дужках тип присудка.
Дощ почався в середині дня. ( ____________________ ).
Хлопчик вирішив стрибнути ще раз ( ______________ ).
Погода в той день була чудова ( __________________ ).
2.Поширте речення, вписавши другорядні члени. Підкресліть їх.
____________ дощ __________ умив ______________
3.Поставте, де треба, розділові знаки. Запишіть у дужках, простим чи складним є речення.
Принеси мені вітре звістку з рідного дому. ( ________________ )
Навесні річки стають бурхливі утворюють водоспади із шумом несуть свої води Чорне море. ( _______________ )
Ступеньки ведут (вглубь колодца 9) Идти (а)глубь визучении вопроса 10) Идти (в)глубь оврага 11) Опустился (вјглубь морскую 12) (в)верх по лестнице 13) (В) верх дома 14) Посмотреть (вверх 15) (на)верху горы 16) (в)дали от берега 17) Скрылся (в)дали туманной 18) (в)дали от берега 19)(в)высь до небес 20) поднялся (в)высь 21)(в)высь небес 22) (в)высь небесную
1. Выпишете все наречия вмести со словами, от которых они зависят. Поставьте вопрос и определите разряд наречия по значению.
Ответ:
сгущалась× (где?) внизу — места,
(когда?) еще теплились× — времени,
раздавался× (как?) мягко и звучно — образа действия,
(как?) тихо разговаривали× — образа действия,
(как?) медленно двигались× — образа действия,
несло× (куда?) вперед — места,
разлилась (насколько?) вдвое (как?) шире — меры и образа действия (в сравн.степени),
заструилась (как?) ленивей и глаже — образа действия (в сравн.степени),
(как?) слышнее и слышнее доносилось× — образа действия (в сравн.степени),
(как?) лениво переливаясь× — образа действия,
подъехали× (как?) близко — образа действия,
повернули (куда?) назад — места.
(как?) опять побежали× — образа действия,
побежали (как?) навстречу — образа действия.
2.Определите способ образования только тех наречий, которые стоят в нулевой степени сравнения.
Ответ:
Мягк/о^ (от мягкий), тих/о^ (от тихий), звучн/о^ (от звучный), медленн/о^ (от медленный), ленив/о^ (от ленивый), близко (от близкий) — суффиксальный способ словообразования.
В/перед (от перед), на/зад (от зад) — приставочный способ словообразования.
В/дво/е^ (от два), на/встреч/у^ (от встреча) — приставочно-суффиксальный способ словообразования.
Опять ещё — непроизводные.