ПОМОГИТЕ! 1. Випишіть із тексту всі дієслівні форми, вкажіть форму. Ліс ще дрімає в передранішній тиші….

Спишіть, розставте розділові знаки. Виконайте синтаксичний
розбір двох речень на вибір.
У верховiттi високих дерев прогулювався вітер і
дерева горнулися одне
Одне до одного. Листок
перемовлявся з листком а їхні голоси глуховато
Відлунювали в товстелезних стовбурах.
І здавалось мені що в ті голоси й у той гул
услухається велика річка. Вона навіть перестала
текти у далекий світ зупинилася і завмерла.
Після вранішніх туманiв з глибин річки на небо
випливло сонце і листя дерев аж тремтіло від
пташиного щебету. (М. Слабошпицький)
Будь ласка!​ Дуже прошу

Перепишіть речення, підкресліть однорідні члени речення як

члени речення (підмети, присудки, означення, додатки, обставини).

Синє, глибоке небо розгортало своє безкрає поле (Панас Мирний). Вечір був

чарівний, зоряний, пісенний (О. Гончар). Лив дощ, дрібний, ясний

(М.Коцюбинський). Шаблі й набої, кайдани й пістолі хай гинуть у морі

(С.Фоменко). А літа пливуть за ними, пливуть собі стиха, забирають за

собою і добро, і лихо (Т. Шевченко). Чорнобиль та м’ята, барвінок та рута,

калина верба над водою, вишневий садок над ставочком, солом’яні стріхи

та чорна пухкая рілля сняться щоночі шпакові (Дніпрова Чайка). Ті пісні

мене найперше вчили поважати труд людський і піт, шанувать Вітчизну

мою милу, бо вона одна на цілий світ (В. Симоненко). Люблю я осінні квіти,

прощальну красу вечорів, і сині оголені віти, і вітру холодного спів

(В.Сосюра). На синіх долонях вечора темним смутком горбатився старий

вітряк і в благанні простягав змерзлі руки чи до неба, чи до людей

(М.Стельмах).

Спробуйте самі! Перепишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. В простих реченнях підкресліть граматичну основу червоним олівцем, а в складних — зеленим.
І ось упиріщив дощ зашумів над полями над пасікою.
Коли зграя залетить далеко і в тумані стане тихо я зупиняюся і наслухаю що робиться попереду.
Літа ніколи не повертаються до людини а людина завжди повертається до своїх літ.
Прилетіли ластів’ята сіли край віконця​

Хотіла б я піснею стати у сюю хвилину ясну, щоб вільно світі літати, щоб вітер розносив луну
Якщо обрид тобі хто, позич йому грошей
Ну, коли не рад вмират острись гаразд брехати
Парубче, помагай окурювати садок, бо пропаде к лихiй годин вся зага
Не сумуй, що врода опадає з личка

садила квіти біля вікон мама, щоб краси у світі не було замало

Знайдіть помилку в одному із речень . Я не знаю в чому заключається ,але скоріше всього побудова або вид підрядної частини .
будь ласка, допоможіть . дуже терміново даю 50 балів ​

Лінгвістичний експеримент Спишіть. Замість крапок поставте пропущені прикметники. Придумайте заголовок до тексту. сонце почало підніматися десь далеко за лісом. Його світ слався по . снігу. А на *** iнеєм гілках стрибало . укритих промі(н,нн)я, висвічуючи то ., то . іскорками. Наче зачарований вел(е,и)тень, стояв . ліс. У ньому було бiлочки *** muxo, лише перегукувалися на . д(е,и)ревах. красою. Я зупиняюсь, щоб помилуватись тієї .​

Установи відповідність між прикладом і художнім засобом, використаним у ньому

Ліс густий, дрімучий, темний, Споконвічний ліс росте…

І небавом Україна Зацвіла, як пишний сад.

— Я б тебе обняв, та боюся задушити тебе від моєї великої сили, од щирого серця, — промовив гетьман і стиха поцілував Летючого.

Ще було чути, як стогнали вищі пороги, а тут уже заревів Дід.

Відповіді: Порівняння; Персоніфікація; Епітет; Гіпербола. ХЕЕЕЕЕЕЕЕЛП МИИИИИИИИ ПЛИИИИИЗ

Складним із сполучниковим сурядним і безсполучниковим зв’язком є

речення

А Біда не в тім, що свище вітер лютий, що січень на вікні малює мертві квіти.

Б Ось тут ніч, а там, за стіною, видно, як удень: трава зелена, пташки

літають.

В Дідусь вимовляє, виспівує гарячі прості слова — і все давниною сивою в

очах моїх ожива.

Г Коли навколо ні душі, коли моя не може спати, чомусь так хочеться мені

для тебе пісню заспівати.

Знайдіть, у якому реченні при однорідних членах речення потрібно поставити спочатку двокрапку, а потім тире (розділові знаки пропущено)

День вечір ніч ранок все біле все тьмяне.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю і дитинство й розлука и твоя

материнська любов.

Скрізь і на подвір’ї і в саду і на городі все тяглося до сонця і раділо йому.

На ослонах на столі та припічку скрізь понаставлено немитого начиння горщиків мисок ложок.

Надворі повсюди лежала роса на жовтій траві осінній на круглій павутині попід стріхою.

СРОЧНО ПОМОГИТЕ!
Прочитайте текст. Доберіть заголовок. Перепишіть текст, продовживши його власними думками (5–6 речень) так, щоб були наявні всі структурні компоненти: зачин, основна частина, кінцівка.

Навесні, узимку, в інші періоди року звірі іноді потрапляють у біду. У таких випадках людина повинна негайно допомогти. Перед весняною повінню в місцях, які затоплюються, доцільно споруджувати плотини із хмизу або іншого матеріалу. У літній сухий період у лісі може спалахнути пожежа. Єдина допомога — не дати вогню розгорітися (За В. Бондаренком).

Зробити переказ тексту

На зимових канікулах я щороку відвідую свого

дідуся. Мій дідусь – лісник. Його хата примостилася на

околиці лісу, на невеличкому пагорбку. Мені дуже

подобається невеличка галявина, де стоїть дідусева

оселя. Як я чекав канікул! З хвилюванням підходжу до

хати. Білі дерева, сніг на даху, лісове морозне повітря

зустрічають мене.

Казка зимового лісу

Дідусь заборонив ходити в ліс без

дорослих, але якась невідома сила

тягне мене туди. Я ніяк не міг

дочекатися, коли ми з дідусем

відвідаємо знайомі місця. І нарешті,

тепло одягнувшись, ми вирушаємо в

ліс.

У зимовому лісі стоїть тиша, немов

він спить казковим сном. Сосни стоять

нерухомо, присипані снігом. Всюди,

куди не глянь, все біле. Гілки дерев,

схожі на лапи велетнів, поникли під

вагою снігового покриву. Кущики, наче

величезні снігові замети, нагадують

химерних фантастичних істот. Дивне

творіння природи! І малі, і великі

галявинки вкриті білосніжною

пухнастою ковдрою. Сонце визирнуло з-

за хмар, і очам стало боляче від цієї

білизни. Від морозу сніг під ногами

тихенько поскрипує. Морозне повітря

пахне свіжістю. У лісі тихо та

неймовірно гарно.

Разом з нами цій зимовій казці радіють лісові мешканці.

Де-не-де поміж дерев зустрічаємо пухнастих білочок. На

снігу багато слідів, залишених дикими тваринами. Під

невеликим кущиком причаївся заєць. У своїй витонченій

білій шубці він зливається із загальною білою картиною,

тому його важко розгледіти.

Аж раптом сонна галявина прокинулася: пролетів вітерець,

затанцювали сніжинки. Захвилювалися навколишні дерева.

Міріади сніжинок затанцювали у своєму танку. Не витримуючи

ваги, гілля струшує сніг. Вітер зробився сильним, завив, а потім

ніби заридав, наче голодний звір.

Взимку сонце швидко сідає. А хочеться ще гуляти…Та

хуртовина все танцює, крутить, засипає сліди. Пора додому!