Накреслити схему речення Всяке тіло, як трава, і всяка слава людська, як цвіт на траві: засохне трава,…

Побудуйте схему підрядності цього речення будь-ласка.

Отакого вечора, коли цвітуть садки і з кожного лунає знеможливе пташине щебетання, гостріше відчуваєш самого себе і все те, що тебе оточує.

. Зробити повний синтаксичний розбір складного речення,

накреслити схему:

Мати вірила: земля усе знає, що говорить чи думає чоловік.

Спробуйте самі! Перепишіть речення, розставляючи пропущені розділові знаки. В простих реченнях підкресліть граматичну основу червоним олівцем, а в складних — зеленим.
І ось упиріщив дощ зашумів над полями над пасікою.
Коли зграя залетить далеко і в тумані стане тихо я зупиняюся і наслухаю що робиться попереду.
Літа ніколи не повертаються до людини а людина завжди повертається до своїх літ.
Прилетіли ластів’ята сіли край віконця​

Розставте розділові знаки, визначте вид речення.

Знов зустріча земля годину літню і дерево пахучо зацвіта.

Зробити синтаксичний розбір речення. Охарактеризуйте речення та головні і другорядні члени

Червона осінь сіла спочивать

Складне речення є в рядку

А Блискуче зелене листя цієї квітки не в’яне ні взимку, ні влітку.

Б За рідною землею і в раю скучно.

В Облетів весняний цвіт, літо вже минуло…

Г Темно-зелена красуня і біля людських осель росте.

СРОЧНО!

Зробити повний синтаксичний розбір речення: підкреслити всі члени речення, надписати всі частини мови, намалювати схеми, проаналізувати звязки між частинами складного речення.

Разів два чи три ненароком свічку зовсім гасили — і тоді в темряві проносився жарт та сміх, немов боявся світу, бо справді, коли знову засвічували світло, то — немов воно замикало уста їм — ні одне слово не зривалося з язика, наче то не люди сиділи, а якісь тіні

Вправа 155. Визначте в реченнях головнi та другорядні члени речення. Нiжна душа нашого народу бринить у слові. Слово заходить у серце і настроює струни ніжності. Дивиться мудрими очима вічність і промовляє до нас зеленою травою, яблуневою весною, червоним осіннім зойком клена i нiжнiстю слова. Людина опоетизовує найдорожче, увічнює його у слові. Вона хоче словом голосно і щиро сказати всьому світові про свої най- глибші почуття і зоряні мрії (за І. Вихованцем). i​

ПОМОГИТЕ!

1. Випишіть із тексту всі дієслівні форми, вкажіть форму.

Ліс ще дрімає в передранішній тиші. Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. Тихо навкруги, мертво. Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься із свого затишку. Ліс ще дрімає, а з синім небом уже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спалахне сяйвом, немов від радощів. Небо міниться, небо грає усякими барвами, блідим сяйвом торкає вершечки чорного лісу. Стрепенувся нарешті ліс і собі заграв. Зашепотіли збуджені листочки, оповідаючи сни свої, заметушилась у травиці комашня, розітнулося в гущині голосне щебетання й полинуло високо — туди, де небо міниться, де небо грає всякими барвами.

М. Коцюбинський

Визначити члени речення, частини мови, розставити розділові знаки, охарактеризувати речення.

1.Може зламатись тіло але ніколи дух.

2.У серце моє вливається якась незрима сила що на віки вічні прив’яже вона мене до цієї землі до співучої мови.

3.Скоро може побачу я степ той широкий.