1 Який твір називають «ареною людських пристрастей»?
А«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»Б«Маруся»В«Кайдашева сім’я»Г«Мартин Боруля»
2. До яких позасюжетних елементів найчастіше вдається автор «Кайдашевої сім’ї»:
а) описи; б) роздуми; в) ліричні відступи; г) публіцистичні відступи.
3. «Польова царівна» — так назвав Панас Мирний одну з героїнь роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Це:
а) Мотря;
б) Галя;
в) Христя;
г) баба Оришка.
4. Що є предметом зображення в повісті І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»:
а) трагічні події українського села, пов’язані з підготовкою до реформи 1861р.;
б) традиційний патріархальний устрій українського села;
в) сім’я як середовище безперервних конфліктів, зумовлених надто великою кількістю людей;
г) розшарування селянства, розпад патріархальних норм родинного життя під тиском пореформених обставин, темрява і неуцтво, індивідуалізм.
5. Хто вважає, що лише якісна освіта може створити дворянина?
АГервасійБМартинВМиколаГСтепан
6. Укажіть, які образи створює у своїх творах І.Нечуй-Левицький:
а) типові; б) трагічні; в) героїчні; г) ідеальні.
7. Визначте специфічність гумору в повісті «Кайдашева сім’я»:
а) гумор з елементами іронії, наближеної до сатири; б) сміх крізь сльози співчуття;
в) викривальний сміх; г) гумор заради розваги.
8. Вкажіть, який жанр української прози започаткував І.Нечуй-Левицький:
а) соціально-побутову повість; б) ліро-епічний роман;
в) соціально-психологічний роман; г) психологічну новелу.
9. Визначте головну проблему роману-епопеї «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»:
а) неможливість реалізації творчих задумів героя за умов кріпацтва;
б) конфлікт між багатими і бідними як головний конфлікт ХІХ ст.;
в) конфлікт «пропащої сили» з патріархальним середовищем пореформеного села;
г) конфлікт батьків і дітей.
10. Словами: « Сам – предводитель; родичі – урядники; справник, суддя, підсудки – все то зяті, родичі зятів, племінники,,, Як квочка курчат збирає під крила, так … придбав до своїх лап цілий повіт.», – автори роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» характеризують:
а) Максима Ґудзя;
б) Чіпку Варениченка;
в) Василя Польського;
г) сотниченка Саєнка.
11. З’ясуйте, у чому виявилось новаторство роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»:
а) у створенні першого зразка соціально-психологічного роману, в якому розкрито соціальну дійсність в усіх її суперечностях та впливовості на формування характеру особистості;
б) у створенні багатогранного, динамічного образу селянина-борця, формування якого спричинене розоренням селянства;
в) у всебічному показі життя українського пореформеного села;
г) у показі причин розшарування селянства, розпаду патріархальних норм родинного життя під тиском пореформених обставин.
12. Яким правилом керувався в житті «чесний труженик» Грицько Чупруненко:
а) «Коли б можна, – увесь би цей світ виполонив, а виростив новий… Тоді б може й правда настала.»;
б) «Береженого й Бог береже»;
в) «Своя сорочка ближче до тіла»;
г) «А що люди про мене скажуть?».
13. Встановити відповідність між назвами літературних напрямів та їх визначальними рисами. (1 б)
14. Встановіть відповідність між терміном та його визначенням.(1 б) Дайте розгорнуту відповідь на одне із запитань (4 б.)
15.1. До якого жанру належить твір Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я»? Відповідь аргументуйте.
15.2. Доведіть або спростуйте тезу: «Злочин завжди перекреслює найблагородніші поривання».
Куди записалася десятилітня Маня в перший день перебування в
Браму у творі Е. Андієвської «Казка про Яяна» відчинило слово: В) ти.
1.1. ЖиленкоА «Федько-халамидник» 2.1. КалинецьБ «Веселка» 3.В. ВинниченкоC «Гном у буфеті» 4.С. ЧернілевськийГ «Балакуча риба» Д «Внучка забула туфельку».
Заперечувати. Головний герой твору В. Винниченка «Федько-халамидник» — Федько.
Підтвердити. Події у поемі С. Чернілевського «Тепло родинного дружнього» відбуваються взимку.
Підтвердити. У «Жар-птиці» І. Жиленко Ґава є уособленням зла.
За оповіданням, яяни з твору Є. Андієвської «Повість про яян» годувалися на власному «ти».
Притча — це коротка проста історія, яка використовується для ілюстрації морального чи духовного уроку.
Федько вирішив піти до річки та покататися на льоду, бо хотів повеселитися та розважитися.
У вірші І. Жиленко «Жар-птиця» птах, який називає себе павичем, насправді є павичкою.
Розмовляюча риба з притчі Е. Андієвської не знайшла місця ні в світі риб, ні серед людей, бо була відмінною від них обох. Риба могла розмовляти і розуміти людську мову, але все одно була рибою, що відрізняло її від людей. У той же час вона відрізнялася від інших риб своєю здатністю спілкуватися з людьми, що робило її аутсайдером у світі риб. Цю притчу можна інтерпретувати як коментар до викликів, з якими стикаються ті, хто відрізняється або не вписується в мейнстрім.