2. Переписати речення, добираючи з дужок потрібне слово, обґрунтувати свій вибір:
Верховна Рада (ухвалила, прийняла) закон про збережен-ня енергії. Депутат (порушив, підняв) надзвичайно актуальне питання. На зборах ухвалили (правильне, слушне, доречне, вірне) рішення. Я отримав номер (абонементської, абонентської) скриньки. Олена справляє (афектне, ефектне) враження. Сьогодні у метро не працював (екскаватор, ескалатор). Опозиція запропонувала парламентові дуже (дорогий, коштовний, затратний) закон. Нема потреби (доводити, доказувати) слушність нашого рішення. (Тривалий, довгий) час ми листувалися. (Іншого, другого) разу прийшли колеги. • (Насамкінець, на завершення, на заключення) своєї промови хочу підсумувати сказане. Він не спеціаліст у цій (галузі, області). Агроном (вважає, рахує) доречним висівати цього року еспарцет. Якщо не рахувати (не враховувати) класиків, то такого повного видання творів одного автора ще не було. Юнак цитував з пам’яті, (не дивлячись, незважаючи) у книжку. (Незважаючи, не дивлячись) на погоду, екскурсія відбулася. (Наступний, слідуючий) промовець погодився з доповідачем. До заяви додати (такі, слідуючі, наступні) документи. Молодий спеціаліст (порозумівся, зустрів розуміння) з колегами. Треба (лікувати, лічити) наші душі високою поезією. Прем’єр (відрекомендував, представив) присутнім нового міністра. Наші думки (збіглися, співпали). До Конституційного суду обирають (виключно, винятково) юристів за фахом. Це митне право діє (виключно, винятково) в межах України. У конкурсі будуть брати участь (виключно, винятково) українські митці. Хай люди знають, хто йде (наперекір, всупереч) громаді. Він діє (наперекір, всупереч) рішенням громади. (Наперекір, всупереч) невтішним прогнозам весна виявилася доволі м’якою й вологою. (Ставлення, відношення) до нього, (почуття, чуття, відчуття) обов’язку, (змушувати, примушувати, заставляти) вчитися, (є, являється) учнем. Правління не хоче (залучати, витрачати, відволікати) бюджетні кошти не за призначенням.
даю 30 балов,очень срочно
Телебачення – звичне для нас слово. От про що пересічна людина одразу ж згадує, коли чує його? Для кожного, звісно ж, свої асоціації. Та існує більшість. Ось для них телебачення – це розвага і трата вільного часу. Навіть не засіб отримання інформації. Але саме для цього телепростір і був створений. Усім відомо, що слово – це зброя. Її найчастіше використовують представники ЗМІ. Тепер варто задуматися – а чи правильно журналісти сучасних телеканалів користуються своєю «зброєю»? Як на мене, то зовсім не так. Лише взяти до уваги той факт, що значна частина, ба більше, близько 90 відсотків інформації, що подають у новинах – негатив. Це новини про катастрофи, різноманітні кризи, вбивства, аварії і т.п. Людей просто залякують. Після цього соціум не може бути цілком психічно здоровим,на жаль. Це стосується й дитячих програм. Більшість із них нічого доброго не розвивають у дітях і навпаки, притуплюють їхні таланти.
«Стільки цікавого по телевізору – жити нема коли!» Андрій Вансович
Телебачення,до якого ми звикли надто просте. Це частина нас самих, попри те, цікаве воно нам чи ні. З року в рік українці все більше й більше зловживають переглядом популярних телеканалів. Так, мова йде саме про найбільш популярні, тому що, на превелику прикрість, саме вони несуть нездорову атмосферу до громадян. Це розважальні телепередачі, в яких освітлюється вся тупість сучасного життя. Також, це музичні передачі, де чути неякісну поп-музику. На усіх телестанціях видно або обличчя так званих «зірок», або ж наших політиків. «Четверта влада» зловживає своїми вміннями та можливостями впливу на людей. Не направляє у потрібне русло. Наше сучасне телебачення вчиться у західних сусідів. Саме тому транслюються низькоякісні серіали та політичні заангажовані передачі.
«Телевізійний образ слабкіший, ніж у кіно, і тому вимагає посилення його словом.» Зенон Дмитровський
Звісно ж, що існує на українському телеетері й якісні програми. Переважна більшість з них – це авторські проекти, що порушують суспільно вагомі теми. Актуальність подібних телепередач не зникає роками і завжди знаходиться свій глядач.
Телебачення — це досягнення світової науки. Воно надало людям змогу знати і бачити все і всюди. Людина звикла перед телевізором відпочивати, хоча повинна була б вибирати вартісне для себе.
«Телебачення – це грань між інформацією і мистецтвом.» Тетяна Цимбал.
Цю межу треба добре бачити і намагатись не переступати через неї. Ідеальна формула корисного перегляду ТБ – саме серединка, де керують слова та мистецтво. Це насамперед залежить від того, хто подає матеріал і як він це робить. Але також залежить від глядача, що повинен не лише обирати, але й аналізувати та поглинати лише необхідне.
Після висвітлення сучасного телебачення майже зі всіх сторін, розумію – змінювати його у кращу сторону варто. В майбутньому я теж не проти взяти у цьому участь. Теорії достатньо, та й практичні навики можна здобути, якщо дуже захотіти.
Тож, на останок, глядачеві обирати – дивитись йому «телебачення, що втратило совість», або ж те, що створює реальність.