Поясніть, чому букви к, ж, ш, ѣ, ь, ъ,ю, в вк не мали числового значення. Дуже потрібно будь ласка!​

Букви **к, ж, ш, ѣ, ь, ъ, ю, в, вк** не мали числового значення в давньоруській мові, оскільки:

* **Вони були запозичені з інших мов, які не мали подібної системи.** Наприклад, буква **к** походить від грецької літери **kappa**, яка не мала числового значення.
* **Вони не були поширеними в давньоруській мові.** Наприклад, буква **ш** з’явилася в давньоруській мові лише в XI столітті, а буква **ю** — в XII столітті.
* **Вони не мали чіткого звукового значення.** Наприклад, буква **ѣ** могла позначати різні звуки, залежно від контексту.

В результаті цих факторів букви **к, ж, ш, ѣ, ь, ъ, ю, в, вк** були віднесені до так званих «нелітер», тобто букв, які не мали числового значення.

**Деякі додаткові пояснення:**

* **Буква «ѣ»** (ять) могла позначати різні звуки, залежно від контексту. У відкритому складі вона позначала звук [i], а в закритому — звук [j]. У XII столітті вона була замінена на букву «е».
* **Буква «ь»** (мягкий знак) не мала самостійного звукового значення, а лише позначала м’якість попереднього приголосного.
* **Буква «ъ»** (твердий знак) також не мала самостійного звукового значення, а лише позначала твердість попереднього приголосного.
* **Буква «ю»** (ю) з’явилася в давньоруській мові в XII столітті як поєднання двох букв «и» і «о». У XIV столітті вона стала самостійною буквою.
* **Буква «в»** (в) могла позначати два звуки: [v] і [w]. У XV столітті вона стала позначати тільки звук [v].
* **Буква «вк»** (век) була поєднанням двох букв «в» і «к». Вона використовувалася в деяких старослов’янських словах, але не мала широкого поширення в давньоруській мові.