переказати текст!НЕ ПЕРЕПИСУВАТИ СРОЧНО ХЕЛП!
Я прокинувся вдосвіта від якогось невиразного
гулу.
Кинувся до вікна. Крізь світанковий морок побачив,
як гойдаються дерева під могутніми ударами
рвучкого вітру. Почув, як важко й нестримно
стугонить море. Уночі почався шторм.
Заснути я вже не міг. Я люблю море завжди, а
надто, коли воно штормить.
Одразу ж вирішив, що в школу виберуся з дому
раніше, щоб ще завернути до берега та помилуватися
штормом.
Ледве діждався, поки повставали тато й мама.
Мама почала готувати сніданок, але мені не
терпілось. Коли спішиш, то й п’ять хвилин здаються
тобі вічністю.
Під яскравим ранковим сонцем, під зовсім
чистим, без жодної хмаринки небом від берега і
до молочно-синьої смужки небосхилу гойдалося
море. Гналися одна за одною високі хвилі. Вода
була в одному місці темна, в другому — сіро-
зелена, а в третьому — чорно-синя. Коли по ній
пробігав дужий і пружний вітер, вона швидко
міняла свої кольори. Схоже було, ніби поверхня
води знизу, з самих морських глибин,
освітлюється різнобарвними вогнями.
Бувають шторми з чорним низьким небом, з
важкими кошлатими хмарами, з густими й
холодними дощами. Тоді море — темне, люте і
неприступне.
А це був сонячний шторм. Сонячний і іскристий.
Вода манила до себе. Хотілося роздягтись і кинутись
в оту веселу, дзвінку водоверть. Водночас два
предмети привернули мою увагу. Перший — то
парусник, що йшов з моря. Я впізнав парусно-моторну
шхуну «Зоря», вона часто погойдувалась у бухті на
якорі або на тросах біля причалу. Але зараз цей
парусник, немов велетенський птах з білими крилами,
стрімко мчав до берега. Вітер і хвилі гойдали його,
клали на обидва борти, він занурювався носом
глибоко у воду, провалювався серед хвиль так, що
було видно лише вершечок клівера, а згодом знову
вискакував на гребінь хвилі і линув-линув на всіх
парусах.
Друге, що привернуло мою увагу, був собака.
Великий каштановий собака з красивим пухнастим
хвостом. Він стояв на причалі і безвідривно дивився у
море, на парусник.
Відповідь: прокинувшись від шуму я кинувся до вікна, крізь морок побачив що гойдаються дерева, як важко стогнеть море тому, що уночі була злива. я дуже люблю море коли воно штормить. отже заснути я не зміг. до школи вирішив піти бистріше щоб помилуватися, коли прокинулися батьки, почали готувати сніданок, а коли спішиш 5 хвилин здаються вічністю. під яскравим сонцем хвилі гойдались, в кожному місті вода була різного кольору наче з дна піднімалась і освітлювалась різнобарвними вогнями. бувають шторми з чорними низьким небом, а цей шторм був яскравим сонячним вода манила до себе, і тут в далечині я побачив парусник. я його впізнав це був шхун «зоря»він покачувався на хвилях.але цей не був немов велетенський птах, що стрімком мчав до берегу, а друге що я побачив — це собака він стояв на причалі та безвідривно наблюдав за парусником
Пояснення: