Блог для маленьких школьников и их родителей
ШколаЛа

Срочно!3цитати до образу князя и пустельника из твора Мисце для дракона

Автор:
Предмет: Українська література
Уровень: студенческий

срочно!3цитати до образу князя и пустельника из твора Мисце для дракона

Ответов к вопросу: 1
  • akbotazajlaubaeva86
    12.09.2024 | 18:50

    Відповідь:
    Дракон:
    Дракон ще був зовсім молодий. Минуло вісім років, відколи він вилупився з яйця, що про-лежало, може, із сотню літ у печері. Не було кому заопікуватися ним та навчити драконячого способу життя, бідолаха навіть не знав, чим повинен харчуватися, і їв собі травичку, листячко, різні там ягідки, дикі яблука й груші
    Дракон ще й говорити не вмів, був наче мала дитина. Та голову мав тямущу і досить хутко навчився говорити по-людськи.
    Мені б лиш із вами бачитися та книги читати. А більше нічого не треба.
    Я вже вріс в оцю землю і мушу вмерти на ній і за неї!
    У снах я не раз був метеликом, пурхав серед квітів. Це були найсолодші сни.
    Бо це я чиню з любові до мого вчителя і до князя. Яке щастя мати друзів і могти для них пожертвувати життям!
    драконове око, наче маленьке озерце, дивилося на нього таким розумним поглядом, і в оці блищала сльоза, а в сльозі грало осіннє сонце.
    Князь:
    Відколи князь посів батькові володіння, запанувало на люботинських землях небувале затишшя.
    Деколи його опановувало бажання струсити з себе оту сонливість і бездіяльність, кидався щось робити — затіє, було, собор будувати, вже й підвалини закладуть, та раптом махне рукою й більше не з’являється на будові, а майстри розповзуться по домівках, і ніхто потім про собор не згадує.
    Але князь своє знає— йому треба князівну заміж видати, опріч того, боїться неслави.
    Князь після довгих потуг нарешті видушив з себе сльозу, тоді драматично змахнув її рукавом, підвівся і, скуливши плечі, побрів з галявини (коли дракон  погодився вийти на герць)
    Князь тинявся по палатах, проклинаючи дрижаки, і боровся з нудьгою. Останнім часом він уже не міг ізвладати з собою — постійно чогось бракувало, все довкола страшенно обридло і баглося чогось такого, що він і сам гаразд не усвідомлював, почував себе так, начеб нутро його вишкребли й зосталася тільки одна оболонка. Порожнеча зяяла всюди, на що не глядів. Якийсь біль, незрозумілий біль проліз йому в душу і звив собі там кубло, цей біль ятрив його і душив ночами, примушував прокидатися в холодному поту, з виряченими од жаху очима.
    За що? Я ж хотів як ліпше. Для держави. Я врятував її.
    Князь відчув, що там, де в його душі була раніша сліпуча яснота, царювала тепер темрява, як і тут, над водою.

    Пояснення:

Ответить на вопрос:
:p :-p 8) 8-) :lol: =( :( :-( :8 ;) ;-) :(( :o:
Нажимая на кнопку я даю согласие на обработку персональных данных и принимаю политику конфиденциальности.