Доля Тугара Вовка Плиззз срочно

Ответ:
Але в тій самій хвилї Максим похилив ся і з цїлою можливою натугою вдарив страшного Туркомана головою і плечима в лївий бік, так що Бурунда від сього удару стратив рівновагу і покотив ся в воду, потягнувши за собою й Максима.

 ————————————————————————————————————

«А в слїдуючій хвилї зашуміло повітрє і величезний камінь, кинений з тухольської метавки руками Захара Беркута, з лускотом грюкнув на купку ворогів. Бризнула аж до хмар вода, загуркотїло камінє, роздираючий серце зойк залунав на березї, — і за кілька хвилин гладка й тиха вже була поверхня озера, а з Бурундової дружини не було анї слїду.

   ————————————————————————————————————

Мов мертва, без духа стояла над берегом тухольська громада. Старий Захар, доси такий сильний і незломний, тепер тремтїв, мов мала дитина, і закривши лице руками, ридав тяжко. При його ногах лежала зомлїла, непорушна Мирослава.

   ————————————————————————————————————

А в тім радісний крик залунав із долу. Молодцї, що плавали на плотях, наблизившись до того місця, де потонув Максим з Бурундою, разом побачили Максима, як виринав із води, здоровий і сильний, і повитали його веселим криком. Радість їх живо удїлила ся цїлій громадї. Навіть ті, що потратили своїх синів братів та мужів, і ті радували ся Максимом, немов з його поворотом повертали всї дорогі серцю, страчені в бою.»
Объяснение:
Тугар Вовк — боярин, якому князь подарував землі Тухольчини. Вважає себе вищим за громаду й хоче встановлювати нові порядки. Відмовляється віддавати Мирославу за Максима, бо вважає простого смерда недостойним боярської дочки. Видав монголам плани руської дружини напередодні битви на Калці, та знову стає зрадником, приводячи монголів до Тухлі.