Тестовые вопросы по физической культуре.
1.Под физической культурой понимается:
а — педагогический процесс по физическому совершенствованию человека;
б — регулярные занятия физическими упражнениями, закаливание организма;
в — достижения общества, отражающие физическое и духовное развитие человека.
2.К показателям физической подготовленности относятся:
а — сила, быстрота, выносливость;
б — рост, вес, окружность грудной клетки;
в — артериальное давление, пульс;
г — частота сердечных сокращений, частота дыхания.
3.Где проводились древнегреческие Олимпийские игры:
а — в Олимпии;
б — в Спарте;
в — в Афинах.
4Здоровый образ жизни (ЗОЖ) предполагает:
а — упорядоченный режим труда и отдыха, отказ от вредных привычек;
б — регулярное обращение к врачу;
в — физическую и интеллектуальную активность;
г — рациональное питание и закаливание.
5.Вероятность травм при занятиях физическими упражнениями снижается, если занимающиеся:
а — переоценивают свои возможности;
б — следуют указаниям учителя;
в — владеют навыками выполнения движений;
г — не умеют владеть своими эмоциями.
6.При получении травмы или ухудшении самочувствия на уроке учащийся должен прекратить занятие и поставить в известность:
а — учителя, проводящего урок;
б — классного руководителя;
в — своих сверстников по классу;
г — школьного врача.
7.Это физическое качество проверяют тестом «челночный бег 3 по 10» у учащихся общеобразовательных школ:
а — выносливость;
б — скоростно-силовые и координационные;
в — гибкость
.
8.Ловкость — это:
а — способность осваивать и выполнять сложные двигательные действия, быстро их перестраивать в соответствии с изменяющимися условиями;
б — способность управлять своими движениями в пространстве и времени;
в — способность ловко управлять двигательными действиями в зависимости от уровня развития двигательных качеств человека.
9.Быстрота — это:
а — способность человека совершать двигательные действия в минимальный отрезок времени;
б — способность человека быстро набирать скорость;
в — способность человека выполнять упражнения в беге с максимальной скоростью на короткие дистанции.
10.Сила — это:
а — способность точно дифференцировать мышечные усилия различной величины и условиях непредвиденных ситуаций и смешанных режимов работы мышц;
б — способность противостоять утомлению, вызываемому относительно положительными напряжениями значительной величины;
в — способность преодолевать внешнее сопротивление или противодействовать ему с помощью мышечных усилий.
11.Бег на дальние дистанции относится к:
а — легкой атлетике;
б — спортивным играм;
в — спринту;
г — бобслею.
12.При беге на длинные дистанции по правилам соревнований применяется:
а — низкий старт;
б — высокий старт;
в — вид старта по желанию бегуна.
13.Простейший комплекс ОРУ (обще развивающие упражнения) начинается с упражнения:
а — для мышц ног;
б — типа потягивания;
в — махового характера;
г — для мышц шеи.
14.Назовите способы передвижения человека (несколько ответов):
а — ползание;
б — лазанье;
в — прыжки;
г — метание;
д — группировка;
е — упор.
15.Какие основные базовые виды двигательных действий входят в школьную программу физического воспитания (несколько ответов):
а — метание дротика;
б — ускорения;
в — толчок гири;
г — подтягивание;
д — кувырки;
е — стойка на одной руке.
16.Один из способов прыжка в длину в легкой атлетике обозначается как прыжок:
а — «с разбега»;
б — «перешагиванием»;
в — «перекатом»;
г — «ножницами».
Відповідь:
Рухова активність людини, фізичні вправи, навички гігієни і здорового способу життя є незамінними засобами профілактики захворювань, важливим фактором удосконалювання людини, зміцнення його здоров’я, підтримки працездатності. Але щоб бути здоровим, недостатньо просто хотіти цього, необхідно завзято і систематично займатися фізичними вправами.
Соціологічне обстеження, проведене в 1997 році на 15 підприємствах у Криму, виявило, що з 100 опитаних лише біля половини регулярно займаються фізкультурою і спортом. Близькі по характеру і масштабу обстеження на окремих підприємствах м. Сімферополя і Севастополя показали, що різними формами фізкультурних занять охоплене близько 30-35% опитаних працівників на великих підприємствах, де створені, для нинішнього часу гарні умови для організації фізкультурно-масової роботи. Є чимало дрібних підприємств, де взагалі про фізкультурну роботу не чули.
Одна з причин негативного відношення до занять фізичною культурою — поширена думка про те, що праця сам по собі впливає на організм людини. Тим часом науково-технічний прогрес глибоко вплинув на характер праці, що поступово перетворюється в керування механізмами.
Так, якщо в ХІХ сторіччі тільки 4% виробленої і спожитої на Землі енергії приходилося на частку механізмів, то нині лише 1% енергетичного балансу зв’язаний з м’язовою енергією.
Що означає механізація праці з точки зору витрати енергії людини? Звернемося до прикладів. Ручне розпиляння дерев вимагає від робітника за зміну 4128 ккал, застосування механічної пилки знижує енерговитрати до 2304 ккал, тобто майже вдвічі. Прохідник при буровзривній проходці на 1 м стовбура шахти затрачає 381-426 ккал, а при машинній проходці — всього 58, 7-92, 2 ккал, тобто в 5-6 разів менше. Косовиця вручну вимагає 0,11 ккал у хвилину на 1 кг. маси тіла, а робота на тракторі — 0,03 ккал/кг., тобто в 3 рази менше. Таке значне зниження енерговитрат відбувається не тільки в професіях з важкою фізичною працею, але й у більш легких. Недарма сучасний робітник має потребу в середній, а нерідко в спеціальній середній освіті — його праця усе в більшій мірі стає працею оператора техніки, тобто працею розумовою.
Зміни характеру праці позначається не тільки в зменшенні витрати енергії, фізичних зусиль і зниження рухової активності. Одночасно міняється і сам характер рухів — вони стають більш одноманітними і прискорюються, збільшуючи нервову напругу. Росте число професій, що вимагають великої розумової напруги. Баланс фізичної і нервової активності порушується убік перевищення останньої.
Науково-технічна революція позначається на співвідношенні фізичної і розумової активності людини не тільки в процесі самої праці, але і на різних етапах підготовки до нього, починаючи вже з дитячого і підліткового віку. Розширюється й ускладнюється зміст шкільних програм, ростуть обсяги домашніх завдань. Це приводить до того, що в дітей і підлітків різко скорочується рухова активність.
Так, наприклад, в учнів 15-18 років навчальні заняття займають 30-33% добового часу, при цьому статичний компонент (сидячи та стоячи) досягає 35%. Такий малорухомий режим особливо небезпечний саме в цьому віковому періоді, коли процеси порушення в центральній нервовій системі поступово поступаються першістю процесам гальмування. Недолік руху насамперед позначається на рухових функціях і м’язовій системі, викликає зменшення м’язової сили, порушення точності і координації складних рухових актів. І це не етапі, коли закладається фундамент здоров’я на усе життя. Дуже тривожно, що частина учнів виявляється функціонально не готової до здачі нормативів, передбачених шкільною програмою. Саме тому необхідно в школі забезпечити не тільки інтелектуальне, але і фізичний розвиток підростаючого покоління. Який же вплив фізичних вправ і, зокрема , оздоровчого бігу на організм? Вплив бігового навантаження на організму удосконалює реакції пристосування (адаптація). Це, зокрема, і послужило підставою назвати такий біг оздоровчим.
Адаптація м’язів до бігових навантажень зв’язана в першу чергу зі змінами в складі м’язових волокон. Спостерігається так само збільшення їхнього числа. У результаті занять бігом поліпшується рухливість у суглобах, зміцнюються зв’язки і сухожилля, підвищується ферментативна активність у мітохондріях.
Пояснення: