Твір усвідомлення громадянської позиції людини як одного із проявів духовності трошки за Т Шевченком…

Автор: miliena2012

Предмет: Українська мова

Уровень: 5 - 9 класс

твір усвідомлення громадянської позиції людини як одного із проявів духовності трошки за Т Шевченком
твір на 2 сторінки можна на 1

Ответов к вопросу: 1

elizaveta8144y

Ответить

04.08.2024 | 15:33

Ответ:

Объяснение:
Глибока філософія прихована у словах В. Джеймса: “Суспільство деградує, якщо не отримує імпульсів від окремих особистостей; особистість деградує, якщо не отримує співчуття від усього суспільства”. Я думаю, однією із таких особистостей, яка підштовхнула суспільство до активних дій у боротьбі за волю, свободу народу був і залишається Т. Шевченко.

Не кожного члена суспільства можна назвати громадянином, а лише людину у з активною життєвою позицією. Вона докладає максимум зусиль, щоб жилося краще усім.

Ідея утвердження активної

громадянської позиції людини-патріота стала провідною у вірші “Минають дні, минають ночі…” Ліричний герой роздумує над швидкоплинністю життя. День за днем воно наближає людину до вічності. Але сидіти і чекати свого кінця – це є не лише ганебним для людини. Це злочин проти суспільства. І Шевченкові слова звертання до долі більше нагадають молитву:
Не дай спати ходячому,

Серцем замирати

І гнилою колодою

По світу валятись.

Лише істинний гуманіст здатен прожити власне життя для людей, захищаючи їхні інтереси. Саме любов є найбільшою рушійною силою.

А дай жити, серцем жити

І людей любити…

На

час написання вірша поет уже мав гіркий досвід стосунків із владою. Він розумів, що царизм докладає всіх зусиль, щоб зберегти єдину і неподільну Російську імперію та самодержавство. Свої переживання він озвучує устами ліричного героя:
Страшно впасти у кайдани,

Умирать в неволі…

Але він, істинний громадянин, найбільше боїться померти, не залишивши по собі жодного сліду. Для нього інтереси народу і рідного краю є надто дорогими.

А ще гірше – спати, спати,

І спати на волі –

І заснути навік-віки,

І сліду не кинуть

Ніякого…

Цей вірш не втратив своєї актуальності. І я впевнена, що ніколи не втратить. Держава буде існувати доти, доки будуть жити люди, готові служити їй вірою і правдою, захищати її інтереси, а отже, захищати людей. Особисто я не хочу “гнилою колодою по світу валятись”. І я вірю, що, коли виросту, то служитиму людям і любитиму їх.