Твір на тему книгу яку я прочитав літом 0.5

оберіть одну з тем творів, які задавала учням панна Ш»єр у книжці «Вище за небо» («Літні канікули на Місяці», «Одного разу я погладив їжака»,

«Вулкан» та «Розлючена золота рибка») та напишіть короткий текст на цю тему, вживаючи частку не з іменниками.

твір на тему ціна мого заповітного бажання​
на 2-3 сторінки

Скласти контрольний твір на тему «Перемагають лише сильні духом»

За твором «Жага до життя» Джека Лондона

За планом:

Ⅰ. Джек Лондон — автор оповідання «Жага до життя»

Ⅱ. Головний герой між життям і смертю

1. Двоє товаришів у сніговій пустелі

2. Зрада Білла

3. Хворий, голодний, але живий

4. Перемога у двобої з вовком

Ⅲ. Найважливіше за будь-яких обставин боротися за життя

написати твір що запамяталося мені літом

Саме найбільше я люблю читати любі книги про пригоди.

Допоможіть виправити вживання займенників

Твір-оповідання на вільну тему.Дякою за рання!

твір «опис зовнішності людини». невеликий, про друга ​

твір на тему хто є прикладом в моєму житті?

папишіть діалог про книгу

переказати текст!НЕ ПЕРЕПИСУВАТИ СРОЧНО ХЕЛП!

Я прокинувся вдосвіта від якогось невиразного

гулу.

Кинувся до вікна. Крізь світанковий морок побачив,

як гойдаються дерева під могутніми ударами

рвучкого вітру. Почув, як важко й нестримно

стугонить море. Уночі почався шторм.

Заснути я вже не міг. Я люблю море завжди, а

надто, коли воно штормить.

Одразу ж вирішив, що в школу виберуся з дому

раніше, щоб ще завернути до берега та помилуватися

штормом.

Ледве діждався, поки повставали тато й мама.

Мама почала готувати сніданок, але мені не

терпілось. Коли спішиш, то й п’ять хвилин здаються

тобі вічністю.

Під яскравим ранковим сонцем, під зовсім

чистим, без жодної хмаринки небом від берега і

до молочно-синьої смужки небосхилу гойдалося

море. Гналися одна за одною високі хвилі. Вода

була в одному місці темна, в другому — сіро-

зелена, а в третьому — чорно-синя. Коли по ній

пробігав дужий і пружний вітер, вона швидко

міняла свої кольори. Схоже було, ніби поверхня

води знизу, з самих морських глибин,

освітлюється різнобарвними вогнями.

Бувають шторми з чорним низьким небом, з

важкими кошлатими хмарами, з густими й

холодними дощами. Тоді море — темне, люте і

неприступне.

А це був сонячний шторм. Сонячний і іскристий.

Вода манила до себе. Хотілося роздягтись і кинутись

в оту веселу, дзвінку водоверть. Водночас два

предмети привернули мою увагу. Перший — то

парусник, що йшов з моря. Я впізнав парусно-моторну

шхуну «Зоря», вона часто погойдувалась у бухті на

якорі або на тросах біля причалу. Але зараз цей

парусник, немов велетенський птах з білими крилами,

стрімко мчав до берега. Вітер і хвилі гойдали його,

клали на обидва борти, він занурювався носом

глибоко у воду, провалювався серед хвиль так, що

було видно лише вершечок клівера, а згодом знову

вискакував на гребінь хвилі і линув-линув на всіх

парусах.

Друге, що привернуло мою увагу, був собака.

Великий каштановий собака з красивим пухнастим

хвостом. Він стояв на причалі і безвідривно дивився у

море, на парусник.