В якому місті працював друкар Іван Федоров?

Про кого йдеться в тексті? Навчався на Юридичному факультеті Св. Володимира в Києві. Здобуіши освіту, працював адвокатом у Києві та Харкові, виступав на політичних процесах в обороні підсудних, брав активну участь в українському національному русі.

Кто фактически управлял государством в период правления Федора Ивановича? Какое отношение этот человек имел к царской семье?

Что оказало особое влияние на формирование Петра I как реформатора?​

які подіївідбулисяв Московськомуцарстві за часів Івана Грозного​

Коли відбулася подія, про яку йдеться у фрагменті з історичного джерела?

«.Прибув з Москви до Києва святійший патріарх єрусалимський іменем Феофан, і зупинився в

монастирі Братському, і був прийнятий з великою честю духовними та світськими людьми. Того ж

року, місяця вересня 3 дня, від’їжджаючи з Києва, святійший патріарх. поставив і висвятив на

митрополію Київську чоловіка гідного й чесного… і з ним єпископів на різні місця.».

А.1605 г.

Б.1610 г.

В.1615 г.

Г.1620 г.

Іларіон — київський церковний діяч і письменник ХІ ст., перший митрополит з числа русинів (з 1051). Був священиком у князівському с. Берестові під Києвом. У 1051 р. за бажанням Ярослава Мудрого, який прагнув звільнитися від прямого втручання Візантії в київські церковні справи, собор руських єпископів висвятив Іларіона київським митрополитом. Даних про його митрополитство після 1055 р. немає. Іларіон — автор видатного церковно-богословського твору «Слово про закон і благодать», написаного між 1037 і 1050 роками.

Дайте відповідь: Про що свідчить факт, що за Ярослава вперше митрополитом Київським був призначений місцевий церковний діяч?

3. Важливим політичним кроком Юрія І було
А заснування Львова
Б створення Галицькоï митрополії
В зведення Кременецькоï Фортеці
Г карбування власноï монети​

Кирило і Мефодій. Що спонукало їх до цієї праці

описати діяльність історичної особи для україни​

Определите, о ком из деятелей французской революции идёт речь. В результате упорной работы над собой, воодушевленный высокой целью, он из заурядного адвоката превратился в красноречивого оратора, государственного деятеля, прозорливого политика. Осуществление своих представлений о республике, о революции, о нравственности он считал священным долгом человечества. Этот человек не знал пощады и снисхождения к своим оппонентам. Его мощь заключалась в упорстве, его сила — в непреклонности: диктатура стала для него смыслом и формой жизни. Но чем беспощаднее он властвовал, тем большее недовольство вызывал. Он восстановил против себя всех: одних тем, что послал на эшафот жирондистов, других тем, что бросил в корзину гильотины головы крайних радикалов. Комитет общественного спасения не устраивало то, что он угрожал благополучию его членов; честолюбцы считали, что он закрывает им путь к вершинам власти. 9 термидора, когда он собирался произнести речь на заседании Конвента, ему не дали говорить. В 6 часов вечера в тот день все уже было решено: его отправили в тюрьму, а через день — на эшафот