Дам 20 балів.Перепишіть, поставивши необхідні розділові знаки. Визначте зі скількох частин складається…

Допиши кінцівку тексту.

Текст: Горобець

Стає холодно. А свитеа на ньому сіренька, благенька, вітер подме, то ій крихітна спинка засвітиться, Але нічого! Стане ще холодніше, то знайде проворний горобчик, куди сховатися. А ще по двору стрибає, крихти збирає. Як надзьобаєтся, то і тепліше йому стане.

Спишіть речення, розставляючи розділові знаки. Дієприкметникові звороти підкресліть як члени речення, позначте означувані слова.
1.Небо збіліле від спеки вже сивіє мов попеліє (Леся Українка).

2. Через двадцять років після смерті Тараса Шевченка музей

створений на Чернечій горі гостинно відчинив двері для

перших відвідувачів. 3. Крива похилена хатинка з чорною

стріхою і білими стінами стояла поміж закинутих із забитими

вікнами осель (М. Коцюбинський). 4. За горами гори хмарою

повиті засіяні горем кровію политі (Т. Шевченко). 5. А за

річкою попід кучерявим зеленим лісом височіла гора вкрита

розкішними килимами ярини (За М. Коцюбинським). 6.

Несподівано на вулицю вилетіли довгі санки запряжені парою

коней (О. Копиленко). 7. Вийди коханая працею зморена хоч на хвилиночку в гай (М. Старицький)​

Запишіть речення, розставляючи, якщо потрібно, розділові

знаки. Підкресліть однорідні члени речення як член речення.

1. А над струмком дрімала жовто-зелена тиша осені й наче уві сні

ронила листя.

2. Він уже не раз бігав із Настечкою і на річку і на луги і в поле

зустрічати весну.

3. Зрідка видніються над ковилами кущі верблюдки кермена та

кураю.

4. І пливуть тоненькими поплутаними струмочками не то думи не то

мрії.

5. Не тільки клен має міцну деревину з красивим малюнком а й

горобина.​

Спишіть речення, знайдіть у них дієприслівники доконаного та недоконаного виду виду. Над кожним дієприслівником надпишіть його вид та визначте синтаксичну роль 1. Поруч дзюркотів ясний струмок, стрибаючи по зеленім, оброслім мохом камінню (О. Гончар). 2. І радо п’є, здригаючись од щастя, земля краплини свіжі та сріблясті (М. Рильський). 3. Умившись, дядько надівав чисту сорочку й сідав до столу (Григір Тютюнник). 4. Ви потихеньку пливтимете Сіверським Дінцем, милуючись чудесними краєвидами (За Остапом Вишнею). 5. Присівши на пеньку серед поляни, я розглядав чудовисько туманне (М. Рильський).​

Переписати речення, розставити розділові знаки, вставити пропущені букви; знайти слова з помилками, виправити їх і написати (зразу) правильно. Злітає листя із дібров і матиринка відцвітає. В силі тому вдова жила а у вдови дочка росла. Село моє незнамените та вдача горда у села. Я вірю в крашчий час але душа болить. То шурхне щось ізбоку то захитаєцця береза то щось гукне. Чи вдарить смерть у сердце співом чи упаду в безодню я? Ось помандрують аж за синє море над смутком сіл високі журавлі і хтось останній на полі дооре вузеньку смушку вохкої землі. Дощу небуло а тільки були хмари. Десь коні ржуть і глухо грають сурми. За тополями сонце встає і зозуля кує правічна. Там трава голуба в золотючій росі і дівчата усі Афродіти. Вже стигнуть спасівки й ренет і місяць пресіда до столу. Ще холодом закуто віти клена й заметами занесено кущі. Можливо білка спалахне між віття та вивільга між віття заблещить. Ударив грім і зразу шкереберть пішло життя. Рвонулось дерево і брила піднялась. Дай людині владу і вона себе покаже. Шануй людей і тебе шануватимуть. Та раптом звінок і вже займається порожнеча. (166 слів)

ДОПОМОЖІТЬ БУДЬ ЛАСКА! переробіть речення так, щоб невідокремлені означення стали відокремленими і навпаки:

1. Над морем злітали чайки, шугали в голубому мареві білими крильми схожі на трепетні сторінки вихоплені з якоїсь книги чи власної пам’яті. 2. Зрідка зустрічалися низькорослі дубки кучерявилася чіпка унизана оранжевими ягодами шипшина ( l .4.) 3. І знову насувала віхола густа лапата і тепла (А. Хор.). 4. Сонце сідало за гору густо порослу золотим дроком і маслинами (Б. Янч.). 5.Він суворий і красивий стояв на кормі із веслом і дивився вперед поверх нас.

Спишіть, розставте розділові знаки. Виконайте синтаксичний
розбір двох речень на вибір.
У верховiттi високих дерев прогулювався вітер і
дерева горнулися одне
Одне до одного. Листок
перемовлявся з листком а їхні голоси глуховато
Відлунювали в товстелезних стовбурах.
І здавалось мені що в ті голоси й у той гул
услухається велика річка. Вона навіть перестала
текти у далекий світ зупинилася і завмерла.
Після вранішніх туманiв з глибин річки на небо
випливло сонце і листя дерев аж тремтіло від
пташиного щебету. (М. Слабошпицький)
Будь ласка!​ Дуже прошу

Спишіть речення, підкресліть однорідні означення однією лінією, а неоднорідні — двома. Вставте, де потрібно, пропущені букви. Поставте розділові знаки між однорідними означеннями. Прочитайте речення з правильною інтонацією.

1.Сіявся дрібнен.кий мокрий сніжок (В. Козаченко).
2. На городі поволі вм.рає, тліє яскрава літня зел.нь (В. Козаченко).
3. Мір.ади ро.кішних п’янющих пахощів були подолані всі: їх забив соло.кий запаморочливий дух матіоли (Ю. Смолич).
4. Могут.ній хор потрясав тихий прозорий спокій свіжого літн.юго дня (Ю. Смолич).
5. Над містом х.тают.ся бліді рожевуваті сутінки (В. Шевчук).
6. В.лика грізна тиша стоїть над степом (О. Гончар).
​

Запишіть текст, ставлячи прикметники у потрібній формі. Над кожним прикметником зазначте рід та відмінок. ДАЮ 64 БАЛЛА ! СРОЧНО

На ще (вогкий) пагорках, на схилах, зацвіли наші перші (весняний) квіти – мати-й-мачуха. В неї квітки (яскраво-жовтий), ніби краплини (вранішній) сонця. З-під (торішній) листя соромливо виставить свою (фіолетовий) квітку (волохатий) сон. Щоб не боятися нічного холоду, сон надів на себе цю (пухнастий) шубу.

Перепишіть речення, виправляючи

пунктуаційні помилки. Поясніть постановку

роділових знаків.

Сонце заходить, гори чорніють; пташечка тихне — поле німіє.

(Т. Шевченко)

Реве стогне хуртовина, котить верне полем, стоїть Катря серед

поля: дала сльозам волю. (Т. Шевченко)

Місяць зійшов; ніч тепла й тиха… От і Дніпро блищить синьою

хвилею; і човни по березі розкидані а там і перевіз, за малу

годинку перебігти можна — недалечко. (Марко Вовчок)

Спить маленький; матусину руку щільненько обняли рученята,

дрібнії перед ним красні мрії снуються легенько, невиразні,

але чарівнії. (Леся Українка)