Випиши дієслова, ужит в переносному значенні, Маленький веселий Вітер прилетів здалека. Він мчав наввипередки…

ускладненим відокремленою обставиною буде речення З моря вставала рожева зоря., якщо до нього додати
А усміхнена від ранкового теплого вітерцю​

Запишіть текст, розставте розділові знаки, підкресліть дієприслівникові звороти Летіла зозуля через сад куючи. Чи гадав той козаченько йдучи на чужину, що вернеться з його серця квітка на Вкраїну? І в давні линучи літа дзвенить легенда золота про Довбуша. Тече Десна ласкавиться ввібравши небеса. Гривасту хвилю розметав Дністер хитнувши кручами немов віками. Усі поспішають шукаючи щастя забувши, що щастя завжди лише в нас. Там б’ють клекочуть пороги здіймаючи піну до дна. I клени хиляться чекаючи весни. I зробившись рідним братом вітру простору і трав кидав я нудну роботу і в зелений степ тiкав.​

твір «Вітер з гаем розмовляє»з НЕ з прикметниками

Установіть відповідність:

просте: Вітер вірить мені і в дарунок посилає в пісні запах ніжного цвіту. складносурядне: Навіщо має битись серце, якщо його ніхто не чує. безсполучникове: Все море зараз спузирило, водою в ключі забило, Еней тут крикнув як на пуп.

складнопідрядне: Дерево стояло ще голе, однак на вітах його вже починалось пташине життя.

переказати текст!НЕ ПЕРЕПИСУВАТИ СРОЧНО ХЕЛП!

Я прокинувся вдосвіта від якогось невиразного

гулу.

Кинувся до вікна. Крізь світанковий морок побачив,

як гойдаються дерева під могутніми ударами

рвучкого вітру. Почув, як важко й нестримно

стугонить море. Уночі почався шторм.

Заснути я вже не міг. Я люблю море завжди, а

надто, коли воно штормить.

Одразу ж вирішив, що в школу виберуся з дому

раніше, щоб ще завернути до берега та помилуватися

штормом.

Ледве діждався, поки повставали тато й мама.

Мама почала готувати сніданок, але мені не

терпілось. Коли спішиш, то й п’ять хвилин здаються

тобі вічністю.

Під яскравим ранковим сонцем, під зовсім

чистим, без жодної хмаринки небом від берега і

до молочно-синьої смужки небосхилу гойдалося

море. Гналися одна за одною високі хвилі. Вода

була в одному місці темна, в другому — сіро-

зелена, а в третьому — чорно-синя. Коли по ній

пробігав дужий і пружний вітер, вона швидко

міняла свої кольори. Схоже було, ніби поверхня

води знизу, з самих морських глибин,

освітлюється різнобарвними вогнями.

Бувають шторми з чорним низьким небом, з

важкими кошлатими хмарами, з густими й

холодними дощами. Тоді море — темне, люте і

неприступне.

А це був сонячний шторм. Сонячний і іскристий.

Вода манила до себе. Хотілося роздягтись і кинутись

в оту веселу, дзвінку водоверть. Водночас два

предмети привернули мою увагу. Перший — то

парусник, що йшов з моря. Я впізнав парусно-моторну

шхуну «Зоря», вона часто погойдувалась у бухті на

якорі або на тросах біля причалу. Але зараз цей

парусник, немов велетенський птах з білими крилами,

стрімко мчав до берега. Вітер і хвилі гойдали його,

клали на обидва борти, він занурювався носом

глибоко у воду, провалювався серед хвиль так, що

було видно лише вершечок клівера, а згодом знову

вискакував на гребінь хвилі і линув-линув на всіх

парусах.

Друге, що привернуло мою увагу, був собака.

Великий каштановий собака з красивим пухнастим

хвостом. Він стояв на причалі і безвідривно дивився у

море, на парусник.

53. Переконайтеся в багатстві нашої мови. Перепишіть текст, послідовно заміню- ючи видiлене слово його синонімами, поданими в довідці. Який текст краще звучить? На море та землю спустився тихий вечір. Засвітилися вікна в будинках приморського міста. На маленькому острівку засвітився маяк. У небі засві- тилися зорі, а між ними засвітилися червоні й зелені вогники літака. На всіх кораблях у порту засвітилося електричне світло. Довідка: заблимав, заiскрилися, замитотіли, спалахнуло.​

Помогите пожалуйста

Списати, розставляючи розділові знаки. Підкреслити члени речення. Вказати, чим речення ускладнене.

1. Слова ті сміливі й пекучі здіймали в голові рої думок. 2. Осяяний сонцем перед нами розкрився зовсім новий світ . 3. На світі все знайдеш крім рідної матері. 4. В кімнаті не було ніяких меблів крім залізної шафи в кутку і письмового стола. 5. Озеро оточене густими кущами та високими вербами було не широке але довге в одному місці вузенькою протокою сполучалось з річкою.6. Видно, було вже пізно, бо ніде по хатах не світилося . 7. Сонце росло, росло, падало і тихо спускалось додолу. 8. Радість життя, сум, кохання — все це здавалося йому зараз незнайомим. 9. Над приморавськими лісами підіймалося сонце велике ласкаве . 10. О краю мій, в ті грізні зими завжди з тобою ми були . 11. Я пройшов пр.морськими стежками з пів/тисячі кілометрів не перест.ючи захоплюватися бач.ним навколо. 12. За винятком баби Оришки малий Чіпка нікого не любив.

Записати речення, розставити розділові знаки, позначити звертання – Зв., вставні слова – ВС). Скласти й записати два речення: одне зісловом луг у кличному відмінку; друге зі слово здається в ролі ВС. 

1. Ще недавно в небі синім пролітали журавлі а сьогодні в безгомінні ходить осінь по землі.

2. Обважніле гілля дерев зелень кущів картоплі  все ніби порозбухало водою.

3. У небі вітер кучерявий колише темную блакить і на землі гойдає трави і затихає й знов шумить.

4. У другій половині ночі шторм досяг великої сили і катастрофа здавалась декому неминучою.

5. Спиніться! Будь ласка спиніться! Навколо будь ласка скоріш подивіться.

Між частинами безсполучникового складного речення треба поставити тире (розділові знаки пропущено) Тріпотять на вітрі явори шурхотить і опадає листя. Нi таки прекрасний наш народ він і в горі гідність зберігає. Скрикне сова довго-довго луна не стихае. I пахло житом віяв з поля вітер. Срібно бриніло чаïне крило біле вітрило за обрій манило.
​

пж пж надо очень бистро!

Випишіть усі займенники з уривка поезії „Підкова” Ірини Жиленко. Провідміняйте один із них.

Була зима. Ішов зелений сніг.

За ним — рожевий. Потім — фіалковий.

І раптом протрюхикав на коні

Дідусь Мороз. І загубив підкову.

А я знайшла. Сказала їй: — Світи

тут, на вікні. Щоб все мені збулося! —

Зійшлися і роззявили роти

сімсот роззяв. Стоять вони і досі.

Круг них світився то зелений сніг,

то голубий, то ніжно-фіалковий.

Вони стояли вперто, день при дні, —зачарувала їх моя підкова.