Помогите пж срочно. Переказ оповідання «Усмішка»

Відповідь:
Люди збиралися в чергу затемна. Серед них опинився і маленький хлопчик, що дув на свої змерзлі від морозу долоні. Хтось із чоловіків заматюкався було на Тома, але інший, Грігсбі, заступився за хлопця, кажучи, що той має точно таке право стояти в черзі, як і всі.

Том сказав, що Вона посміхається і Грігсбі підтвердив це. Він сказав, що Вона дуже стара і їй більше чотирьохсот років, але все одно не справжня. І чоловік попередив хлопчика, щоб він не надумав кидати в Неї камінням. З цим було суворо.
Том запитав, навіщо всі зібралися, і Грігсбі сказав, що вся справа в ненависті, яку ці люди відчувають до цивілізації, яка зруйнувала міста бомбардуваннями, а поля зробила радіоактивними.
Чоловік нагадав Тому про свята, і хлопчик згадав, як палили і рвали книги, як розбивали останній дивом уцілілий автомобіль. Грігсбі сказав, що йому пощастило розбити скло, а ось його товаришеві дістався мотор. І розповів, як знищували останній завод, що випускав літаки, як потім підірвали разом склад боєприпасів і друкарню.
Том запитав, чи не повернеться цивілізація. Хтось роздратовано відповів, що вона нікому не потрібна, але інша людина, сказала, що цивілізація обов’язково повернеться, але буде мирною.

Нарешті, Том прийшов на головну площу і наблизився до обгородженого простору. Грігсбі квапив його, кажучи, що його черга плювати, але Том не міг плюнути. Як заворожений він дивився на портрет жінки, яка таємничо посміхалася йому. Хтось поруч сказав, що ця картина називається “Мона Ліза”.

Поліцейські оголосили, що в полудень портрет буде переданий жителям, щоб вони могли знищити його. І тут натовп прорвало. Перелякані люди кинулися вперед, і почали рвати і шматувати полотно. Том теж смикнув шматок тканини і впав. Потім кинувся бігти. Він біг довго, і тільки пізно ввечері був удома, де спали його рідні. Старший брат штовхнув його, адже йому довелося весь день одному корячиться на грядках, батько заматюкався.
Том півгодини лежав з заплющеними очима, а потім при світлі місяця подивився на затиснутий в руці шматок полотна. Там була посмішка, ласкава і добра. Том обережно згорнув тканину і сховав. Світ навколо був охоплений мовчанкою.

Пояснення:
Сподіваюся допоміг)