ЗНАЙТИ РЕЧЕННЯ,ЩО НЕ ВІДПОВІДАЮТЬ ТЕМІ ТЕКСТУ Найдавнішим головним узором українців є шапка.Узимку носили…

Складіть твір про головні убори українців на основі плану: 1.Вірування щодо носіння шапки 2.Важливість шапки для козака, а пізніше парубка й нареченого 3.кучма, старовинна форма шапки на Північній Україні 4.Літній Бриль

Перепишіть, розставляючи розділові знаки, де потрібно. Виділіть дієприкметникові звороти як члени речення. Позначте означуване слово. 1. У чистому плесі Дніпра люди прали вибілене на сонці полотно. 2. Дзюркотіння струмків нагадує звуки народжувані музичними інструментами. 3. На траві посивілій від туману блищать крапельки роси. 4. Люди жили в хатках плетених з очерету і вимащених глиною. 5. Укріплення складалося з кількох рядів зсунутих і скріплених між собою возів. 6. Ковані з міді прикраси відтворюють сцени з життя людей. 7. Озброєні металевою зброєю племена здобували перемогу. 8. Він помітив манюсіньку ямку сховану в густій траві і в ній затишне гніздечко. 9. На гілках червоніють налиті сонцем яблучка. 10. Освячена вода зберігалася в пляшечці заткнутій кукурудзяном качаном і не псувалас

Запишіть речення. Поставте, де потрібно, розділові знаки.

Всі люди стояли як укопані познімавши шапки. Жінка схрестивши руки на грудях боязко озирнулась. А в катразі прихилившись до дерева щось майструє дід. Він показав на підлітка, який відійшовши на сторону подивився трохи і зник. Пес дивився на малясник зосереджено, з поблисками жадоби в гаслих очах нашорошивши вуха.

ДОПОМОЖІТЬ БУДЬ ЛАСКА

Написати текст переказу наукового стилю

«Моральні стосунки в українській громаді»

Життя українських сільських громад ґрунтувалося на певній системі моральних стосунків. Такі стосунки виявлялися під час праці та відпочинку, у середовищі рідних та знайомих, а також серед чужих людей. Найбільше норми поведінки виявлялися у праці, а також під час спілкування у традиційних місцях: на вулицях, ярмарках, біля церкви, у крамниці, млині, кузні, на весіллях, хрестинах тощо. Тут можна було спостерігати стереотипи індивідуальної й колективної поведінки у ставленні до праці, до літніх людей, жінок, дітей. Місцем масових зустрічей була церква. Біля церкви відбувався обмін інформацією, обговорювалися господарські питання. Після богослужіння чоловіки збиралися перед церквою, щоб прослухати урядові накази або розпорядження сільського старости. Обговорення новин переносилося до корчми. Сюди в години дозвілля прямували чоловіки й жінки для спілкування зі знайомими чи приятелями. Тут відбувався обмін думками з різних питань, оцінювалися різні події. У корчмі з’ясовувалися стосунки між односельцями, вирішувалися суперечки, укладалися угоди. Групувалися тут, як і біля церкви, за віком. Молодь, як правило, сходилася під корчму для розваг. Колективне дозвілля на виду всього села давало можливість молодим із розмов старших дізнаватися про сучасне й минуле, засвоювати звичаї. Старше покоління, спостерігаючи за дозвіллям молоді, одержувало про дівчат та юнаків додаткову інформацію. Одночасно корчма була уособленням лиха. Лихварі, споюючи селян, розорювали їх, залишаючи без землі. Ядро сільської громади становили літні чоловіки — старійшини. Їх присутність була обов’язковою під час вирішення важливих громадських справ, особливо таких, що стосувалися суперечок за межу, спадок, власність. До старійшин зверталися як до знавців традицій села. Крім того, літні люди були носіями практичного досвіду: з ними радились, коли орати, сіяти, щодо якості грунту. Важлива роль належала старим людям у виховному процесі. Вважалося нормою, коли стороння літня людина робила зауваження юнакові чи підлітку за порушення спокою, за втручання у розмову старших тощо. Великою пошаною користувалися в громаді господарі похилого віку. Поняття «господар» у народному розумінні означало не тільки «заможний» чи «багач», а насамперед — поважний, чесний, досвідчений селянин, який мав землю, обійстя, а в громаді — славу добродія. Бабусі були носіями знань щодо господарювання, виховання дітей, хатніх занять. Дівчата переймали від них секрети ткання й вишивання, жінки — основи городництва, кулінарії, лікування. В Україні завжди цінували жінку-матір, жінку-трудівницю, і до розуміння цього дітей готували з раннього віку. Маті привчала дочку підтримувати лад у житлі, доглядати молодших членів сім’ї. майбутня жінка повинна була вміти виконувати всю хатню роботу, доглядати господарство, прясти й шити. Жіноча хазяйновитість і спритність у роботі цінувалися більше, ніж врода чи багатство. Стосунки в українській родині будувалися з урахуванням громадської думки. Для багатьох це був чи не найголовніший засіб впливу. Дуже часто страх громадського осуду скеровував поведінку жінки в сім’ї, де не було злагоди. Вона могла витримувати навіть побої, лише б не пустити неславу про свій дім, адже з повагою до її роду пов’язувалася подальша доля дітей. Про авторитет і місце української жінки в громаді свідчить той факт, що повсюдно на Україні ще у 15-18 ст. мали юридичну силу заповіти, складені не тільки чоловіками, а й жінками. Вдова була господинею в домі. Заступаючи покійного чоловіка в громаді, вона вирішувала спірні питання, укладала угоди , брала участь у народних сходах, маючи там право голосу. Кожній віковій групі громада неофіційно визначала межу її можливостей. Задавалася «програма» , яку можна окреслити так: спочатку — набратися розуму й досвіду, потім — створити сім’ю і господарство, далі — досягати матеріального добробуту. Для українських селян було характерним постійне намагання досягти вищого рівня в усіх ділянках життя. Найзаповітнішою мрією молодої людини було дорости до пори, коли з нею почнуть рахуватися старші. У щойно одружених парубків була своя мета — здобути серед односельців репутацію доброго господаря. У людей старших були свої орієнтири — одружити дітей, примножити успадковане від батьків, залишити добрий спомин у громаді. Формуючи взаємини між собою українські селяни завжди пам’ятали про досвід попередніх поколінь: «Так діди наші робили й нам веліли». Пам’ять роду, культ предків посідали в духовності українців чільне місце. Зламати звичаї, зганьбити пам’ять предків було, за народними переконаннями, найтяжчим гріхом.

ЗАПИТАННЯ ДО ТЕКСТУ

1. Що було місцем масових зібрань зустрічей людей ?

2. З чим в українській громаді оусоблювались корчма?

3. Яку роль відігравали старішини в сільській громаді?

4. Що цінувалось у жінках більше ніж врода та багатство?

5. Як ви розумієте поняття «культ предків?»

Допоможiть завдання до вправи. Дякую

Запишіть речення. Знайдіть однорідні члени речення і поставте пропущені розділові знаки. Обґрунтуйте їх вживання. Підкресліть однорідні члени речення відповідними лініями.

І. Все частіше то тамі то тут чувся веселий сміх (Ю. Збанацький). 2. Ні човна ні весел ні квіток ні співів, тільки сніг і вітер і весна (В. Сосюра). 3. Запахла осінь в’ялим тютюном та яблуками та тонким туманом (М Рильський). 4. Реве стогне хуртовина котить верне полем (Т. Шевченко). 5. Шумить і шепче і тривожить зрадливий дощ із-за кутка (М Рильський). 6. Вже відгукувався йому святковий гомін слов’янської столиці плескіт переможних знамен музика і сонце і квіти на майданах (О. Гончар). 1. Над широким Дніпром у промінні баакить і висока і тиха могила (В. Сосюра). 8. Усі заговорили про вчорашню війну як про щось давно минуле сповнене не стільки жахів як героїчних подвигів (Я. Пани). 9. Вожак тільки журно курликає над нашою хатою над селом чи над містом над полем чи над лісом (О. Сизоненко). 10. Тече вода в синє море та не витікає (Т. Шевченко)- 11. Думи українського народу, висловлені нашими геніями, ні в огні» не згоряють ані в воді не тонуть (Я. Тичино). 12. Він бачив себе коло вагонеток з цукром або біля апарата (М Коцюбинський). 13. Від чабанів пахло і вітром і сонцем запашними травами духмяним степовим зіллям (О. Гончар). 14. На ходу Соломія висмикувала стебло або корінь водорості (М Коцюбинський)

Спишіть речення, розставляючи розділові знаки. Дієприкметникові звороти підкресліть як члени речення, позначте означувані слова.
1.Небо збіліле від спеки вже сивіє мов попеліє (Леся Українка).

2. Через двадцять років після смерті Тараса Шевченка музей

створений на Чернечій горі гостинно відчинив двері для

перших відвідувачів. 3. Крива похилена хатинка з чорною

стріхою і білими стінами стояла поміж закинутих із забитими

вікнами осель (М. Коцюбинський). 4. За горами гори хмарою

повиті засіяні горем кровію политі (Т. Шевченко). 5. А за

річкою попід кучерявим зеленим лісом височіла гора вкрита

розкішними килимами ярини (За М. Коцюбинським). 6.

Несподівано на вулицю вилетіли довгі санки запряжені парою

коней (О. Копиленко). 7. Вийди коханая працею зморена хоч на хвилиночку в гай (М. Старицький)​

1. Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Здійнявся вітер.» обрати

А. тому люди застібнули пальта.

Б. та пішов дощ.

В. піднялася курява.

Г. почався дощ.

2. Визначте вид речень, пояснити коми (в дужках коло речення):

А. Ще день на настав, проте сонечко вже підіймається

Б. Сонечко підіймалося, й веселило, й сміялося.

В. Коли я розплющив очі, сонечко вже підіймалося.

Г. Хмара закрила сонце – і почалася злива.

3.Поставте правильно розділові знаки (якщо треба):

А. Дощ пройшов(?) і Київ зеленіє.

Б. Билося серце і гріла кров од передчуття чогось в житті радісного, могучого.

В. Батьківська хата завжди згадується, сниться а тепло спогадів не забувається і гріє.

СРОЧНО!ЧОЗІБРАТИ РЕЧЕННЯ ЗА ЧАСТИНАМИ МОВИ!ХОЧА Б ЩОСЬ! 1)Після обіду ніхто не полишив двору. 2)Жінки рівняли стелю, чоловіки носили заміс та тинькували, тобто штукатурити стіни.3)Німіло тіло,бо доводилося задирати голову,піднімати руки,і вони дедалі ставали тяжчими. 4)Жарти припинилися ,цінувалася кожна мить-сонце вже червоніло на заході.5) новобудову заквітчала донечка господарів ,першокласниця Юльця,бо,за традицією,квітці,панували чисті помисли,злагода і відчуття достатку.

Установіть відповідність між реченнями і розділовими знаками, якими слід виділити прикладку

1 тире;

2 дефіс;

3 лапки;

4 кома.

А Онде величається дуб велетень, усе ще вкритий золотом пожовклого листя. (О. Гончар)

Б Серед просторих мочаpів, облитий водами Горині i Bілії, лежав Острог столиця князя Василя Острозького. (А. Чайковський)

В Чимало статей про культуру й побут українського народу було опубліковано в журналі Основа. (3 niдручника)

Г За всесильним законом життя й моці народного духу говорилося й співалося про веселе й радісне. (О. Довженко)

Д Солов»ї нічні товариші мої у сад злетілись до вікна. (П. Воронько)

На сході понад ЗЕЛЕНИМ лісом небо було СИНЄ-СИНЄ, аж чорнувате, а на йому подекуди плавали НЕВЕЛИЧКІ червоні хмарочки, тліли й жевріли, неначе жар у ТЕМНИХ челюстях ВЕЧІРНЬОЮ добою. Гасло полум`я на заході, дотлівали червоні хмарки, займалися подекуди серед неба ЯСНІ зорі.Тінь простелювалась ЧОРНИМ сукном по селу, по садках та лісах. (За І. Нечуєм-Левицьким).

1.У СЕРЕДНЬОМУ роді в тексті вжито прикметник

А зелений

Б синій-синій

В вечірній

Г ясний

2. У МІСЦЕВОМУ відмінку в тексті вжито прикметник

А зелений

Б темний

В ясний

Г чорний

3. Прикметник НЕВЕЛИЧКІ ( перше речення тексту) виконує синтаксичну роль

А підмета

Б присудка

В означення

Г додатка