Ответ: першій половині XIX ст. в Галичині значного розвитку досягли прогресивні ідеї національно-визвольного руху, обумовлені завданнями того часу. Публіцисти і вчені виступали проти національного гноблення населення на Західній Україні. Складовою частиною суспільної боротьби першої половини XIX ст. став національний рух на Галичині. Ця книга є дослідженням одного з важливих питань історії України — національного руху українського народу Західної України. Джерело розраховане на науковців, викладачів і студентів історичних факультетів.
Другий міжнародний конгрес україністів (Львів, 22-28 серпня 1993 р.): доповіді і повідомлення. / Міжнародна асоціація україністів, Академія наук України. Частина I. Історія. — Львів, 1994 — 295 с.
Короткий виклад доповідей і повідомлень, виголошених на Другому міжнародному конгресі україністів, друкується за ухвалою Міжнародного оргкомітету конгресу і Національного оргкомітету.
До цього випуску увійшли матеріали , присвячені центральним проблемам української історії, соціальні і культурні процеси та розвиток модерної української нації у загальному контексті національно творчих процесів Центрально-Східної Європи у XIX ст.
В доповідях висвітлюється історія українського національного руху в Галичині. Зосереджено на трьох темах: культурна праця націоналізму, політизація націоналізму і соціальний склад Національних рухів.
Більшість текстів подається в авторській редакції.
Кугутяк Микола. Галичина: сторінки історії: нарис суспільно політичного руху (XIX ст. — 1939 р.) / М. Кугутяк — Івано-Франківськ, 1993 — 200 с.
У книзі висвітлено національне та державно-політичне відродження галицьких українців, їх звитяжну та драматичну боротьбу за визволення протягом XIX ст. — 1939 р.
Галичина — прадавня українська земля. Насильно відірвана від матері України поневолена протягом 600 років різними іноземними державами, вона зазнала нечуваного національного, релігійного і політичного гніту.
Автор описує проблему національного руху, складну історичну долю, розкриває процеси національно-політичного та державного відродження галицьких українців в першій половині XIX ст.
Нарис розрахований для вчителів, студентів, викладачів, усіх, кого цікавить історія краю.
Куций Іван. Українська науково-історична думка Галичини (1830-1894 рр.): рецепція національної історії / І. Куций — Тернопіль: Джура, 2006 — 219 с.
У монографії комплексно досліджено особливості сприйняття та інтерпретації національної історії у синтетично-узагальнюючих працях українських істориків Галичини 1830-х — 1894 рр. а також вплив цих науково-історичних інтерпретацій на процес національної самоідентифікації галицьких українців. Окреслено визначальні концепції, теорії та схеми національної історії, провідні тенденції розвитку тогочасної галицької історіографії. Висвітлено внесок провідних учених Галичини у Концептуально-ідейне осмислення національної історії.
Це видання рекомендовано науковцям, викладачам вузів, студентам суспільно-гуманітарних спеціальностей, усім, хто цікавиться українським національним рухом, історіографією та суспільно-політичною думкою.
Петраш. О. «Руська трійця:» М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький та їхні літературні послідовники / О. Петраш — 2-ге вид, допов. — Київ: Дніпро, 1986 — 230 с.
У книзі розповідається про громадянську та літературну діяльність у 30 — 40-х роках XIX ст., членів гуртка передової української молоді «Руська трійця» на чолі з Маркіяном Шашкевичем. Зосереджується увага на літературно-публіцистичній, фольклористичній діяльності провідних учасників гуртка.
Їх було троє:
Один з них — енергійний, наполегливий, сміливий, готовий на самопожертву, на подвиг… Це — Маркіян Шашкевич.
Другий — людина палкої вдачі, з широким польотом фантазії. Прагнув рішучих дій. Це — Іван Вагилевич.
Третій — ініціативний, діловий, працелюбний. Водночас — поміркований і обачний… Це — Яків Головацький.
Діячі «Руської трійці» виступили в літературі, як письменники-романтики, які стимулювали національно-визвольні рухи на початку ХІХ ст. в Західній Україні.
Ответ:
першій половині XIX ст. в Галичині значного розвитку досягли прогресивні ідеї національно-визвольного руху, обумовлені завданнями того часу. Публіцисти і вчені виступали проти національного гноблення населення на Західній Україні. Складовою частиною суспільної боротьби першої половини XIX ст. став національний рух на Галичині. Ця книга є дослідженням одного з важливих питань історії України — національного руху українського народу Західної України. Джерело розраховане на науковців, викладачів і студентів історичних факультетів.
Другий міжнародний конгрес україністів (Львів, 22-28 серпня 1993 р.): доповіді і повідомлення. / Міжнародна асоціація україністів, Академія наук України. Частина I. Історія. — Львів, 1994 — 295 с.
Короткий виклад доповідей і повідомлень, виголошених на Другому міжнародному конгресі україністів, друкується за ухвалою Міжнародного оргкомітету конгресу і Національного оргкомітету.
До цього випуску увійшли матеріали , присвячені центральним проблемам української історії, соціальні і культурні процеси та розвиток модерної української нації у загальному контексті національно творчих процесів Центрально-Східної Європи у XIX ст.
В доповідях висвітлюється історія українського національного руху в Галичині. Зосереджено на трьох темах: культурна праця націоналізму, політизація націоналізму і соціальний склад Національних рухів.
Більшість текстів подається в авторській редакції.
Рекомендовано доповіді науковцям, історикам, студентам вузів.
Кугутяк Микола. Галичина: сторінки історії: нарис суспільно політичного руху (XIX ст. — 1939 р.) / М. Кугутяк — Івано-Франківськ, 1993 — 200 с.
У книзі висвітлено національне та державно-політичне відродження галицьких українців, їх звитяжну та драматичну боротьбу за визволення протягом XIX ст. — 1939 р.
Галичина — прадавня українська земля. Насильно відірвана від матері України поневолена протягом 600 років різними іноземними державами, вона зазнала нечуваного національного, релігійного і політичного гніту.
Автор описує проблему національного руху, складну історичну долю, розкриває процеси національно-політичного та державного відродження галицьких українців в першій половині XIX ст.
Нарис розрахований для вчителів, студентів, викладачів, усіх, кого цікавить історія краю.
Куций Іван. Українська науково-історична думка Галичини (1830-1894 рр.): рецепція національної історії / І. Куций — Тернопіль: Джура, 2006 — 219 с.
У монографії комплексно досліджено особливості сприйняття та інтерпретації національної історії у синтетично-узагальнюючих працях українських істориків Галичини 1830-х — 1894 рр. а також вплив цих науково-історичних інтерпретацій на процес національної самоідентифікації галицьких українців. Окреслено визначальні концепції, теорії та схеми національної історії, провідні тенденції розвитку тогочасної галицької історіографії. Висвітлено внесок провідних учених Галичини у Концептуально-ідейне осмислення національної історії.
Це видання рекомендовано науковцям, викладачам вузів, студентам суспільно-гуманітарних спеціальностей, усім, хто цікавиться українським національним рухом, історіографією та суспільно-політичною думкою.
Петраш. О. «Руська трійця:» М. Шашкевич, І. Вагилевич, Я. Головацький та їхні літературні послідовники / О. Петраш — 2-ге вид, допов. — Київ: Дніпро, 1986 — 230 с.
У книзі розповідається про громадянську та літературну діяльність у 30 — 40-х роках XIX ст., членів гуртка передової української молоді «Руська трійця» на чолі з Маркіяном Шашкевичем. Зосереджується увага на літературно-публіцистичній, фольклористичній діяльності провідних учасників гуртка.
Їх було троє:
Один з них — енергійний, наполегливий, сміливий, готовий на самопожертву, на подвиг… Це — Маркіян Шашкевич.
Другий — людина палкої вдачі, з широким польотом фантазії. Прагнув рішучих дій. Це — Іван Вагилевич.
Третій — ініціативний, діловий, працелюбний. Водночас — поміркований і обачний… Це — Яків Головацький.
Діячі «Руської трійці» виступили в літературі, як письменники-романтики, які стимулювали національно-визвольні рухи на початку ХІХ ст. в Західній Україні.