-Що спільного та що відмінного мали греки та македонці? 10б

У статті наведені факти за і проти грецького походження стародавніх македонян. Вчені, дискутують про те, чи була Стародавня Македонія еллінською державою чи ні, посилаються як на свідчення античних авторів, так і на лінгвістичний матеріал. Жоден з доказів не є незаперечним, однак накопичений лінгвістичний та історичний матеріал дозволяє віднести македонян до грецької гілки народів, хоча ступінь їх близькості залишається нез’ясованим.

Зміст
1Аргументи прихильників близькості македонян до греків
1.1Давньогрецька література
1.2Геродот
1.3Гесіод
1.4Перси
1.5Страбон
1.6Тіт Лівій
1.7Плутарх
1.8Імена
1.9Написи
1.10Висловлювання сучасників
2Аргументи противників близькості македонян до греків
3Примітки
Аргументи прихильників близькості македонян до греків
Давньогрецька література
Див. також: Давньогрецька література
Діалог між афінянином і македонянином у комедії «Македоняни» (V століття до н. е., поет Страттіс) йде грецькою мовою. Географ Феофраст посилається на розмови з простими людьми з Македонії, драматург Евріпід жив і провів останні роки в Македонії. Грецькі п’єси грали в Македонії, зокрема п’єси Евріпіда «Архелай» і «Вакханки» вперше виконали на сцені в Діоні. Ніде немає згадок про серйозний мовний бар’єр, тільки рідкісні свідоцтва про відмінність у вимові. Македоняни замість придихового звуку φ [ph] вимовляли дзвінке β [b], наприклад Геродот зауважує:

«За словами македонян, поки фригійці /Φρύγες/ жили разом з ними в Європі, вони називалися брігійцями /Βρίγες/».
Геродот
Згідно з деякими тлумаченнями, Геродот вказує на дорійське походження македонян:

«Після вигнання з Гістіеотиди кадмейцями дорійці оселилися поблизу Підна і називалися тепер македнами. Звідси це плем’я знову переселилося до Дріопіди, а звідти насамперед у Пелопоннес, де і прийняло ім’я дорійців»[1].
Однак, існують різні трактування назви македни, яку не можна вважати звичайним синонімом грецького імені македонян[2]. Крім того можливий інший переклад наведеного фрагменту, згідно з яким «дорійці оселилися поблизу Підна в області, званій Македонією»[3].

В іншому місці Геродот стверджує, що принаймні правляча династія Македонії мала грецьке походження:

«А те, що ці македонські царі, нащадки Пердікки, — дійсно елліни, стверджують не тільки вони самі, але і я переконаний в цьому. Крім того, і судді Олімпійських змагань визнали це. Коли Александр забажав взяти участь у змаганнях і для цього прибув до Олімпії, то елліни, учасники змагань, вимагали його виключення. Ці змагання, говорили вони, для еллінів, а не для варварів. Александр натомість довів, що він аргосець, і судді визнали його еллінське походження»[4].
Історик Фукідід особисто відвідував Македонію наприкінці V століття до н. е. і не піддає сумніву еллінське походження (з Аргоса) македонських царів. Однак можна розглядати ті самі дані як аргумент проти еллінського походження македонян: сам факт, що еллінське походження династії приходилось доводити, означає, що приналежність династії, і тим більше самої Македонії, до еллінського світу зовсім не була для греків чимось очевидним. До того ж, як доказ цього походження у Геродота наводиться тільки легенда з досить казковим забарвленням про те, як у віддаленому минулому, внаслідок дуже незвичайних обставин, троє братів, вигнані з Аргоса, здобули македонський престол[5].

Що стосується Олімпійських змагань, існує епізод у промові Есхіна «Про злочинне посольство» (середина IV століття до н. е.), де македонян звинувачували в порушенні священного для всіх греків Олімпійського перемир’я. Македоняни, звичайно, варвари, оскільки порушили звичай, але ще дивнішим було б звинувачувати у святотатстві дійсних варварів. За Александра Великого (328 до н. е.) вже навіть прості македоняни відзначені серед переможців Олімпіад.

Гесіод
Поет Гесіод (VIII—VII століття до н. е.) у «Каталозі жінок» в міфічному викладі вказує на спорідненість македонян і фессалійців (плем’я магнетів):

«Фія, що прийняла зачаття від радісногромового Зевса,
Двоє синів народила: Македон конеборний з Магнетом,
В Пієрійському краю мешкали біля Олімпу».

За Гесіодом прабатьками основних грецьких племен був Еллін, брат Фії. Зовсім відмінні від греків народи походили від каменів, що кидаються прабатьком людства Девкаліоном, батьком Елліна і Фії.

Грецький історик Гелланік відвідав Македонію в V столітті до н. е. і вивів македонян нащадками міфічного Еола, прабатька еолійців та сина Елліна. Іншим сином Елліна був Дор, прабатько дорійців. Мабуть, якщо навіть відмінності у мові й існували, то не настільки великі, щоб змусити засумніватися історика в грецьких коренях македонян.

Перси
Перси в 492 році до н. е. (доба правління Дарія I) іменували македонян греками в капелюхах від сонця (Yaunâ takabarâ, Yaunâ — походить від назви греків-іонійців, що жили в Малій Азії), що засвідчено в давньоперсидському написі про племена, підвладні Дарію. Македоняни носили національні широкополі капелюхи, кавси, а інших відмінностей від греків перси, вірогідно, не помічали.