ДАЮ 50 БАЛЛОВ!
1. Укажіть складне безсполучникове речення.
А. Взагалі у нас, тварин, інтуїція значно сильніша, ніж у людей.
Б. Хлопці, скам’янівши від несподіванки, мовчки дивились один на одного.
В. За звичаєм, сьогодні справа повинна була остаточно вирішитися.
Г. Клімат жахливий, там довго ніхто не витримує.
2. Укажіть складне безсполучникове речення.
А. Світло раптово згасло, тільки тупіт і вереск лунали в темряві.
Б. Жінка внесла знадвору сирої мерзлої риби і, поклавши її перед гостями, стала готувати чай.
В. Кожен з них, спритно відшукавши своїх оленів, прив’язував їх до віжок.
Г. Трохи вище по течії, в шістдесяти кроках від нього, на мілкому перекаті стояв, звівшись на задні ноги, великий чорний ведмідь.
3. Укажіть складне безсполучникове речення.
А. Через десять хвилин він сидів на сірому вогкому камені під прямовисними, як стіна, важкими сивими скелями.
Б. Сонце зайшло, в повітрі стало холодніше, берег облямувався тонкими крижаними пластинками.
В. Він лежав нерухомо, прислухаючись до куль, аж доки прийшла допомога.
Г. Треба дивитись на річку і розуміти, чому вона тече.
4. Укажіть складне безсполучникове речення.
А. Корабель скидався на казковий, хоч ще був недобудований.
Б. Раптом річка круто повернула вбік, хлопці виїхали за кам’яний виступ і побачили три юрти.
В. Їй було легко й радісно, коли вона бігла стежечкою між високої трави до хати.
Г. Ніщо мене не хвилювало, бо я не знав іншого життя.
5. Укажіть складне безсполучникове речення.
А. Тут ліс порідшав, модрини, не захищені від вітру, були низенькі і покривлені.
Б. Коли вони їхали сюди вантажівкою, вона усі очі видивила, але нікого живого не побачила.
В. Можеш просити в мене нагороду, а гроші тобі заплатять окремо.
Г. Прекрасна людина, коли працює.
6. Укажіть складне безсполучникове речення.
А. На чільному місці сидить дід Лука, весь висохлий, з сивою, аж пожовклою,
бородою, із запалими очима, як у святого на образі в церкві.
Б. Природа, осяяна промінням весняного сонця, буяла зеленню трав, вогнистими квітами кульбаби.
В. Вже зовсім стемніло, всі четверо сиділи коло вогнища, кожен думаючи про своє.
Г. Я помахав рукою, дивлячись вслід машині, потім з новою силою взявся за писання.
7. Усі речення складні безсполучникові, ОКРІМ
А. Плакали жінки, сумно кректали старики, мовчала похмуро молодь.
Б. Думав, шукав, бився над розв’язанням складного завдання, інколи втрачаючи віру.
В. За будиночком цвіли яблуні і груші, їх ніжний аромат наповнював усе навколо.
Г. Свідомість того, що я виконав свій обов’язок, наповнювала мене радістю.
8. Усі речення складні безсполучникові, ОКРІМ
А. Гули бджоли, зеленіла трава, цвірінькали птахи, собаки у дворі не було.
Б. Минали години, місто поволі засинало.
В. Хмара снігу сипнула в печеру, задзижчали осколки, печеру заповнив жовтий їдкий
дим. Г. Зненацька я побачив, як щось руде метнулося з осоки і, промайнувши у повітрі, упало недалеко від бугая,
9. Усі речення складні безсполучникові, ОКРІМ
А. Минав день за днем, кінчилось літо, настала осінь.
Б. Плазуна полярна береза стелиться по горбах і болотах, в долинах річок і ручаїв
ростуть кущі лози, вільшини і топольника.
В. Злякано озираючись, він кидався туди й сюди, не знаючи, що робити.
Г. Олівець лежав на столі, тут же блокнот.
10. Усі речення складні безсполучникові, ОКРІМ
А. Вони пішли, і я залишився сам.
Б. Колись я розповім тобі історію свого життя, тоді ти мене зрозумієш.
В. Тисячі гусей, прилітають з теплих країв, вони виводять гусенят у долині.
Г. У липні ночі зовсім світлі, в ясну погоду навіть опівночі можна читати без лампи.
11. Усі речення складні безсполучникові, ОКРІМ
А. Не турбуйся про мене: я вмію давати собі раду.
Б. Злодій відскочив від води і, кинувши підсаку в траву, пішов до другого ставочка.
В. Тесляр зробив мені клітку, я посадив туди пташку, поклав трави і накришив хліба.
Г. Тут частенько вже в серпні бувають морози, інколи навіть випадає сніг.
12. Усі речення складні безсполучникові, ОКРІМ
А. У пічці яскраво горіли підсохлі тріски, в повітрі тхнуло паленим пір’ям.
Б. Незабаром пішла крига на річках, з’явилися перші гості з півдня білі полярні
куріпки.
В. Я сидів на своєму посту, дивився в воду і розмірковував на філософські теми.
Г. Тут на столі лежали товсті і тоненькі книжки, на полицях розташувалися колби, пляшки, баночки, коробочки з ліками.
Відповідь:
Пояснення: Був собі вʼяз. Звичайний вʼяз, привезений багато років тому з якогось гаю і посаджений на наш двір. Старі пожильці памʼятають його ще підлітком, а тепер — це красень дідуган. Зі своїм гіллям він затінив мало не все подвірʼя.
На вʼязі стояла лавочка, і на ній можна було однаково добре спочити в літній духмяній вечірці чи прохолодному ранку. Вʼяз мовби підкреслював вічність життя, і хоч яке б горе чи радість траплялися в будинку, він не був байдужий до того. Вʼяз разом із усіма печалився і радів — він знав усі родинні секрети, і не однієї сімʼї, а багатьох сімей, які здавна жили в нашому будинку. Скільки людських сварок і скільки гарячих любовних історій переслухав він за свій вік!
Синтаксичні ролі самостійних частин мови:
Вʼяз — підмет;
лавочка — підмет;
він — присудок;
він — підмет;
він — присудок;
він — підмет;
він — присудок;
він — підмет;
він — присудок;
він — підмет;
він — присудок;
він — підмет;
він — присудок;
він — підмет;
він — присудок.
Прийменники «з», «на», «в», «зі», «до» вжиті з дієсловами «посаджений», «стояла», «підкреслював», «жили» вказують на місце дії.