Пунктуаційний практикум • Розставте розділові знаки, поясніть свій вибір. творчість). 2. Життя що стерняста…

-Перепишіть, розкриваючи дужки. Поясніть уживання не, ні зі словами.1. (Не) до жартів рибі, коли і під жабри
зачепили (Народна творчість). 2. Хто (не) робить, той (не) помиляється (Народна творчість). 3. Хай розквітне
веселково у (не) виданій красі наша мова калинова, (на) че сонце у росі (П. Тичина). 4. Слово, моя ти єдиная
зброє, ми (не) повинні загинуть обоє (Леся Українка). 5. Ми — (не) безліч стандартних «я», а безліч всесвітів
різних (В. Симоненко). б. Шкода краси, де розуму (не) має (Народна творчість). 7. (Ні) (3) ким (не) говорив, (ні)
(до) кого (не) ходив (Гр. Тютюнник). 8. (Не) легко бути людиною (Л. Первомайський). 9. Краса
відображення земного у (не) земному дзеркалі душі (1
) Жиленко). 10. Холодні зірки мерехтіли в темному небі, і
(не) скінченний Чумацький Шлях простягся у вічність (О. Довженко). 11. Ми (ні) коли (не) скаржилися, доля
наша завжди була (не) легка, але наша, наша, (ні) (В) кого (не) позичена, (не) дарована ніким, (ні) (в) кого (не)
просили, самі виривали власними руками і (не) хочемо іншої, (не) зміняємо на іншу (П. Загребельний). 12. Хто
(не) жив посеред бурі, той ціни (не) знає силі, той (не) знає, як людині боротьба і праця милі (Леся Українка).-
Виконайте завдання онлайн​

Накресли схеми складнопідрядних речень, визнач їхні типи 1. Витри піт солоний із чола і трудись, забувши про утому, бо людина ціниться по тому, чи вона зробила, що могла (М. Луків). 2. Пишіть листи і надсилайте вчасно, коли їх ждуть далекі адресати, коли є час, коли немає часу і коли навіть ні про що писати (Л. Костенко). 3. Лиш той гідний світлого майбутнього, хто свято шанує минуле, хто пишається героїчною історією свого народу, хто все робить для того, щоб сучасне було не менш славне, щоб вписалося воно золотими сторінками на скрижалі історії (І. Цюпа). 4. Як би ми з тобою не говорили, все рівно не зрозуміємо один одного, бо говоримо на різних мовах (Г. Тютюнник). 5. Страшні слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись, коли не знаєш, з чого їх почать, бо всі слова були уже чиїмись (Л. Костенко). 6. Аби втратити віру до людини, не потрібно, щоб вона двічі обдурила вас (І. Вільде). 7. Коли мені не дано крил міцних, щоб я могла орлицею підбитись геть високо понад найвищі гори, то прагну я собі потоків сліз нестриманих, раптових, шо рвуться з глибини самого серця джерелами живущої води (Леся Українка). 8. Ріка шумить, мов млин, що мрії меле (Б.-І. Антонич).​

5. Розставити розділові знаки, підкреслити граматичні основи в складних реченнях

Ви чули як шумлять бори у вересневі вечори. Ясен листя осипає і дуб нахмурений стоїть.

6.Списати речення з прямою мовою, розставити розділові знаки, побудувати схеми:

Гостям українці кажуть Ласкаво просимо!  Над усе бережи честь! часто повторювали козаки.

7.Виписати спочатку власне українські слова, а потім слова іншомовного походження

Багаття, математика, кипарис, мрія, жовтень, таксі, бульйон, безумовно, парус, багаття.

8. Уставити , де треба, пропущені літери

Брут.о, коміс.ія, ап.арат, Ген.адій, крос.ворд, віл.а, мадон.а, груп.овий, хоб.і, трас.а, гол.андець.

9. Виписати у дві колонки слова іншомовного походження:

                  з м»яким знаком                       з апострофом

П.єса, вол.єр,  прем.єра, грил.яж, кар.єра, , шампін.йон, біл.ярд, ін.єкція, бультер.єр, ател.є.

10. До слів-архаїзмів дібрати загальновживані слова:

Глас — ., рать — .,   зигзиця — .,  десниця — .,  свічадо — .,  рало — .,  піїт — .,  уста — . , цирульник -.

11. Випишіть стилістично забарвлені слова:

Дорога, спортклуб, ледащо, дивитися, вранці, монітор, низький, загальнонародний, префікс, довідка.

12. Пояснити значення фразеологізмів і їхнє джерело походження:

Передати куті меду — ., вавилонське стовпотворінння — ., гордіїв вузол -., Борітеся — поборете! -.,

ще й кіт не валявся — ., хліб-сіль -., знімати стружку -., тридесяте царство -., дрижаків упіймати

ВЫ МОЯ ПОСЛЕДНИЯ НАДЕЖДА,ДАМ ВСЕ БАЛЛЫ

помогите пожалуйста!

1.Укажіть рядок дієслів наказового способу:

А) сідай, скажемо, листуватися, вибачте

Б) плекаймо, почекаймо, дихаймо, нахмарилося

В) напишімо, стривайте, не журися, пообідаймо

Г) згляньтеся, покращало, сходив би, бійтеся

2.Укажіть рядок дієслів, що належать до II дієвідміни:

А) вишивати, вирізнятися, хитати, читати

Б) учити, говорити, шумить, летіти

В) полоти, миритися, боротися, думати

Г) загорітися, міркувати, їхати, пекти

3.Укажіть рядок, у якому дієприкметник з НЕ треба писати окремо:

А) Не/перевірений твір учня.

Б)Своєчасно не/завершена робота.

В) Не/завершена розмова друзів.

Г)Не/скошена трава.

4. Дієприслівники одного виду подано в рядку:

А) розірвавши, покохавши, радіючи

Б) перекладаючи, переконавши, пронісши

В) існуючи, атакуючи, позичивши

Г) сказавши, побіливши, зрозумівши

5. Укажіть рядок, у якому в процесі творення простої форми вищого ступеня порівняння прислівника відбувається чергування:

А) низько, ясно

Б) швидко, мудро

В) вузько, дорого

Г) легко, темно

6. Укажіть прийменник, утворений поєднанням непохідних прийменників:

А) піді

Б) у середині

В) поміж

Г) біля

7. Укажіть сурядний сполучник:

А) щоб

Б) але

В) аби

Г) коли

8. Укажіть частку, яка утворює форми умовного способу дієслів:

А) хай

Б) нехай

В) би

Г) не

9. ( 1 бал). Запишіть відповідно до правопису : будь/коли, як/не/будь, аби/то, до/речі, за/для, з/по/між, у/ві/сні, не/мов/би/то.

10. (1 бал). Запишіть, розкриваючи дужки:

Вечір (у/в)місті, живе (у/в) Одесі, зайшла (у/в)свій будинок, пішла (у/в) село, човен (у/в)очереті, працював (у/в) Умані

11. (2 бали ). Спишіть речення, поставивши розділові знаки.

Максим і Миколка сиділи на березі звісивши ноги і стежачи за вудочками тихо розмовляли.

Українська сорочка вишита вручну оздоблена орнаментом символізує щедрість і гостинність нашого народу.

12. ( 4 бали ). Складіть і запишіть 4 речення з поданими словосполученнями: оспіваний у піснях, оповитий славою, читаючи книги, допомагаючи мамі.

Розставити розділові знаки .

1.Володимир Мономах мудро радив Не забувайте того доброго що вмієте а чого не вмієте того навчайтеся.

2. Продовжуйте будь ласка попросив агроном юнака.

3. Людство писав М.Рильський ніколи не мовчить.

4. О.Гончар писав що хто зневажливо ставиться до рідної мови не може й сам викликати повагу до себе.

5. Ліна Костенко в романі «Берестечко писала

Не допускай такої мислі

Що Бог дарує нам неласку.

Життя людського кроки стислі.

Немає часу на поразку.

6.Продавці мають запропонувати альтернативу поліетиленовим пакетам зазначає розробник а далі пропонує Це можуть бути біологічні полімерні чи паперові пакунки багаторазові торбинки тощо.

7. Учися серденько колись з нас будуть люди ти сказала.

8. Скажу я Разом плачмо брате мій!

9. Татусю, що таке діалог

Це синку розмова двох людей

Ага це тоді коли ти розмовляєш з мамою.

О ні! То вже монолог мами.

10. А може, краще молоком кепкує Олег У твоєму віці я пив молоко замість води.

11.Святослав Вакарчук повідав що на творчість його надихають і люди і події.

12.Скільки зла таїться всередині за гарною подобою : гадюка ховається в траві. Г .Сковорода

Бережімо нашу мову

Ми не/глухі але не/дочуваємо. Не/дочуваємо м(е/и)лодії наш(е/)ї мови. Ми не/сліпі але не/добачаємо. Не/добачаємо краси наш(е/)ї мови. Ми не/німкуваті. Але те, що ми промовляємо, таке не/оковирне не/зграбне й чуж(е/)нец.ке, що його аж ні/як не/можна назвати україн.с.кою мовою. Радше сказати, що це українс.ко/російс.кий мішанец.

Олександра Сербен.с.ка називала мову тілом думки. І не/однієї людини а цілого народу. То яке/ж віками (з/с)бол(е/и)н.е (з/с)каліч(е/и)н.е тіло наш(е/о)ї думки! Воно р.ясно всіян…е вира(з/с)ками суржику покруч(е/и)н.е бе(з/с)жально побите.

Постає питан.я: як видалити не/зугарних зайд, як позбутися цих зло/якіс.них позичок, що нів(е/и)люють, по/справжньому (з/с)потворюють сказан.е? Як зробити, що/б нашу україн.с.ку можн(a/o) було почути на/справді, збагнути не/скінчен. ість Її космосу? Що/б образ україн.ця чи українки ні/кому й ні/коли не/кортіло ототожнювати з пр(е/и)шелепкуватими півторадурками на/кшталт усіляких вєрок із Їхнім масним гумором простакуватою інтонацією та зд(е/и)градован ою напів/мовніст.ю.

ДОПОМОЖІТЬ БУДЬ ЛАСКА

Написати текст переказу наукового стилю

«Моральні стосунки в українській громаді»

Життя українських сільських громад ґрунтувалося на певній системі моральних стосунків. Такі стосунки виявлялися під час праці та відпочинку, у середовищі рідних та знайомих, а також серед чужих людей. Найбільше норми поведінки виявлялися у праці, а також під час спілкування у традиційних місцях: на вулицях, ярмарках, біля церкви, у крамниці, млині, кузні, на весіллях, хрестинах тощо. Тут можна було спостерігати стереотипи індивідуальної й колективної поведінки у ставленні до праці, до літніх людей, жінок, дітей. Місцем масових зустрічей була церква. Біля церкви відбувався обмін інформацією, обговорювалися господарські питання. Після богослужіння чоловіки збиралися перед церквою, щоб прослухати урядові накази або розпорядження сільського старости. Обговорення новин переносилося до корчми. Сюди в години дозвілля прямували чоловіки й жінки для спілкування зі знайомими чи приятелями. Тут відбувався обмін думками з різних питань, оцінювалися різні події. У корчмі з’ясовувалися стосунки між односельцями, вирішувалися суперечки, укладалися угоди. Групувалися тут, як і біля церкви, за віком. Молодь, як правило, сходилася під корчму для розваг. Колективне дозвілля на виду всього села давало можливість молодим із розмов старших дізнаватися про сучасне й минуле, засвоювати звичаї. Старше покоління, спостерігаючи за дозвіллям молоді, одержувало про дівчат та юнаків додаткову інформацію. Одночасно корчма була уособленням лиха. Лихварі, споюючи селян, розорювали їх, залишаючи без землі. Ядро сільської громади становили літні чоловіки — старійшини. Їх присутність була обов’язковою під час вирішення важливих громадських справ, особливо таких, що стосувалися суперечок за межу, спадок, власність. До старійшин зверталися як до знавців традицій села. Крім того, літні люди були носіями практичного досвіду: з ними радились, коли орати, сіяти, щодо якості грунту. Важлива роль належала старим людям у виховному процесі. Вважалося нормою, коли стороння літня людина робила зауваження юнакові чи підлітку за порушення спокою, за втручання у розмову старших тощо. Великою пошаною користувалися в громаді господарі похилого віку. Поняття «господар» у народному розумінні означало не тільки «заможний» чи «багач», а насамперед — поважний, чесний, досвідчений селянин, який мав землю, обійстя, а в громаді — славу добродія. Бабусі були носіями знань щодо господарювання, виховання дітей, хатніх занять. Дівчата переймали від них секрети ткання й вишивання, жінки — основи городництва, кулінарії, лікування. В Україні завжди цінували жінку-матір, жінку-трудівницю, і до розуміння цього дітей готували з раннього віку. Маті привчала дочку підтримувати лад у житлі, доглядати молодших членів сім’ї. майбутня жінка повинна була вміти виконувати всю хатню роботу, доглядати господарство, прясти й шити. Жіноча хазяйновитість і спритність у роботі цінувалися більше, ніж врода чи багатство. Стосунки в українській родині будувалися з урахуванням громадської думки. Для багатьох це був чи не найголовніший засіб впливу. Дуже часто страх громадського осуду скеровував поведінку жінки в сім’ї, де не було злагоди. Вона могла витримувати навіть побої, лише б не пустити неславу про свій дім, адже з повагою до її роду пов’язувалася подальша доля дітей. Про авторитет і місце української жінки в громаді свідчить той факт, що повсюдно на Україні ще у 15-18 ст. мали юридичну силу заповіти, складені не тільки чоловіками, а й жінками. Вдова була господинею в домі. Заступаючи покійного чоловіка в громаді, вона вирішувала спірні питання, укладала угоди , брала участь у народних сходах, маючи там право голосу. Кожній віковій групі громада неофіційно визначала межу її можливостей. Задавалася «програма» , яку можна окреслити так: спочатку — набратися розуму й досвіду, потім — створити сім’ю і господарство, далі — досягати матеріального добробуту. Для українських селян було характерним постійне намагання досягти вищого рівня в усіх ділянках життя. Найзаповітнішою мрією молодої людини було дорости до пори, коли з нею почнуть рахуватися старші. У щойно одружених парубків була своя мета — здобути серед односельців репутацію доброго господаря. У людей старших були свої орієнтири — одружити дітей, примножити успадковане від батьків, залишити добрий спомин у громаді. Формуючи взаємини між собою українські селяни завжди пам’ятали про досвід попередніх поколінь: «Так діди наші робили й нам веліли». Пам’ять роду, культ предків посідали в духовності українців чільне місце. Зламати звичаї, зганьбити пам’ять предків було, за народними переконаннями, найтяжчим гріхом.

ЗАПИТАННЯ ДО ТЕКСТУ

1. Що було місцем масових зібрань зустрічей людей ?

2. З чим в українській громаді оусоблювались корчма?

3. Яку роль відігравали старішини в сільській громаді?

4. Що цінувалось у жінках більше ніж врода та багатство?

5. Як ви розумієте поняття «культ предків?»

1)Складним є речення в рядку

Виберіть одну відповідь:

Над широкими сіножатями, над зеленими ярами встав легесенький туман.

По садах пустинних їде гордовито осінь жовтокоса на баскім коні.

Тепла липнева ніч пролітає садками, посадками, скиртами в полях.

Українська мова мене не тільки вабить як письменника, вона дивує й захоплює.

2)Односкладним простим реченням з головним членом, вираженим присудком, є речення

Виберіть одну відповідь:

Так ніхто ще не вірив у мене!

Серед лісу ставок, очеретом з одного боку прикрашений.

Ніхто ніде не гомонів.

Все віддав би, що жить осталось, за гарячий дотик руки.

3)Непоширеним є речення в рядку

Виберіть одну відповідь:

Між коморою та будиночком ворота й хвіртка.

Хмельницький був іншої думки.

Хліб і рушник – одвічні людські символи.

На південь стікає зоряна імла Чумацького Шляху.

4)Прочитай текст і виконай завдання.

(1) Земля дитинства, стежки ранньої юності! (2) Кому не снилися вони в далеких мандрівках, хто не відчував їхнього поклику, чия чутлива душа не прагла повернутися на схилі літ у чарівну казку дитинства. (3) Усе, як сказав один з філософів, скороминуще в цьому світі. (4) Але чи так уже й все – пам’ять, якщо вона не полишає людину, не робить її забудькуватою, неодмінно житиме отим далеким спогадом дитинства. (5) І чим далі людина відпливає роками, тим більшатиме тяга до нього.

Познач просте речення.

Виберіть одну відповідь:

(5)

(3)

(1)

(4)

5)Прочитай текст і виконай завдання.

(1) Вишитий рушник створював настрій, формував естетичні смаки, був узірцем людської працьовитості. (2) Він пройшов крізь віки, він і нині усимволізовує чистоту почуттів. (3) Хліб-сіль на вишитому рушникові були високою ознакою гостинності українського, як і інших сусідніх народів. (4) Кожному, хто приходив з чистими помислами, підносили цю давню слов’янську святиню. (5) Цей звичай пройшов віки, став доброю традицією в наш час.

Познач прості речення

Виберіть одну відповідь:

a. (3), (4), (5)

b. (2), (4), (5)

c. (1), (2), (5)

d. (1), (3), (5)

Дуже треба, будь ласка, без пояснення

.

ВПРАВА 196. Прочитайте речення. Підкресліть лише прості дієслівні присудки і визначте спо-

1. Скресання криги — завжди свято для дітвори і тривога для матерів (М. Стельмах). 2. Все було

тут незвичне: і безмежжя просторів, і виття хуртовини вночі, і здичавлений вигляд залоги, що повер-

талася з мурів фортеці в намерзах снігу, кутаючись у баранячі та вовчі шкури до п’ят (В. Малик).

3. Праця — це основа людського життя і культури (А. Макаренко). 4. Буду мріяти й жити на крилах

надій (Д. Луценко). 5. A Рось кипіла в кам’яному ложі, між голих віт кричало вороння, і дві вербички

стали на сторожі, щоб ту могилу час не зарівняв (Л. Костенко). 6. Будуть груди пекти ті залишені в

полі гранати, те покиддя війни на грузьких слідах череди (Л. Костенко). 7. Вітчизна в нас одна

(М. Рильський). 8. Я вибрала долю собі сама, і що зі мною не станеться, у мене жодних претензій нема

до Долі, моєї обраниці (Л. Костенко).

СРЧНО

1. Художній засіб у творі «Любіть Україну!»:

а) гіпербола;

б) анафора;

в) антитеза;

г) епітет.

2. Україну В.Сосюра називає:

а) могутньою;

б) великою;

в) радісною;

г) вишневою.

3. «Всім серцем любіть Україну свою,— і вічні ми будемо з нею». Дані рядки в композиційній будові твору є:

а) експозицією;

б) кульмінацію;

в) зав’язкою;

г) розв’язкою.

4. Жанр лірики «Васильки»:

а) інтимна;

б) пейзажна;

в) філософська;

г) громадянська.

5. У невідомий час летять( поезія « Васильки»):

а) незабутні роки;

б) щасливі хвилини;

в) хмарки;

г) журавлі.

6. Другий, невідомий час буде сповнений ( поезія « Васильки») :

а) радістю;

б) привітом;

в) бадьористю;

г) золотом.

7.8.Визначити художні засоби поезії «З дитинства: Дощ»

1. Епітети

2. Порівняння

3. Інверсія

4. Метафори

5. Фразеологізм

6. Анафора

А. невеличка (річка), рудобокі (корови)

Б. як птах, як річка, як гніздо

В. вплетена річка невеличка

Г. зелена волосся дощу небо вплетене і плете

Д. весь до нитки

Е. хто пасеться, хто набігається, хто нахитається

9.10. Доведіть, що мова — це засіб спілкування. Як В. Голобородько ставиться до мови у своїй поезії?( 3 речення).

11. 12.Визначити художні засоби поезії «З дитинства: Дощ»

1. Епітети

2. Порівняння

3. Інверсія

4. Метафори

5. Фразеологізм

6. Анафора

А. невеличка (річка), рудобокі (корови)

Б. як птах, як річка, як гніздо

В. вплетена річка невеличка

Г. зелена волосся дощу небо вплетене і плете

Д. весь до нитки

Е. хто пасеться, хто набігається, хто нахитається