Твір натему мій день в часи неоліту Ну пажалуста умаляю а то мені капець

Ответ:
Мій день в часи неоліту

Сонце тільки починає світити, і з ранку в повітрі відчувається прохолода. Я виходжу з нашої простої глиняної хати, яку ми збудували разом із сусідами у цій маленькій неолітичній спільноті. Нам потрібно розпочати наш день рано, бо є багато справ, щоб встигнути зробити до вечора.Спершу я йду до нашого невеликого городу, де ми вирощуємо наші основні продукти — жито, ячмінь і лляне насіння. Сіючи насіння, я думаю про те, як важко було нашим предкам відкрити, як вирощувати рослини і забезпечити собі їжею.Потім ми збираємося з іншими членами нашої спільноти, щоб рушити на полювання. Ми володіємо кам’яними копитами та дерев’яними коп’ями, які нам допомагають полювати на диких тварин. На цьому полюванні нам вдається зловити декілька зайців та птахів, які стануть частиною нашого сьогоднішнього обіду.По поверненню додому ми готуємо їжу. У нашій простій глиняній печі ми розпалюємо вогонь і готуємо їжу на великій глиняній посудині. Ми маємо деякі трави та приправи, які нам допомагають покращити смак страв.Після обіду ми знову працюємо на наших полях або вирізуємо нові дерев’яні інструменти. Наше життя в неоліту завжди наповнене працею, але ми відчуваємо сенс і задоволення від розвитку нашої спільноти та відкриття нових способів виживання.У вечірній час ми збираємося навколо вогнища, де розповідаємо історії і співаємо пісні. Це наш спосіб об’єднання та відпочинку після напруженого дня. І я відчуваю глибоку приналежність до нашої спільноти та вдячність за можливість жити в часи неоліту.Мій день в часи неоліту — це завжди виклик та навчання, але він також наповнений спільністю, роботою та відкриттями. Це відмінний час для розвитку і змін, і я гордий бути частиною цієї спільноти.