Автор: саша4655
Предмет: История
Уровень: 1 - 4 класс
визначити причини та наслідки виникнення сім’ї
Автор: aleksandra48043
Предмет: История
Уровень: 5 - 9 класс
Визначте основні наслідки роздробленості Русі-України напри- кінці ХII — у середині ХІІІ ст.
Автор: kateriba228543
Предмет: История
Уровень: студенческий
Группируйте причины распада автономии на внутренние и внешние причины.
Помогите, пожалуйста!
Автор: abuketova06
Предмет: История
Уровень: 5 - 9 класс
перелічити причини політичної децентралізації Русі-України в 12-13 ст, будь ласка!
Автор: hhtghgfgyshd
Предмет: История
Уровень: 5 - 9 класс
що спричинило політичну роздробленість Київської Русі?
Автор: saadatazhmukhambetov
Предмет: История
Уровень: 10 - 11 класс
Визначте основні ознаки періоду «застою»
Автор: raginamukaseva15
Предмет: История
Уровень: студенческий
ПОМОГИТЕ ПЖ СРОЧНО!Визначте основні наслідки подій 1648-1649 рр.
Автор: pugovka84ksu
Предмет: История
Уровень: 10 - 11 класс
1) Назовите предпосылки свержения ордынского господства.
2) Назовите предпосылки объединения русских земель.
Автор: kushnir122
Предмет: История
Уровень: студенческий
Причини збереження роздробленості Німеччини
ІСТОРИЧНІ ФАКТИ
ПРИЧИНИ
Автор: logman1899
Предмет: История
Уровень: 5 - 9 класс
причины упадка крестоносного движения
Ответ:
До основних причин роздробленості можна віднести такі:
•перетворення великого землеволодіння на спадкове, а господарства – на натуральне, що зменшувало потребу в торгових контактах і об’єднанні земель;
•воєнно-політичне посилення бояр та удільних князів, які ставили власні інтереси вище за державні; влада великого князя стала зайвою;
•поява нових міст як економічних і воєнно-політичних центрів, наростання суперництва між ними і Києвом;
•зміна торгових шляхів у зв’язку з пануванням у степу кочових племен, які перекрили шляхи до Чорного і Каспійського морів; •Київ залишився поза основними торговими шляхами;
•різний етнічний склад руських територій, виокремлення українців, білорусів і росіян.
За О. Назаренко головними причинами розпаду Русі були династичні обставини колективного суверенітету. Видається спрощенням ототожнювати кінець єдиновладдя в Київській Русі після смерті Ярослава Мудрого (1054) з початком розпаду[1]. Трохи більше виправданий погляд на перші стійкі уділи-вотчини князів-ізгоїв XI ст., тобто князів, які випадали із системи братського співволодіння, — полоцьких Ізяславичів і південноволинських (згодом — галицьких) Ростиславичів — як на своєрідних передвісників удільної роздробленості Русі[2]. І все ж за своєю сутністю такі «ізгойські» уділи-вотчини про початок розпаду у власному розумінні ще не свідчать, оскільки де-юре, за династичними поняттями того часу, вони перебували під верховною владою київських князів. Отже, попри династичну основу і династичну зовнішню форму, роздробленість Русі за природою цілком династичною не була.