Перепишіть речення, розставляючи розділові знаки. 1. Моя любове я перед тобою. Бери мене в свої блаженні…

Перепишіть речення, підкресліть однорідні члени речення як

члени речення (підмети, присудки, означення, додатки, обставини).

Синє, глибоке небо розгортало своє безкрає поле (Панас Мирний). Вечір був

чарівний, зоряний, пісенний (О. Гончар). Лив дощ, дрібний, ясний

(М.Коцюбинський). Шаблі й набої, кайдани й пістолі хай гинуть у морі

(С.Фоменко). А літа пливуть за ними, пливуть собі стиха, забирають за

собою і добро, і лихо (Т. Шевченко). Чорнобиль та м’ята, барвінок та рута,

калина верба над водою, вишневий садок над ставочком, солом’яні стріхи

та чорна пухкая рілля сняться щоночі шпакові (Дніпрова Чайка). Ті пісні

мене найперше вчили поважати труд людський і піт, шанувать Вітчизну

мою милу, бо вона одна на цілий світ (В. Симоненко). Люблю я осінні квіти,

прощальну красу вечорів, і сині оголені віти, і вітру холодного спів

(В.Сосюра). На синіх долонях вечора темним смутком горбатився старий

вітряк і в благанні простягав змерзлі руки чи до неба, чи до людей

(М.Стельмах).

Перепишіть речення, виправляючи

пунктуаційні помилки. Поясніть постановку

роділових знаків.

Сонце заходить, гори чорніють; пташечка тихне — поле німіє.

(Т. Шевченко)

Реве стогне хуртовина, котить верне полем, стоїть Катря серед

поля: дала сльозам волю. (Т. Шевченко)

Місяць зійшов; ніч тепла й тиха… От і Дніпро блищить синьою

хвилею; і човни по березі розкидані а там і перевіз, за малу

годинку перебігти можна — недалечко. (Марко Вовчок)

Спить маленький; матусину руку щільненько обняли рученята,

дрібнії перед ним красні мрії снуються легенько, невиразні,

але чарівнії. (Леся Українка)

Допоможiть завдання до вправи. Дякую

Запишіть речення. Знайдіть однорідні члени речення і поставте пропущені розділові знаки. Обґрунтуйте їх вживання. Підкресліть однорідні члени речення відповідними лініями.

І. Все частіше то тамі то тут чувся веселий сміх (Ю. Збанацький). 2. Ні човна ні весел ні квіток ні співів, тільки сніг і вітер і весна (В. Сосюра). 3. Запахла осінь в’ялим тютюном та яблуками та тонким туманом (М Рильський). 4. Реве стогне хуртовина котить верне полем (Т. Шевченко). 5. Шумить і шепче і тривожить зрадливий дощ із-за кутка (М Рильський). 6. Вже відгукувався йому святковий гомін слов’янської столиці плескіт переможних знамен музика і сонце і квіти на майданах (О. Гончар). 1. Над широким Дніпром у промінні баакить і висока і тиха могила (В. Сосюра). 8. Усі заговорили про вчорашню війну як про щось давно минуле сповнене не стільки жахів як героїчних подвигів (Я. Пани). 9. Вожак тільки журно курликає над нашою хатою над селом чи над містом над полем чи над лісом (О. Сизоненко). 10. Тече вода в синє море та не витікає (Т. Шевченко)- 11. Думи українського народу, висловлені нашими геніями, ні в огні» не згоряють ані в воді не тонуть (Я. Тичино). 12. Він бачив себе коло вагонеток з цукром або біля апарата (М Коцюбинський). 13. Від чабанів пахло і вітром і сонцем запашними травами духмяним степовим зіллям (О. Гончар). 14. На ходу Соломія висмикувала стебло або корінь водорості (М Коцюбинський)

Перепишіть речення. Підкресліть усі члени речення (головнi та другорядні). Випишіть особові дієслова, визначте в них особу, число, час. Стала наближатися година рушати в дорогу (С.Васильченко). Прилітає зозуленька над ним покувати (Т.Шевченко). Тi пiснi мене вчили поважати труд людський і піт. (В.Симоненко).
срочно!​

Спишіть речення та поставте розділові знаки при звертанні

1. Ой ти дівчино з горіха зерня! (І. Франко)

2. Ой Дніпре мій Дніпре широкий та дужий, багато ти,

батьку, у море носив козацької крові (Т. Шевченко).

3. Та чого там люди добрі за новинками впадати? ( Леся

Українка)

4. Палажко ти вечерю вже приготувала?

-Перепишіть, розкриваючи дужки. Поясніть уживання не, ні зі словами.1. (Не) до жартів рибі, коли і під жабри
зачепили (Народна творчість). 2. Хто (не) робить, той (не) помиляється (Народна творчість). 3. Хай розквітне
веселково у (не) виданій красі наша мова калинова, (на) че сонце у росі (П. Тичина). 4. Слово, моя ти єдиная
зброє, ми (не) повинні загинуть обоє (Леся Українка). 5. Ми — (не) безліч стандартних «я», а безліч всесвітів
різних (В. Симоненко). б. Шкода краси, де розуму (не) має (Народна творчість). 7. (Ні) (3) ким (не) говорив, (ні)
(до) кого (не) ходив (Гр. Тютюнник). 8. (Не) легко бути людиною (Л. Первомайський). 9. Краса
відображення земного у (не) земному дзеркалі душі (1
) Жиленко). 10. Холодні зірки мерехтіли в темному небі, і
(не) скінченний Чумацький Шлях простягся у вічність (О. Довженко). 11. Ми (ні) коли (не) скаржилися, доля
наша завжди була (не) легка, але наша, наша, (ні) (В) кого (не) позичена, (не) дарована ніким, (ні) (в) кого (не)
просили, самі виривали власними руками і (не) хочемо іншої, (не) зміняємо на іншу (П. Загребельний). 12. Хто
(не) жив посеред бурі, той ціни (не) знає силі, той (не) знає, як людині боротьба і праця милі (Леся Українка).-
Виконайте завдання онлайн​

1 . Двоскладним є речення

А Весняні пахощі степу.

Б Високі айстри, синє небо, твій милий погляд.

В Вода, нагріта сонцем вересневим, уже не відстрашує. Г Бережи честь змолоду.

Д Лічить не буду роки невблаганні.

2. Однорідними членами ускладнено всі речення, ОКРІМ

А У першій половині травня наші батьки й діди завершували веснування. Б Стежка лагідно здіймалася вгору та пропадала місцями в густих лопухах. В Плями на берегах сторінок таїли в собі приємні й неприємні згадки.

Г А жайворон несе дзвінку тривогу в небесну вись, у багрові хвилі хмар.

Д Небо на заході багряно світилося в останньому промінні сонця.

3. Однорідні означення вжито в реченні (розділові знаки пропущено) А Унизу почулися верескливі дівочі голоси.

Б Ясно світило скупе зимове сонце й навіть трохи гріло.

В Якісь солодкі любі спогади та думки колисали його серце.

Г Під безхмарим небом стояло здорове золоте сонце.

Д Одшуміли над Дніпром перші весняні грози.

4. Звертанням ускладнено всі речення, ОКРІМ (розділові знаки пропущено)

А Зозуленько моя ненько закуй мені жалібненько!

Б Прилітайте сизокрилі мої голуб’ята із-за Дніпра широкого. В Бур’ян будяк колючий із кропивою коло криниці поросли.

Г Живи Україно живи для краси для сили для правди для волі! Д Розкажи мені сивий діду про твої пережиті дні.

5. Вставним словом ускладнено всі речення, ОКРІМ

А Володіння нормами літературної мови є безперечно важливим

складником загальної культури людини.

Б Скажіть будь ласка фантасте Уеллс чи буває фантазія похмуріша за

дійсність?

В Принаймні вкупі сумували згадавши той веселий рай. Г Гарна писанка в мене мабуть кращої нема.

Д Життя як відомо – наймудріший учитель.

6. Розставити розділові знаки при прямій мові

Боже мій! Де се я? Чи мене витягли, чи я вмер, чи се мені сон сниться?

подумав Карпо й глянув угору.

Ця сцена надто довга міркував сценарист і додав Хоча, з іншого боку, мегаважлива.

Гетьман важко зітхнув і поклав свою булаву на камінь Ходімо ж козаки до церкви та помолимось Богу за Україну.

7. Визначити вид односкладних речень.

Козацька школа, крита очеретом, благенькі стіни, плетені з лози, три лави, стіл, псалтир і образи.

Об тій порі знайшли їх трьох у цій долині.

Сади свій сад, плекай свої надії.

Роби для інших, учись для себе.

У соняшнику справді важко впізнати сонце.

8. З’ясувати, яким відокремленим членом ускладнено речення.

Суворий Дант, вигнанець флорентійський, встає з темряви часів середньовічних.

Угвинтився в синяву жайвір, розсипаючи срібло пісень.

Тече Дніпро між кручами уперто, розбурханий, нестримний і рвучкий.

У хліві, крім ластів’ячого гнізда, нічого не було.

Спишіть текст, вставляючи, де треба, мʼякий знак. Позначте суфікси в іменниках — назвах неістот.

Людина родит. ся для щас. тя й для радос. ті, і борет. ся вона і діє в імʼя щас. тя. І розцвітає людина в щас. ті, а не в журбі, в с.вітлі, а не в темряві й незнайс. тві, в сімʼї, а не в розлуці, і ніколи не в неволі Самотніс.ть людині потрібна у свій час і в своїй мірі.

Руїни обурливо огидні. Вони пригноблюют. душі, і в них не хочу я шукати красу. Народ не бачит. краси в руїнах. Пробував заспівати на руїнах веселу піс.ню. І змовк (О. Довженко).

Допоможіть будь ласка!

► Змоделювати й записати афоризми, поєднавши частини їх . Довести, що вислови сфор­мульовано у формі складних синтаксичних конструкцій. Ви­значити вид їх.

1. Я зробив усе, що зміг;

2. Хто шукає — знаходить,

3. Утрачаючи все, не забудь зберегти

добре ім’я;

4. Ти не вважай, що з-під хвилі

спокійної дно про­глядає;

5. Поки щасливо живеш, то й рахунку

не матимеш дру­зям,

6. Коли будеш у Римі, живи римським

звичаєм;

.а хто стукає — відчинять йому.

.якщо його втратиш, потім будеш ніщо.

.хто може, хай зробить кра­ще.

.коли будеш в іншому місці,

живи, як там живуть.

.а спохмурніє твій день —

бути самотнім тобі.

.там, де спокійна вода,—

може, найбільша глибінь

Перепишіть, розкриваючи дужки.

I. Ми (по) новому розумієм світ, (по) іншому і любим, і страждаєм. (А.

Малишко.) 2. (Від) давна смілості й одвазі шумить по всесвіту хвала. (М.

Рильський.) 3. (По) моєму, кожна людина мусить хоч раз коли-небудь сягнути

свого зеніту. (О. Гончар.) 4. Яка ціна за день, (по) пустому прожитий? (О.

Гончар.) 5. Я єсть той, який шоде(н,нн)о на будові, на посту. Запалився я

вогне(н,нн)о і з країною росту. (П. Тичина.) 6. Над ними сонце ю(н,нн)о сяє, і

тьмі не буде вороття. (В. Сосюра.) 7. Генерал (по) довгу дивився на свою карту.

(В. Собко.) 8. Коні знялись з місця і нешвидко побрели (по) глибокому снігу.

(М. Коцюбинський.)