ПУНКТУАЦІЙНУ ПОМИЛКУ Допущено в реченні Не ворухнувшись лось напружився і ладек був зробити скок у гущавину…

Пунктуаційну помилку допущено в реченні А)Підстрибуючи на вибоїнах , Юзя розгублено озиралась навсібіч(М.Павленко). Б)Стоять за селом вітряки , звівши в небо крила і ждуть вітру(І.Цюпа) В)А бабка все стояла на дорозі , хустинкою торкаючись до сліз(С.Чернілевський) Г)Над сріблом води лісової, знімаючись , щиглик дзвенів(М.Рильський)

3. Пунктуаційну помилку допущено в усіх реченнях, ОКРIМ

А Нарешті з морської пелени виникло й саме сонечко,

і заграло по вершках рухливих хвиль щирим золотом.

Б Раз у раз доводилось спотикатися, намацувати дорогу, падати,

чіплятись за клунки, вставати, і знов спотикатися.

В Я сiв на лавку в скверику, й усміхався деревам,

сонцю, пошматованим хмарам і перехожим.

Г I в небі й на землі було розлите розкішне

щастя пишного літнього ранку.

Д Сьогодні ми прокинулися ні світ ні зоря.

Перепишіть речення, виправляючи

пунктуаційні помилки. Поясніть постановку

роділових знаків.

Сонце заходить, гори чорніють; пташечка тихне — поле німіє.

(Т. Шевченко)

Реве стогне хуртовина, котить верне полем, стоїть Катря серед

поля: дала сльозам волю. (Т. Шевченко)

Місяць зійшов; ніч тепла й тиха… От і Дніпро блищить синьою

хвилею; і човни по березі розкидані а там і перевіз, за малу

годинку перебігти можна — недалечко. (Марко Вовчок)

Спить маленький; матусину руку щільненько обняли рученята,

дрібнії перед ним красні мрії снуються легенько, невиразні,

але чарівнії. (Леся Українка)

Знайти дієслова в минулому часі,вказати їх рід,та визначити їх суфікс.

Ой летять журавлики, літо йде,

Зачіпилось сонечко золоте.

Сонце заховалося, не знайти,

Зупинися човником золотим.

Сонце усміхнулося знов мені,

Личиком схилилося до землі.

Забери журавлику всю біду,

Тільки десь з-за обрію чути «кру»

ПОМОГИТЕ!

1. Випишіть із тексту всі дієслівні форми, вкажіть форму.

Ліс ще дрімає в передранішній тиші. Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. Тихо навкруги, мертво. Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься із свого затишку. Ліс ще дрімає, а з синім небом уже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спалахне сяйвом, немов від радощів. Небо міниться, небо грає усякими барвами, блідим сяйвом торкає вершечки чорного лісу. Стрепенувся нарешті ліс і собі заграв. Зашепотіли збуджені листочки, оповідаючи сни свої, заметушилась у травиці комашня, розітнулося в гущині голосне щебетання й полинуло високо — туди, де небо міниться, де небо грає всякими барвами.

М. Коцюбинський

Запишіть текст, розставте розділові знаки, підкресліть дієприслівникові звороти Летіла зозуля через сад куючи. Чи гадав той козаченько йдучи на чужину, що вернеться з його серця квітка на Вкраїну? І в давні линучи літа дзвенить легенда золота про Довбуша. Тече Десна ласкавиться ввібравши небеса. Гривасту хвилю розметав Дністер хитнувши кручами немов віками. Усі поспішають шукаючи щастя забувши, що щастя завжди лише в нас. Там б’ють клекочуть пороги здіймаючи піну до дна. I клени хиляться чекаючи весни. I зробившись рідним братом вітру простору і трав кидав я нудну роботу і в зелений степ тiкав.​

Хотіла б я піснею стати у сюю хвилину ясну, щоб вільно світі літати, щоб вітер розносив луну
Якщо обрид тобі хто, позич йому грошей
Ну, коли не рад вмират острись гаразд брехати
Парубче, помагай окурювати садок, бо пропаде к лихiй годин вся зага
Не сумуй, що врода опадає з личка

садила квіти біля вікон мама, щоб краси у світі не було замало

Знайдіть помилку в одному із речень . Я не знаю в чому заключається ,але скоріше всього побудова або вид підрядної частини .
будь ласка, допоможіть . дуже терміново даю 50 балів ​

Зробити переказ тексту

На зимових канікулах я щороку відвідую свого

дідуся. Мій дідусь – лісник. Його хата примостилася на

околиці лісу, на невеличкому пагорбку. Мені дуже

подобається невеличка галявина, де стоїть дідусева

оселя. Як я чекав канікул! З хвилюванням підходжу до

хати. Білі дерева, сніг на даху, лісове морозне повітря

зустрічають мене.

Казка зимового лісу

Дідусь заборонив ходити в ліс без

дорослих, але якась невідома сила

тягне мене туди. Я ніяк не міг

дочекатися, коли ми з дідусем

відвідаємо знайомі місця. І нарешті,

тепло одягнувшись, ми вирушаємо в

ліс.

У зимовому лісі стоїть тиша, немов

він спить казковим сном. Сосни стоять

нерухомо, присипані снігом. Всюди,

куди не глянь, все біле. Гілки дерев,

схожі на лапи велетнів, поникли під

вагою снігового покриву. Кущики, наче

величезні снігові замети, нагадують

химерних фантастичних істот. Дивне

творіння природи! І малі, і великі

галявинки вкриті білосніжною

пухнастою ковдрою. Сонце визирнуло з-

за хмар, і очам стало боляче від цієї

білизни. Від морозу сніг під ногами

тихенько поскрипує. Морозне повітря

пахне свіжістю. У лісі тихо та

неймовірно гарно.

Разом з нами цій зимовій казці радіють лісові мешканці.

Де-не-де поміж дерев зустрічаємо пухнастих білочок. На

снігу багато слідів, залишених дикими тваринами. Під

невеликим кущиком причаївся заєць. У своїй витонченій

білій шубці він зливається із загальною білою картиною,

тому його важко розгледіти.

Аж раптом сонна галявина прокинулася: пролетів вітерець,

затанцювали сніжинки. Захвилювалися навколишні дерева.

Міріади сніжинок затанцювали у своєму танку. Не витримуючи

ваги, гілля струшує сніг. Вітер зробився сильним, завив, а потім

ніби заридав, наче голодний звір.

Взимку сонце швидко сідає. А хочеться ще гуляти…Та

хуртовина все танцює, крутить, засипає сліди. Пора додому!

Укажіть безсполучникове складне речення, в якому ставиться крапка з комою (розділові знаки опущено).

А. В житах заблудилась дорога нагорбатились верби над нею за ними прокльовуються зорі.

Б. Повалило снігом потонули в ньому хати і дерева невидима собачня потягнула свої зморені голоси по своїх домівках.

В. Небо над Києвом висіло похмуре, беззоряне принишкле воно теж ждало чогось лихого тяжко дихалося під таким небом город був наче накритий ним здавалося все має тут задихнутися ще до ранку.

​

Складним із сполучниковим сурядним і безсполучниковим зв’язком є

речення

А Біда не в тім, що свище вітер лютий, що січень на вікні малює мертві квіти.

Б Ось тут ніч, а там, за стіною, видно, як удень: трава зелена, пташки

літають.

В Дідусь вимовляє, виспівує гарячі прості слова — і все давниною сивою в

очах моїх ожива.

Г Коли навколо ні душі, коли моя не може спати, чомусь так хочеться мені

для тебе пісню заспівати.